
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.25
05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
2025.08.24
22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
2025.08.24
15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
2025.08.24
11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
2025.08.24
10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
2025.08.24
09:29
Із Бориса Заходера
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
2025.08.24
09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
2025.08.24
06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
2025.08.23
21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
2025.08.23
20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!
Боже боронь
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!
Боже боронь
2025.08.23
16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Муза смієтьс
Муза смієтьс
2025.08.23
13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території.
Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею.
Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання.
Найбільше світ намагаються змінити
2025.08.23
12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери:
Вирощено і нищівно
над каменями і кущами
повітря заповнене щільно
душами і дощ
2025.08.23
06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.
2025.08.22
21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.
Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.
Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
2025.08.22
20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця
приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця
приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Ірина Псевдо (1991) /
Проза
Саша і Пенелопа Крус
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Саша і Пенелопа Крус
Йшов Саша по шосе і зустрів Пенелопу Крус.
Пенелопа виявилася дівчиною простою і Сашу не впізнала.
Тоді Саша вирішив пізнати Пенелопу, і запросив її додому.
Пенелопа хотіла поїхати на таксі, але Саша був джентльменом, і запропонував підкинути її на метро.
У квартирі нікого не було, бо окрім Саши в квартирі ніхто не жив.
Поки в ній нікого не було, місця вистачало на всіх. Але тут прийшли Саша з Пенелопою, і місце різко скінчилось.
Найбільше Пенелопу здивувало ліжко, воно висіло під стелею, бо на підлозі вже стояв стіл. А ще здивував туалет, бо в ньому не було дверей. А Сашу здивувало, що Пенелопа не вміє підтягуватись, адже інакше в ліжко не залізеш.
Щоб розрядити обстановку, Саша запропонував соєвого м'яса, за знайомство, але Пенелопа віддавала перевагу консервам, бажано з кільки.
Саша знайшов це розумним і сам з'їв півбанки. Адже навіть він знав, що під рибу підходить біле, хоч вина й не було, ніякого.
Після їжи всі розвеселились, а Саша навіть схопив огірок.
Пенелопа все зрозуміла, поставила на стіл єдиний табурет і стрибнула в ліжко, щоб пізнату Сашу поближче.
Саша підтягнувся, ліг, але не зміг поворухнутися, бо місця на двох не вистачало.
Тоді вони посміхнулися один одному, і стали дивитися в стелю, думаючи, як все-таки вдало все склалось.
Гола лампочка гріла їхні голі тіла, за стіною, як море, шуміли сусіди, і життя, здається, налагоджувалось.
А в туалет вони просто не ходили, ніколи.
Ось що значить йти на компроміси.
Пенелопа виявилася дівчиною простою і Сашу не впізнала.
Тоді Саша вирішив пізнати Пенелопу, і запросив її додому.
Пенелопа хотіла поїхати на таксі, але Саша був джентльменом, і запропонував підкинути її на метро.
У квартирі нікого не було, бо окрім Саши в квартирі ніхто не жив.
Поки в ній нікого не було, місця вистачало на всіх. Але тут прийшли Саша з Пенелопою, і місце різко скінчилось.
Найбільше Пенелопу здивувало ліжко, воно висіло під стелею, бо на підлозі вже стояв стіл. А ще здивував туалет, бо в ньому не було дверей. А Сашу здивувало, що Пенелопа не вміє підтягуватись, адже інакше в ліжко не залізеш.
Щоб розрядити обстановку, Саша запропонував соєвого м'яса, за знайомство, але Пенелопа віддавала перевагу консервам, бажано з кільки.
Саша знайшов це розумним і сам з'їв півбанки. Адже навіть він знав, що під рибу підходить біле, хоч вина й не було, ніякого.
Після їжи всі розвеселились, а Саша навіть схопив огірок.
Пенелопа все зрозуміла, поставила на стіл єдиний табурет і стрибнула в ліжко, щоб пізнату Сашу поближче.
Саша підтягнувся, ліг, але не зміг поворухнутися, бо місця на двох не вистачало.
Тоді вони посміхнулися один одному, і стали дивитися в стелю, думаючи, як все-таки вдало все склалось.
Гола лампочка гріла їхні голі тіла, за стіною, як море, шуміли сусіди, і життя, здається, налагоджувалось.
А в туалет вони просто не ходили, ніколи.
Ось що значить йти на компроміси.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію