Рубрики
/ Книга перша (1988-1991)
Опис: МЕНЕ НАЗОВУТЬ ЛИСТОПАДОМ
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * * Зачаклуйте мене.
Зачаклуйте мене, ради Бога…
•
* * * Блискавка світ розкреше.
Трохи принишкне час.
•
* * * Дороги були неміряні
І вітер манив коня,
•
НОСТАЛЬҐІЯ Ми давно не спускались в тишу
Лоскотати лякливу мишу,
•
* * * Ходить сніг по далеких містах,
Ходить сніг по застиглім столітті.
•
САГА (Із Андрія Вознесенського) Ти мене на світанку розбудиш,
Проведеш і, звичайно, пробачиш.
•
Із Марини Цвєтаєвої В старого дзеркала в очах,
В тумані вічності,
•
Василю Стусу Тоді ще називалися теплом
Червонобокі сни в чиємусь літі.
•
ПРО СЕБЕ Все було розмірене і просто.
Скрип трамваю, сизі паркани…
•
КАЗОЧКА Чийсь білий плащ розвіявся, як вічність.
І два сторіччя вигнули вербу.
•
* * * А в очах твоїх падав сніг…
Падав сніг на догоду січневі.
•
* * * Вікнам у щоки холодно.
Страхом зоветься тьма.
•
* * * Востаннє ця облізла електричка.
Старенький ранок кашляє в перон.
Переглянути всі твори з цієї сторінки