
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.03.10
11:51
Весна ламає панцир криги.
Сочиться сонячне уміння.
Як скучили примерзлі рими
за новизною воскресіння,
що кличе, як трембіти голос
у час фальшивих оболонок
виборювати власну долю,
розбити мороку долоні.
Сочиться сонячне уміння.
Як скучили примерзлі рими
за новизною воскресіння,
що кличе, як трембіти голос
у час фальшивих оболонок
виборювати власну долю,
розбити мороку долоні.
2025.03.10
05:45
Бува, дражливі, як мана,
Або напрочуд доброзичні, –
Напівзабуті імена
І ледве пам’ятні обличчя.
Думки не здатен увільнить
Від яв, на жаль, уже прожитих, –
Я намагаюсь кожну мить
Життя старанно відтворити.
Або напрочуд доброзичні, –
Напівзабуті імена
І ледве пам’ятні обличчя.
Думки не здатен увільнить
Від яв, на жаль, уже прожитих, –
Я намагаюсь кожну мить
Життя старанно відтворити.
2025.03.09
19:49
Розхристаність,
розпад особистості,
розлам на маленькі
частини. Цей поштовх
був даний самим часом,
тепер його не зупинити.
Людина розвалюється,
як змок із криги,
розпад особистості,
розлам на маленькі
частини. Цей поштовх
був даний самим часом,
тепер його не зупинити.
Людина розвалюється,
як змок із криги,
2025.03.09
19:48
Закінчив Господь, нарешті цей наш світ творити.
Наче, все зробив, як треба – і землі, і води.
І рослини, і тварини. Тож придратись годі.
Але ж треба було якось світ перехрестити.
А як? То Господь не знає. Думає сердитий.
Аж Петро святий явився та й в
Наче, все зробив, як треба – і землі, і води.
І рослини, і тварини. Тож придратись годі.
Але ж треба було якось світ перехрестити.
А як? То Господь не знає. Думає сердитий.
Аж Петро святий явився та й в
2025.03.09
19:14
Вечірнє місто, туман і тиша.
Горять вогні, мов бліді зірки.
Його скелети землею вкриті,
Там щось своє заховав і ти.
Всі таємниці й старі легенди
Порожніх вулиць, холодних стін
Навряд згадаєш і недаремно,
Горять вогні, мов бліді зірки.
Його скелети землею вкриті,
Там щось своє заховав і ти.
Всі таємниці й старі легенди
Порожніх вулиць, холодних стін
Навряд згадаєш і недаремно,
2025.03.09
17:23
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:
2025.03.09
14:47
Ідемо ми, Тарасе, до тебе за словом, за духом.
Щоб торкатися віршів не тільки очима - душею,
Повсякчас мерехтіння минати облудно дешеве.
Пильно слухати світ, уявляти, як ти його слухав.
Мова-зброя твоя хай додасть нам палкої наснаги.
Бо забули себ
Щоб торкатися віршів не тільки очима - душею,
Повсякчас мерехтіння минати облудно дешеве.
Пильно слухати світ, уявляти, як ти його слухав.
Мова-зброя твоя хай додасть нам палкої наснаги.
Бо забули себ
2025.03.09
09:40
Тарас - не на полицях,
що покриті пилом,
він - не минулий,
а теперішній час:
розкинув руки,
мов потужні крила,
і закриває нас.
що покриті пилом,
він - не минулий,
а теперішній час:
розкинув руки,
мов потужні крила,
і закриває нас.
2025.03.09
08:04
Як мені знайти слово,
Щоб воно, наче пісня
Повна тільки любові,
Поєднало нас різних?
Де воно очевидне,
Заповітне, бажане, -
Щоб для всіх не огидне
І довіку в пошані?
Щоб воно, наче пісня
Повна тільки любові,
Поєднало нас різних?
Де воно очевидне,
Заповітне, бажане, -
Щоб для всіх не огидне
І довіку в пошані?
2025.03.09
04:06
Не всім про квіточки писати!
Комусь - про вечори самотні...
Немає щирості в плакатах!
Ніхто у тім не винуватий,
Що вчора краще, ніж сьогодні.
Не всім про квіточки писати!
Комусь - про вечори самотні...
Немає щирості в плакатах!
Ніхто у тім не винуватий,
Що вчора краще, ніж сьогодні.
Не всім про квіточки писати!
2025.03.09
01:51
Лишив лиш вражИна Іллю* без перста,
як в Києві Лавра лишилась Хреста.
В війні цій за Церкву таке неспроста -
проваллями стануть вражИни міста!
* Преподобний Ілля Муромець, також відомий як святий Ілля Муромець Києво-Печерський. У Ближніх (Антонієвих
як в Києві Лавра лишилась Хреста.
В війні цій за Церкву таке неспроста -
проваллями стануть вражИни міста!
* Преподобний Ілля Муромець, також відомий як святий Ілля Муромець Києво-Печерський. У Ближніх (Антонієвих
2025.03.08
23:55
Справжній московський чоловік повинен руйнувати будинки, нищити довкілля і вбивати чужих синів.
Коли говорять гармати, музам теж перепадає добряче.
Вельми стурбовані виявляються не вельми зацікавленими.
Правила гри встановлюють ті, хто грає без п
2025.03.08
20:10
Не хочеться нікуди виходити
з дому. Хата - як замок,
у якому ти забарикадувався.
Зима оточила тебе
могутніми військами, які
стріляють у серцевину смислу,
у серцевину думки.
Ти захований від світу
з дому. Хата - як замок,
у якому ти забарикадувався.
Зима оточила тебе
могутніми військами, які
стріляють у серцевину смислу,
у серцевину думки.
Ти захований від світу
2025.03.08
18:50
Складаймо до молитви руки,
Попросимо очищення душі
У того, хто ішов на муки
За ветхий світ в якому не грішив.
Приспів:
До причастя до святого
Ми ідемо перший раз.
Попросимо очищення душі
У того, хто ішов на муки
За ветхий світ в якому не грішив.
Приспів:
До причастя до святого
Ми ідемо перший раз.
2025.03.08
14:25
Із Юлія Кіма
Гнат Петрович обідав опівдні,
і не знав, у полоні їдла,
що буквально в кварталі сусіднім
Ганна Ванна постійно жила.
Гнат Петрович любив хризантеми,
Гнат Петрович обідав опівдні,
і не знав, у полоні їдла,
що буквально в кварталі сусіднім
Ганна Ванна постійно жила.
Гнат Петрович любив хризантеми,
2025.03.08
13:11
У зажурі без просвіту, врапт
Очі ти стули свої
Або коли плітки підносять
Як-от факт
Не зважай, але омрій
Армоню, місто межи хмар
Армоню, місто межи хмар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Очі ти стули свої
Або коли плітки підносять
Як-от факт
Не зважай, але омрій
Армоню, місто межи хмар
Армоню, місто межи хмар
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.03.03
2025.02.28
2025.02.20
2025.02.13
2025.02.13
2025.02.12
2025.02.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Світлана Пирогова (2017) /
Вірші
Весна ламає панцир криги
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Весна ламає панцир криги
Весна ламає панцир криги.
Сочиться сонячне уміння.
Як скучили примерзлі рими
за новизною воскресіння,
що кличе, як трембіти голос
у час фальшивих оболонок
виборювати власну долю,
розбити мороку долоні.
Щоби не зміг сплітати лихо
ні словом, дією, ні страхом,
щоби на млин не воду лити,
а ворогів вести до краху.
Сочиться сонячне уміння.
Як скучили примерзлі рими
за новизною воскресіння,
що кличе, як трембіти голос
у час фальшивих оболонок
виборювати власну долю,
розбити мороку долоні.
Щоби не зміг сплітати лихо
ні словом, дією, ні страхом,
щоби на млин не воду лити,
а ворогів вести до краху.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію