Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Мартинюк (1982)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Ти занадто мила
    Ти любиш сміятися, любиш плакати,
    Проживаєш життя божевільними ритмами,
  •   Вона вийшла з таксі
    Вона вийшла з таксі, залишивши керманичу
    лише шлейф стійкого приємного запаху.
  •   Жбурнули ляльку
    Жбурнули ляльку, кинули в сміття.
    Так необачно й безпощадно.
  •   Життя дається лише раз
    Життя дається лише раз,
    На друге не надійся.
  •   Моє тавро
    Як можна жити без добра?
    Звичайно, можна, а чи варто?
  •   Лісапет
    Замислився старенький дід Панас
    Над думкою, що душу крає:
  •   На землю з небес
    Прокрадаюсь до твоїх нейронів незайманим градусом,
    Трохи змушую десь спокусити останню клітину,
  •   Любити цей світ
    Любити цей світ з усіма його примхами й вадами,
    Пірнати в безодню, якої немає початку й кінця,
  •   Ніколи курс не змінюй
    І навіть там, де будеш завтра ти
    збирати все насаджене роками,
  •   Тільки не кажи
    Тільки не кажи, що встигла втомитися,
    Що руки не підіймаються, ноги мліють,
  •   Нерухоме каміння
    Кожен день несе в собі щось напружене та нове.
    Кожна ніч насторожує своєю безпорадністю та неминучістю.
  •   Три поцілунки
    Він для неї багато писав і багато творив,
    він співав так багато для неї і брав акорди,
  •   І як позбутися цих спогадів тобі
    І як позбутися цих спогадів тобі
    у ті дні, коли ще дати всі пам’ятаєш,
  •   Поговори зі мною
    Поговори зі мною чи то тихо, чи то неспокійно,
    Просто, відкривши рота, звуки видавай,
  •   Між тими стінами
    Між тими стінами колосся проросло,
    Зерно, посаджене колись, - вродило.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки