Безтурботний вечірок, розливається сміх,
А я відчуваю біль в грудях й донині
Ллється вино, всюди галас і сніг,
А що в Україні? В моїй Україні?

В моїй Україні залізнії камені з неба,
В моїй Україні земля просочена кров'ю,
Дітей, їх батьків, і старих, і живих.

І квітучі дерева дурманом солоду
І красою блідою своєю
Охопили мої спогади.

В моїй Україні залізнії камені з неба,
В моїй Україні трава просочена кров'ю
Дітей, їх батьків, і старих, і живих.

Золотом землю й руїни вкриває княгиня,
Журавлі відлітають останнім примарним клином
Вони не змогли повернутися того літа

Не змогли повернутись додому й цього літа,
А з ними і я.

В моїй Україні залізнії камені з неба,
В моїй Україні злото притрусить могили
Дітей, їх батьків, і старих, і молодих.


Теплий вечірок, цвіте жасмін на дворі
Від болю, журби й гарячих сліз простирадла знову мокрі.

2023 рік