•  Нелегко

Туман ранковий лився із словес вчорашніх,
сплітав стежки в торішнім тьмянім листі.

•  Про поезію ( До Всесвітнього дня поезії)

Божественна...Ось так я називаю.
Шепоче, надихає із небес.

•  Дитинства казка нетривала

Стежки дитинства пролягали полем,
Вони зеленими стрічками жваво вИлись,

•  У час фальшивих оболонок

Весна ламає панцир криги.
Сочиться сонячне уміння.

•  Ми вистоїм (рондель)

Ми вистоїм, і не зламають волю
І мову не під силу їм заборонить.

•  Сніги березневі

Сніги березневі, як сльози минають,
але прохолоду тримає ще серце.

•  Поету

Слово, моя ти єдиная зброє...
Леся Українка

•  Свобода творчості - дух для поетів

Свобода творчості - дух для поетів,
Нікому думку їх не зупинить.

•  У струмені волі

Залишки снігу під сонячним тиском,
ніби спадають у невідомість,

•  Віра тримає

Ні краплі радості, і серце - неспокійне,
Коли новини ріжуть душу лезом.

•  Весь світ культури підкорила (присвята Лесі Українці)

Волинь. Передковічні сосни, лісові озера.
А потім пошуки у лісі Мавки.

•  Зима раює

Зима у сніжних розкошах раює:
усе в її полоні, все у білизні.

•  Ти зміг

Берці чужі,
як ви прийшли?

•  У келії (гумор)

- Це пожежна охорона? -
Дзвонить Вам монашка Люба.-

•  Лютневий день

Зима прийшла, цілує місто в тиші,
сніжинками торкаючись легенько.

•  Зберіг

Зберіг душі таємний дотик
тієї квітки з пахощами дня.

•  Чоловічі бажання

- Пити фреш золотий надвечір'я,
не відводити очі від вікон,

•  Імпровізує січень

Імпровізує січень колажі,
туманом зверхньо ранок зустрічає,

•  Два повідомлення (гумор)

Поспішав Микола вранці,
Телефон забув удома.

•  Ми не чекали

Зима у хутрі білім красувалась.
Новий округлим оком зиркав місяць.

•  Бузок у січні

Бузок у січні? Казка чи міраж?
Але я чую близькість надзвичайну.

•  Прозріння

Минув самообман, немов опале листя,
Обірване розлюченим вітриськом.

•  Білий бузок

Ти розцвів, мов у січні білий бузок.
Серед снігу й неписаних літер

•  Сутінковими фарбами бавиться вечір

Сутінковими фарбами бавиться вечір.
Ось і грудень закінчує рік.

•  Від пращурів

Ще дихав вільно степ під покривалом білим,
Ще тиха світла музика зими бриніла,

•  З Різдвом Христовим! (акровірш)

З-ірка перша засіяла над вертепом,

•  Живим повернися

День прошмигнув, ніби миша прожогом.
Ніч-одиначка - володарка світу.

•  Думками у зірчастості небесній

Думками у зірчастості небесній...
І хоч не зірка, а проста людина,

•  Замріялась

Зима в календарі "блищить", і сніг - надворі.
На думці літо тепле і дзеркальні бліки.

•  Перон застиг в коралях

Аеробічний стук сердець у ритмі...
Не чув глухий перон у шумі.

•  Цілує серцем

З-під віїв сині визирали заметілі,
Сплітав очима ниті макраме буття.

•  Хоч кілька

Хоч кілька

•  "Люблю" із візерунків

Накинула зима мереживо на віття.
Розсипала сніжинки, ніби білоквіття.

•  Грудневі тумани (акровірш)

Г-рудень голубить забуті тумани,
Р-ясно і густо вляглися старі,

•  Сутність дружби

Той, хто розуміє друга,
Розділяє думку і світогляд,

•  Білить зима

Білить зима дерева,
Білить у колір білий.

•  У полоні білосніжжя

Осінній ранок у полоні білосніжжя,
Бо сипле хтось пір'їни із поду́шок.

•  А пізня осінь пахне

А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.

•  Тисячний день ( День жалоби на Одещині)

Тисячний день...Одещина плаче.
Ворог руйнує безкарно життя.

•  Листопад стелить рядна

Димить пора вечірня листопаду,
Тумани в'ються, меркнуть зорепади.

•  Просили допомоги

Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.

•  Зусюди

Вимір у доларах, євро і гривнях.
Що їм до того, у кого війна.

•  Коли вже не чекала переміни

І не глінтвейн пила, а тугу прохолоди.
Сльота з небесних сит трусила сльози.

•  Мандрує Муза (тавтограма на літеру М)

Мережать, манять мапи мітки,
Мандрує Муза мегасвітом.

•  Листопадило

Листопадило на душі, листопадило,
Бо осінній повіяв вітер.

•  Чи є закони у війни?

Чи є закони у війни
У двадцять першому столітті?

•  Люби мене(2) (пісня)

Люби мене щоліта, як веселку,
Котра містком з усмішкою стрічає.

•  Тобі б іскрити

Слова, мов листя легко із дерев злітали
і шурхотіли ув осінніх днях,

•  Одещина

Те місце, де родився і живеш,
Найкраще в світі, найдорожче серцю.

•  Бринить колишнє (квадратне римування)

Хіба забудеш?
Слова, що говорив

•  Спрагла мрія

Уперемі́шку тиша і сирени
До жовтня добрели з безсонь сьогодні.

•  А він все грав (пісня)

А ось і нічка в довгій темній сукні,
Зірки шпильками заблищали,

•  Шелест осені без мінору

У мовчанні була глибина
І осіння строката варта.

•  Гойдається у ретро стилі осінь

Гойдається у ретро стилі осінь...
Той парк рудий із фейєрверком листя,

•  Мужніє сила (пісня)

Занапастили... Гріх навколо.
Згоріло поле, зчорніло поле.

•  Духовні крила ( до Всеукраїнського дня бібліотек)

Плекають чарівне вкраїнське слово,
І зберігають мудрість споконвічну,

•  Дарована

Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.

•  Любити й вірити (квартон)

Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.

•  Ми різні з Вами (пісня)

Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.

•  Без тебе і з тобою

Без тебе плачу я струною,
І пісня, наче темна хмара

•  З тобою не запалювали свіч (пісня)

З тобою не запалювали свіч,
Не цілував мої ти ніжно руки.

•  Червоний квіткоспад

Червоний водоспад трояндовий стікав -
То Муза із колючими шипами.

•  Не забувай мене (пісня)

Не забувай мене в ранковім світлі свята,
Коли врочисто сонце розкриває світ.

•  Селфі восени

Знімають люди селфі на смартфони
На тлі осінньої арт-модної краси,

•  Мужніє сила (пісня)

Занапастили... Гріх навколо.
Згоріло поле, зчорніло поле.

•  Лиш ти так міг

Лиш ти так міг збентежити безцеремонно,
Ввірватись вітерцем у тихі сни.

•  Зоряні квіти

Небесні розсипи на землю вересневу -
Фантазія, а чи казкова суть?

•  У лісі осіннім

Вересня кроки спекотні, як влітку,
Сонце палає до втоми щодня.

•  У реєстрі осіннім

Жовтою айстрою сонце у небі цвіте.
Вересневий купаж-аромат на порозі.

•  Жахіття Іловайська

Жахіття Іловайська. Серпень, Спека.
Тоді з'явилась армія рашистська,

•  Моя Україно (пісня)

Україно моя, хоч страждала від болю,
Не збороти нікому твій вільності дух,

•  З Днем Незалежності, Україно! (акровірш)

З-орі серпневі дають тобі світло,

•  Засяє сонце Перемоги (квартон)

Засяє сонце Перемоги
Крізь тлю війни на полі бою,

•  Мені з тобою легко

Мені з тобою легко, мов пір*їні,
Летіти там, де теплий віє вітер,

•  А він все грав...

А ось і нічка в довгій темній сукні,
Зірки шпильками заблищали,

•  Серпневий хист

Сонце гарцює в серпневих покосах,
Світло медове розли́ло до ніг.

•  Люби мене (1) (пісня)

Люби мене щоліта, мов веселку,
Яка містком з усмішкою стрічає.

•  Розкажи мені сокровенне (пісня)

Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.

•  Рокіт

А він іще щось шепотів про шанс,
Аби душі тендітної торкнутись.

•  Горда криця

Не відбулось і не здійснилось, оминуло.
Щось залишилось в оберемках літа.

•  Я смакувала смаженим мигдалем

Я смакувала смаженим мигдалем...
Горіхи з саду - розкіш надто щедра.

•  Між нами магія( пісня)

Між нами магія, невидимий магніт.
Хоч утікай, притягує всесильно.

•  Не втратило

Зірчастою вуаллю небо вкрила ніч,
І скибка місячна висіла смачно.

•  Мені б відчути

Ніч в чорному із ластику бурнусі,
Бо дихання осіннє прохолодне.

•  У правди гілка у суцвітті

Як легко можна словом обпекти
Тендітну ауру людини,

•  Як вперше

Засмаглий липень заглядає в лиця,
Сплітаючи із сонцем макраме.

•  Чуєш?

Не тобі подароване літо.
Пустоцвіт розлетівся від вітру.

•  Ніколи

Зустрілися у сплетиві доріг.
В очах любов і смутку караван.

•  Мужніє сила

Занапастили... Гріх навколо.
Згоріло поле, зчорніло поле.

•  Літо розпечене

Літо розпечене землю сушить до тріску,
Мучить, в'ялить зело, ледве вечір рятує.

•  Поговорімо

Не дотягнутися журбою.
Здається, ми на різних континентах.

•  Матіолова привітність

Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.

•  А у безсоння - кадастр особливий

А у безсоння - кадастр особливий:
Ось небо ночі в зоряній парчі,

•  Не купиш ти любов

Не купиш ти любов за гроші,
За золото і діаманти,

•  Розкажи мені сокровенне

Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.

•  Не жало - постріл з арбалета

З*явився із моїх фантазій літніх,
Коли самотність допікала.

•  Феєрія літа

Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.

•  У літній купелі

Червоніло у літній купéлі,
ніби сон не кінчався тривалий.

•  Синява в Карпатах

Здається, небо доторкнулось до землі
І синяву густу розсипало в Карпатах.

•  На власних попелищах

Не ті слова сказав. Чи є її провина?
І жниво...спрага... У душі - кипить.

•  Харизмою заполонив мене

Харизмою заполонив мене
У людній вечорами соцмережі.

•  Розчарувався (секстина)

О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,

•  Самітник

Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.

•  Повня

Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.

•  Бракує шепотінь

В мою весну тендітну тихо стукав,
Як краплі-перли юного дощу.

•  Червоний квіткоспад

Червоний водоспад трояндовий стікав -
То Муза із колючими шипами.

•  Бажання

А день новий, немов паперу білий аркуш,
Немає зовсім слів і навіть літер...

•  У чаті. Гумор.

Старий козел навчав малого:
- У чаті сайту будеш блогер.

•  Ожинове цвітіння

Ожинове цвітіння не ламайте.
Сприймайте цю красу червнену

•  Гумор. Схованки

Дід Петро і баба Люба
Гру у схованки поча́ли.

•  Щоб вернулись до рідних осель і землі

Задивилась на поле пшеничне:
Колосіння зелене, зернівки налив,

•  Літає літо (тавтограма на літеру Л)

Лебідкою літає літо,
Лимани ллються легко.

•  Червня полуничний смак

Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.

•  А любов, немов літо

Розлітався білястий пух тополиний -
Повівав літній вітер-пустун.

•  Ірисів полум'я

Ірисів полум'я вже загорілось,
Ніби Ірида спустилась з небес.

•  Музика

А музика звучить завжди по-різному:
То хвилею бурхливою, а то дощем,

•  Лечу до тебе

Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.

•  Ланжерон

Яка морська краса! Ось "Ланжерон",
Відомий дельфінарій "Немо".

•  ГУМОР. Більше не покличуть

Вже сердитий зранку Толя,
На дружину знов кричить.

•  Дощ весняний

Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,

•  Серед білих акацій

Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,

•  Мамі

Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)

•  Індигові волошки

Індигові волошки піднімають вії
Межи ажуру зеленавих трав.

•  Троянди білі ( слова для пісні)

(Слова для пісні від імені чоловіка)

•  Молитва - і подяка, і благання (тріолет)

Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,

•  Четвер Великий

Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги

•  Вранішні роси

Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.

•  Моє натхнення (акровірш)

М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.

•  Лісу дух непересічний

Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.

•  У священному гаю

У священному гаю́ на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.

•  Шепче молитвами

Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.

•  Душевна квота

А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.

•  Плекає сонце (тріолет)

Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,

•  Гілкою жасмину

Гілкою жасмину розцвіло кохання.
Малювала пензлем сонячна рука.

•  Квітка на лататті

А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.

•  Коли в душі палає

Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.

•  Аромату бузкового казка (акровірш)

А-ж гі́лля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,

•  Не напишу про тебе мемуари

Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.

•  Покривало із кульбабиних пишнот

Квітень стелить покривало
Із кульбабиних пишнот.

•  Іскра не твоя

Як цвіт кульбаби, буйний вітер нас розніс.
Не повернути весняних емоцій.

•  Жайворонок у полі (акровірш)

Ж-айвір малий співучий, моторний
А-ж із Іспанії лине додому,

•  Весна запилена - Сахара сипле

Весна запилена - Сахара сипле...
Чомусь у згустку пил піднявся,

•  Не розлюбила

Не розлюбила нас стрімка весна,
І радує небес свічадо,

•  Не тримаймо слова

Припекла твоя красномовність мовчання,
Як гаряче тавро на душі.

•  Ніколи не пробачить

Війни жорстокість зашкалила давно:
Потужність вибухів, суцільні жахи, гул.

•  Дитинства казка нетривала

Стежки дитинства пролягали полем,
Вони зеленими стрічками жваво вИлись,

•  Метелик щастя прилетів

У білому вінку всміхалась юна вишня,
Птахи кружляли з піснею весни.

•  Нехай засіє

Весна вже дихає на повні груди,
Хоча зі смутком у сплетінні дні.

•  Кобила (сатира)

На просторах Інтернету
Скаче Галя, мов кобила.

•  Поезії загострене перо

Поезії загострене перо
Байдужою людину не залишить,

•  Нескорена (Ліні Костенко)

На Істину табу немає:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...

•  Добро вражає

У час стрімкий , шалений, час смартфонів
Спілкуємось частіше в Інтернеті.

•  Березень бажа́ний (тавтограма на літеру Б)

Буслиний березень бажа́ний,
Блищить блакиті браво баня.

•  Надії скерцо

Віртуозна гра квітневого дощу,
Соло крапельок по черепиці.

•  Народжуючи зливу

Ще вчора вітер обіймав, кошлатив
Яскравий лайм травиці молодої,

•  Весна, весна іде

- Весна, весна іде, - дзвенить повітря.
Читаємо від березіля титри.

•  Охоронець

Весна, а небо ніби з сивиною...
І я дивлюсь в шовкову хмарну вись.

•  Слово сутнє ( присвята Т. Г. Шевченку)

Життя коротке. Сорок сім,
Але у "Царстві Духа" він володар.

•  Бережи матір

Дитя маленьке тягне ніжні ручки
До рідної матусі, мов до сонця.

•  Не піддається тиску

Світанок. Місяць округлився блідо.
Внизу рожева смуга розляглася.

•  Нескорена Одеса

Суцільна чорнота. Ніхто не відав,
Що нелюди пришлють кривавий вітер.

•  Весна і жінка неподільні (акровірш)

В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.

•  І пахощі народжуються слів

Вслухаюся у журавлину пісню,
Вдивляюся в божественну блакить,

•  Іде відродження

Обличчя у весни дівоче, юне,
Усмішка загадкова на вустах.

•  Іскра не твоя

Як цвіт кульбаби, буйний вітер нас розніс.
Не повернути весняних емоцій.

•  Дізнатися б

Дізнатися б, а чи кохаєш ти мене?
Чи тільки позолоти сліпить блиск урочий?

•  Наснилася весна

Зима. Глінтвейн. Скляні квадратики вікна.
Сплітає лютий макроме морозне.

•  Я живу в цьому світі для тебе

Не вщухають пташині арії,
Вже літає пух тополиний.

•  Зажурений лелека

Очі у журбі, думки снують далеко.
І ніяк не вгамувати щем сердечний,

•  Малюєш

Малюєш в пам*яті графітом
П*янку зимову жінку-вишню,

•  України земля

України моєї стражденна земля
У сльозах захлиналась до болю.

•  Білила хату я під очеретом

Білила хату я під очеретом,
Старенька стріха німбом освітилась.

•  Вільна

Всевишньої любові небо чисте,
Вві сні і наяву - нектар.

•  Весна навшпиньках

Весна навшпиньках лагідним піано
Крадеться по землі і дихає легенько.

•  І все ж не остудити

Сніжинки березневі падають додолу,
Холодні білі з апліке морозним.

•  Дозріло вже життя зерно

Стебло гнучке, шорсткі листки,
Остистий колос жита

•  Для життєвої віри

Жирну крапку поставити просто,
А чи варто зразу так різко?

•  Не чекала

Не чекала, що цілуватимеш руки,
Мов замерзле узимку гілля.

•  Паморозь-заброда

Суцільним льодом паморозь осіла,
І гілочки дерев оздобила красою.

•  Звільнився простір

Звільнився простір для весни у світі.
Я думала: мабуть, уже запізно.

•  Весна життя підносить на щаблі

Минає час лютневих холодів,
Весняне проника сопрано

•  Чи вщухне біль?

Комусь життя під сонцем гріє душу,
Комусь дощем шмагає раз по раз

•  Щастя мить

Турботи денні проминули швидко,
Старанно вітер їх відніс кудись.

•  Ще утримує віжки

Ще утримує віжки білоброва зима,
А весна, ніби інеєм вкрита лоза.

•  Після бою

Опам'ятався ледве після бою,
присипаний землею, поряд зброя.

•  Напій елітний

Від помаранча сонячного тепло,
Лоскоче вії цедрою ласкаво.

•  А королева снігова теж жінка

Душа королеви студена,
Лиш вітер її обійма,

•  Перон застиг

Аеробічний стук сердець у ритмі...
Не чув глухий перон у шумі.

•  Лечу до тебе

Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.

•  І від близькості гасла зима

Огортав його образ січневий туман
І краплинами повз на шибках.

•  На щастя, Муза є

Не вистачає мені сплеску крил,
Тріпочеться лиш серце голубино.

•  Вдихаємо парфум холодної зими

Велюр сніжинок простеляє вміло грудень.
Вдихаємо парфум холодної зими.

•  Доля, ніби нива, поорана

Небо зоряне, небо зоряне...
Доля, ніби нива, поорана.

•  Сльози світанкові

Людське милує око сонях у цвітінні,
Безмежне поле - річка золотиста.

•  Завія ( тавтограма на літеру З)

Закружляла завія-зима.
Зазвучала звабливо зурна.

•  У злуці не завадить жодна перепона

Не приховати факти, знаєм ми.
Не стерлись з пам*яті ГУЛАГ і божевільні,

•  Розваги заметілі (акровірш)

Р-анок вистрибнув у лісі,
О-глянувся хитрим лисом.

•  Несказане (глоса)

Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.

•  Обожнюю

Обожнюю, коли летить пухнастий сніг
Чарівно із бездонності небес.

•  І в душі хуртовина

Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.

•  До самих риз

Розбудив мою сутність жіночу,
І безсоння, наче Едем.

•  Шелест осені без мінору

У мовчанні була глибина
І осіння строката варта.

•  Незрадлива сльоза

Незрадлива сльоза

•  Витвори зими

Витвори зими

•  Ось перший день нового року

Ось перший день нового року
Весняно-сонячним вродився.

•  Ой, віхоло

Подушка неба тріснула навпі́л,
Сніжило рясно, гучно завивало.

•  Без білої перуки

Чарівно усміхнулась, мов весна,
Азарту наганяє, як у покер.

•  Мені б відчути

Ніч в чорному із ластику бурнусі,
Бо дихання осіннє прохолодне.

•  Ніжність

Тобі дарую тихо ніжність
У круговерті днів шалених,

•  Іскра не твоя

Як цвіт кульбаби, буйний вітер нас розніс.
Не повернути весняних емоцій.

•  По скляному мості

Ідеш, неначе по скляному мо́сті.
Думки снують, снують: чи це кохання?

•  Запорошені слайди

Білі коси ще чеше зима,
Розвіває їх вітер північний.

•  Гігантські кучугури

Хурделило ще звечора село.
Батьки взяли лопати в хату.

•  А українцi - найвродливiший народ

А українці - найвродливіший народ
Душею доброю, широкою, як поле,

•  І що ж зима серцям навіє?

Сніжинок біле птаство закружляло.
І що йому до тих стосунків,

•  Тільки вдвох

Самота роз*їдає людину,
Ніби цвях покриває іржа.

•  До Святвечора

Приступає господиня вдосвіта до праці,
Дістає з покуття кремінь і кресало.

•  О скільки чула

О скільки чула я зізнань в любові
І сотні компліментів флірту.

•  Любов до землі збережи (слова до пісні)

Ти вранішнє сонце лови у долоні,
Пройди по доріжках знайомих скоріш.

•  Син Божий народився

Різдвяна нічка. Урочисте небо.
Сіяє ясна зіронька вгорі.

•  Зимове теплослів*я

Читаю книгу білої зими.
На сторінках кристали чисті льоду,

•  Якби це кожен розумів

Ялинці затишно в зимовім лісі,
Незрубана - у сніговім намисті.

•  Мінливості царина

Слова, як листя зірване із гі́лля
Розніс безжально вітер навсебіч.

•  А тиша била скло

А тиша била скло і руйнувала стіни...
Слова терпіли в летаргічнім сні.

•  Непросто

Непросто все...непросто все між нами.
Закоханість схопила у тенета скотчем.

•  Спогади пахучі

Замислився мій сад зимовий у снігах
І згадує квітневе розмаїття.

•  Озеро кохання

Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.

•  Сутінковими фарбами бавиться вечір

Сутінковими фарбами бавиться вечір.
Ось і грудень закінчує рік.

•  Переосмислила

Довірлива..Всю обняла б планету.
А він - ласкавий, зичливість в очах.

•  Бажання

А день новий, немов паперу білий аркуш,
Немає зовсім слів і навіть літер...

•  Іди і не спіткнися

До мене ти вже зовсім близько-близько,
Лиш щось тобі все ж заважає.

•  Світ у тумані грудня (акровірш)

С-оромиться зима своїх одеж,
В-еселощі під маскою сховала.

•  Мандрівник

Ще влітку сонячна надія променилась,
І сподіванням не було кінця.

•  Зимова Муза

Зима свої фортеці збудувала,
Симфонія звучить в її душі.

•  Зими урок

А день пройшовся холодом і сумом.
Мороз пробрав, сльоза німа замерзла.

•  Не зізнаюсь

Романтика... Мене ж Ви приручили словом.
І я була готова бігти по снігах,

•  Болить реально

Душевна втіха: він на світі є.
Шар на деревах знову наростає.

•  Кальвілем пахне світ

Вже січень, а не видно апліке морозне,
І не танцює в білій сукні заметіль.

•  Снігове сплетіння

У кожної сніжинки унікальна сукня,
Неначе на замовлення пошита.

•  Білі щедроти

Білим зефіром вляглася зима.
Білі покрівлі і біла земля.

•  Без білої перуки

Чарівно усміхнулась, мов весна,
Азарту наганяє, як у покер.

•  Зима вишивала кохання на щастя

Засніжене місто - зими вишивання,
Нитками біленькими на полотні.

•  Зажурений перон і паралелі

Зажурений перон, неначе пустка,
Хоч гамірно навкруг і шумно.

•  Чого являєшся (глоса)

Чого являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене

•  В надії - сила

В надії - сила втомленого серця.
У ній пізнаєш світу промінь.

•  Як Ви посміли

Як Ви в мою посміли душу зазирнути?
Тривожити всі закутки її вві сні.

•  Крилатий сніг з коханням першим

Безшелесно спочатку падав перший сніг
Зіркоподібними кристалами додолу.

•  Дихаю тобою

Дихаю тобою у грудневі ночі,
Дихаю любов*ю світлою, мов сніг.

•  Не чекала

Не чекала, що цілуватимеш руки,
Мов замерзле узимку гілля.

•  Рідний альт

А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,

•  Поклич

Як пишно розквітатиме весна в вінку,
Протягне сонячний світанок руки.

•  Осіння мудрість

Осінній бал відтанцювало листя,
Встелилося в шовковий легкий шурхіт,

•  Торкаюсь ніжно думкою

Торкаюсь ніжно думкою. Чи маю право?
Це все одно, що доганяти вітер,

•  Не залишиться ворожих тіней

Чому ж не сонячно, хоч світить сонце за́вжди,
Пронизуючи вістрям дні змарнілі.

•  Осіння Муза

Осіння Муза

•  І стеарином спогади стікають

Щодня вражає осені відвертість,
Бо листопад завершує етап.

•  Знов падають ранети

Світанок котить сонячну монету,
Блищить у небі, та не зігріває.

•  В безсонні

Тече екстрат безсоння у печері ночі,
І думка в'яжеться дозріла.

•  Безборонні мить і час

Кружляло листя восени, і ми - у парі.
Хіба хтось був тоді щасливіший за нас?

•  Про суржик

Недовчився "поет" у школі,
Українську не вивчив мову,

•  Символ незламності

Крізь віки любов до вишиванки
Українці пронесли і зберегли.

•  Цей тихий листопад

Цей тихий листопад так непомітно
Ввійшов у ночі і світанки пурпурові.

•  Судьба листопада

Мряка звечора - і до обіду,
Сипле розкіш на землю слізьми.

•  Щоб бути щасливим

Життя дає уроки часто,
І не завжди воно цукати.

•  Туман щемить

У забаганках осені - туманність:
Кристали льоду, крапельки води.

•  Холодом стилета

Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.

•  Єдина

Не зламали заборони і тенета,
Не зазнала від репресій руйнування.

•  Карнавал осінній

Карнавал осінній не шкодує ласки,
З охри і буршти́ну, злотоперу - теж.

•  Розкажи мені сокровенне

Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.

•  Хризантем чудодійне марево

Хризантем кучеряві зачіски
Тріпотіли від подиху осені.

•  Пульсують контури розмиті

Суцільна дощова стіна взяла в полон,
Але пульсують контури розмиті.

•  Роду дерево

У мого дерева від пращурів коріння,
Проросле в ґрунті ріднім благодатнім.

•  Лиш віра рятує

Туман попелястий улігся на простір земельний,
І коник його - пелена.

•  Серце довіряєш

Роки злітають, як пожухле листя.
Оголеність душі осінньою порою

•  Щастя поруч

І восени очікує на розі радість.
Туманно-сіра пелена недовго.

•  Серпнева спрага

Орхідеєю білою день розпустився.
У саквах залишилася темрява ночі,

•  В моєї мови сонячна оправа (акровірш)

В-іками невмируща мова,

•  Справжнє диво

Бере початок дерево з коріння,
Життя його буяє в зелен-листі.

•  України земля

України моєї стражденна земля
У сльозах захлиналась до болю.

•  Життя єдине

Життя єдине тільки, іншого нема.
Не транспорт це, хоча і швидкохідне.

•  Рідна мова - наш скарб (акровірш)

Р-ідну мову передай нащадкам
І цінуй цю роду Берегиню.

•  Його присутність

Його присутність відчувається в усьому,
Хоча закреслені надії коми.

•  У роздумах

Вечірнє небо й сонячна утома.
У роздумах про те, що відбулось.

•  Гуляю, мов в садах Семіраміди

Гуляю, мов в садах Семіраміди,
Бо ж навкруги серпнева благодать:

•  Як Ви посміли?

Як Ви в мою посміли душу зазирнути?
Тривожити всі закутки її вві сні.

•  Чи варто?

Не лоскочи словами знову душу,
Мов пухом облетілої тополі.

•  Люби мене (2)

Люби мене щоліта, як веселку,
Котра містком з усмішкою стрічає.

•  В поцілунках сонця

Небо в маркізеті, серпень у засмазі,
День з кавунно-динним свіжим ароматом.

•  Бринить джерельно мова

Бринить джерельною водою мова,
Бо чисті животворні слів краплини.

•  До останку

Стільки років не знала нічого про тебе,
Ніби в просторі дим розчинився.

•  Українська жінка

Неймовірна нині українська жінка:
Берегиня роду, справжня, добра, щира.

•  Яблуневе диво

Коли проб'ється перший промінь вранці,
А яблунька рожевим зацвіте,

•  І пронесу любов

Каштанів їжаки розкрила осінь
І кидає плоди в алеї з листям.

•  На вірність присягнути Україні

На вірність присягнути Україні -
Потреба сьогодення повсякчас.

•  Не охолола кава

Не охолола кава, червень пригріває.
Любистком пряним світ пропахлий.

•  Тобою горджусь ( до Дня Української Державності)

Ти з козацького мудрого роду,
Твій початок - це Київська Русь.

•  Рани

Буяє травневе цвітіння природи,
Але сьогодення тривожне у нас.

•  А він все грав

А ось і нічка в довгій темній сукні,
Зірки шпильками заблищали,

•  Безборонні мить і час

Кружляло листя восени, і ми - у парі.
Хіба хтось був тоді щасливіший за нас?

•  Літо в трояндах

Їм оди писали Вергілій, Овідій.
У Римі, Єгипті й Парижі цвіли.

•  Я смакувала

Я смакувала смаженим мигдалем...
Горіхи з саду - розкіш надто щедра.

•  Тобі й мені

Весна квітчасто-кольорова непорочна
Для нас дарована, лиш придивись навкруг.

•  Була колись я мавка

Від слів твоїх хотілося мені літати,
Бо оживали барви візерунків.

•  На власних попелищах

Не ті слова сказав. Чи є її провина?
І жниво...спрага... У душі - кипить.

•  Матіолова привітність

Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.

•  Я тягнулась до тебе душею

Я тягнулась до тебе душею,
Ніби бризом легеньким торкалась.

•  Спогадів кортеж

Трави цілувались стеблами шовковими,
І горіли зорі на небесній сукні.

•  Жадана

А він жадав прозорості небес,
Ранкової тендітності її пелюсток.

•  Про шанс

Кохалися, а потім розчинився,
Мов цукор в чистоті води ураз.

•  Живим повернися

День прошмигнув, ніби миша прожогом.
Ніч-одиначка - володарка світу.

•  Отих думок розпалене багаття

Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.

•  Поговорімо

Не дотягнутися журбою.
Здається, ми на різних континентах.

•  А між нами кілометри

Чорноока нічка розпустила коси,
Місяць тихим смутком зазирає в душі.

•  Молюся

Молюся за людей загиблих
Від авіаударів і від куль,

•  Люби мене

Люби мене, як сонце любить літо.
І трепетно, і ніжно обіймай,

•  Лісу дух непересічний

Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.

•  Синява в Карпатах

Здається, небо доторкнулось до землі
І синяву густу розсипало в Карпатах.

•  Загадковий сон

В обіймах невагомості і ласки
У сні твоїм я Музою була.

•  Знайди мене

Шукай мене вечірньою порою,
Як сонце стомлене за обрієм приляже.

•  Мені з тобою легко

Мені з тобою легко, мов пір'їні,
Летіти там, де теплий віє вітер,

•  Порозумілися

Порозумілися - і світ засяяв кольорами,
І райдуга між нами пролягла,

•  Слів нектар

П'янкий нектар - слова, що сказані мені.
Я кожне милозвуччя хочу пити.

•  Торкаюсь ніжно думкою

Торкаюсь ніжно думкою. Чи маю право?
Це все одно, що доганяти вітер,

•  Щасливі

Слова любові особливо пахли
Весною, мов акацієвий цвіт.

•  Море, неначе ртуть

Море безмежне, шумить вічне соло.
Сумно. Бентежне чує війну.

•  Пульсують контури розмиті

Суцільна дощова стіна взяла в полон,
Але пульсують контури розмиті.

•  Порізи

І де ти? Де? З'явився в дощ - і вже немає.
Плакучі верби розрослись нівроку.

•  Українська щедрість

Жовтії голівки тягнуться до сонця,
В зеленавім листі соняшнику цвіт.

•  Рідний альт

А міжсезоння пам'ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,

•  Рідний поклик - оберіг

Копиці хмаровиння з решета немов би
Розсіяли дощу дрібні краплини.

•  Мелодія дощу влітку (акровірш)

М-елодія дощу...Прислухайся до звуків:
Е-кспрес червневий покраплинний.

•  Ніч приголомшлива

Ніч приголомшлива, танули зорі,
Ніби повільно текли і текли.

•  На важницях хитких

Чорна ніч розкрила тиші нутро:
Ненаписаний знову лист,

•  Не клич мене

Не клич мене, я не прийду в нікуди.
Твій вечір простягає теплі руки,

•  Люблю душею (алфавітний вірш)

А я обожнюю красу небесну,
Б-лакитні кольори і білі хмари.

•  Блюзнірство

Блюзнірство вдарило у голови й серця.
Хто вчив їх зневажати українське?

•  Адажіо любові

Ескорт зірок зійшов на небо серпня,
Ще й місяць річці легко ллє медовість.

•  Між нами магія

Між нами магія, невидимий магніт.
Хоч утікай, притягує всесильно.

•  Примарно

На полотні нічному в роздумах зірки:
Мої супутниці у час безкрилля.

•  З тобою не запалювали свіч

З тобою не запалювали свіч,
Не цілував мої ти ніжно руки.

•  Сон (тавтограма на літеру С)

Сняться степу соняхи,
Сте́жок сивий слід.

•  Недомовлених слів оберемок

Недомовлених слів оберемок,
І листів недописаних ретро

•  Подолала

Ясночолого сонця погляд бентежив,
Проникав у ритмічність вулиць.

•  Не забувай мене

Не забувай мене в ранковім світлі свята,
Коли врочисто сонце розкриває світ.

•  Напій елітний

Від помаранча сонячного тепло,
Лоскоче вії цедрою ласкаво.

•  Під жасминовим кущем

Стояли двоє під жасминовим кущем,
Пахучого батисту аромат вдихали.

•  Без пут

У безголосім сні з*являлись у чеканні
Ескізи декорацій від руки.

•  Поклич

Як пишно розквітатиме весна в вінку,
Протягне сонячний світанок руки.

•  Тихі кроки

Я так твої любила тихі кроки,
Хоч серце юне стукало частіше.

•  Дозволь

Дозволь мені прийти в твою бентежну ніч,
Торкнутись серця серцем легко, ніжно.

•  Україно моя

Україно моя, хоч страждала від болю,
Не збороти нікому твій вільності дух,

•  Музика моря

Плюскочуть хвилі музикою моря,
Прибоєм б*ється серця сила.

•  Люби цю жінку

Люби цю жінку, бо вона єдина,
І вірність в неї у крові.

•  Частівки

Їсть Галина смачне сало,
А Микола їй гукає:

•  Ти саме та (слова до пісні від імені чоловіка)

(Слова до пісні від імені чоловіка)