Сидю на кухні, хаваю борщ.
Заходить Кім Кардашьян, хаває хачапурі.
Шутка. Нема нікого.
Мамка дзвоне, каже, шоб я вторе тоже з'їв, котлєту з пюрехой.
Я дзвоню Жеке, он всігда голодний. Ну іще он часто виігрує в онлайн-казіно та майніт біткоін - може він мнє з цим потім поможе.
Виходю на улицю. Начинається сцуко дощ, і мої адікі протікають.
Жека дома вже неділю, він упав з велосіпеда. Зараз стріміт, як сидить на унітазі і отвєчає онлайн на неудобні вопроси.
Вобще Жека умний, але він трохи перечитав Хобіта в дєтствє та многувато слухає реп.
Ну і всьо, хотєл шота інтересне шоб розказать, но Жека був занятий, нічо мнє не помог. Я отдал хавку і ушол дивиться "Друзів".
Ну ізвініте - бувають такі історії, гдє нічого інтересного не случається.

Мені сьогодні 30 год, моєй женщінє 48 (бивша), 78 год на двох.
Тому ітоги: о прошлом і о будущем.
Шо я поняв: я такий разний. Я люблю іскуство, і люблю футбол, мені єслі чесно не нравиться Поплавський, ромкола і айджітіві, ще в мене гарна чьолка, нємножко на Ван Дамма похожий.
Ще я понял: мір - опасне мєсто.
Шо ще: однажди я дал інтерв'ю на ютюбі сам собі, бо нікто больше не брав. Мені було дуже дуже стидно, але й було інтересно. Но тепер я с уверенностью можу сказать: виглядел я як дебіл, вор і алкаш.
Тому на будуще хотілось би: прінімать правильні рішення.

Ользі Володимирівні розбили вазу.
Це краще, ніж якби їй розбили серце або ніс, але дівчаткам все одно дісталось.
Коли дівчатка нарешті спустились з небес третього поверху, виявилось, що гардеробниця вже пішла.
Справа в тому, що цій святій жіночці зовсім трішечки не вистачало, зате всього. І тому довго чекати вона не могла, щоби раптом чогось не прогаяти.
А охоронець, прекрасна людина та напівбог, мав ключі від усіх дверей та таємні знання. І був не проти ними ділитися з дівчатами з третього поверху за невеликі послуги на кшталт усмішок та обміну багатозначними поглядами.
Коротше, черевики я свої таки забрала, і курточку, інакше довелося б у кедах по морозу шльопать, і в курточці.

Йшов Саша по шосе і зустрів Пенелопу Крус.
Пенелопа виявилася дівчиною простою і Сашу не впізнала.
Тоді Саша вирішив пізнати Пенелопу, і запросив її додому.
Пенелопа хотіла поїхати на таксі, але Саша був джентльменом, і запропонував підкинути її на метро.
У квартирі нікого не було, бо окрім Саши в квартирі ніхто не жив.
Поки в ній нікого не було, місця вистачало на всіх. Але тут прийшли Саша з Пенелопою, і місце різко скінчилось.
Найбільше Пенелопу здивувало ліжко, воно висіло під стелею, бо на підлозі вже стояв стіл. А ще здивував туалет, бо в ньому не було дверей. А Сашу здивувало, що Пенелопа не вміє підтягуватись, адже інакше в ліжко не залізеш.
Щоб розрядити обстановку, Саша запропонував соєвого м'яса, за знайомство, але Пенелопа віддавала перевагу консервам, бажано з кільки.
Саша знайшов це розумним і сам з'їв півбанки. Адже навіть він знав, що під рибу підходить біле, хоч вина й не було, ніякого.
Після їжи всі розвеселились, а Саша навіть схопив огірок.
Пенелопа все зрозуміла, поставила на стіл єдиний табурет і стрибнула в ліжко, щоб пізнату Сашу поближче.
Саша підтягнувся, ліг, але не зміг поворухнутися, бо місця на двох не вистачало.
Тоді вони посміхнулися один одному, і стали дивитися в стелю, думаючи, як все-таки вдало все склалось.
Гола лампочка гріла їхні голі тіла, за стіною, як море, шуміли сусіди, і життя, здається, налагоджувалось.
А в туалет вони просто не ходили, ніколи.
Ось що значить йти на компроміси.

І створив Бог Ларьок, і побачив, що добре воно.

І мовив Господь: Вчинемо йому помічницю, відповідну йому. І взяв одне з ребер своїх, і вчинив із ребра, взятого в себе, Тьотю Надю-Продавчиню.
І був ранок, і був вечір: день перший.

І прийшов до Ларька Микита шістнадцятирічний, створений за образом і подобою материного першого чоловіка, і сказав: пляшку світлого і два презервативи.
І сказала Тьотя Надя: Нехай буде світле. І відокремила світле від темного, і поставила його на твердь. І мовила: Оце даю Я тобі принади, щоб не сіять насіння, вони тобі будуть на втіху. І сталось так.
І був вечір, і був ранок: день другий.

І прийшла до Ларька Бабуся Єгорівна, і спитала її Надька-Продавчиня: Чого жадаєш?
І сказала Єгорівна: Самогонка є?
І дістала Надька з надр земних самогонку і мовила: Прийми цей напій, поставлений на Землі, щоб розкрились очі ваші, і були ви, як боги, що знають добро і зло.
І побачила Єгорівна, що напій приємний очам і вождєлєн, тому що дає знання; і взяла його і пила; і дала також чоловікові своєму, і він пив.
І був ранок, і був вечір: день третій.

І побачила Тьотя Надя-Продавчиня, що все, що Вона продала, є добре воно.
І взяла вона синій LM, пляшку коли 0,5, Снікерс і пакетик Скіттлс, і пригубила напій, що дає знання.
І спочила Вона в день четвертий від справ Своїх, що робила, і не вийшла Вона на роботу.
І був вечір, і був ранок. І був вечір, і був ранок. І був вечір, і був ранок. І не вийшла Вона на роботу: сьомий день.