Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
С М (2025)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор С М, [ 2025-06-15 23:21:12 ],
на сторінці твору     "***"  




я згоден, загалом

мені так само жаско, як і всім, і я не проти розваг

але коли людина починає тупо марити щось собі, це вже аж ніяк не весело
Коментатор С М, [ 2025-06-16 01:43:21 ],
на сторінці твору     "***"  




трахнутий лебідь ~ оце мабуть пасуючий образ ваш тут, на ПМ
Коментатор С М, [ 2025-07-16 17:39:26 ],
на сторінці поезії     "Королева Джейн Приблизно (Bob Dylan)"   М С




позначаючи наголошені моменти, як "/"
а ненаголошені, як "-"
ритмовий малюнок є наступний:

оригінальний, як він звучить:
won't yOU come sEE me queen jAne
[вонт Ю кам сІ мі квІн джЕйн]
- / - / - / /

переклад:
чи зАйдете, королЕво, мІс джЕйн
- / - - - - / - / /

тобто, переклад дещо міняє ритм, на позір
але, якщо дивитися графічно, літерально:
won't YOu come seE me queEn jAne
- / - - - / - - / / -

переклад намагається поєднати звуковий і графічний варіанти оригіналу
згідно з особливостями звукових акцентів, і тих звуків, яких начебто нема, але вони таки-є)
Коментатор С М, [ 2025-07-16 18:00:42 ],
на сторінці поезії     "Королева Джейн Приблизно (Bob Dylan)"   М С




насправді, проблема в тім, що всі 7 слів рефрену в оригіналі є односкладовими

а українською - проблема із цим, якщо намагатися зберегти зміст

тут треба йти на жертви
жертви звісні, перша жертва -звук
друга - зміст
третя - ритм

і навіть не на вибір, а на 2/3
Коментатор С М, [ 2025-08-03 12:58:52 ],
на сторінці поезії     "Різдвяний верблюд (Procol Harum)"   М С




о я подячний направді за Вашу приязну увагу до речей, як і мене займають
тут цікавий момент був власне в трохи критиці так званої критики
від так званого ШІ. . . .

(я дещо небайдужий до скептицизму певного, авжеж
ШІ не є штучним інтелектом як таким, поки що
це радше сума сумарум інформації, що є в інтернеті
плюс програмоване байдуже по суті своїй, машинне, підлабузництво, нмсд)

цікаво, що ШІ зосереджується на якихсь одних і тих самих речах
але, наприклад, проаналізувати момент, яки випадає із перекладу
про "шість спускових гачків" (нареченої гг), а також одразу практично --
про "шестидюймові цвяхи" -- це слово ("сікс") є досить таки свідомо повторюваним

але ШІ нема до того діла, бо ШІ не знає, що про це сказати, видите
Коментатор С М, [ 2025-08-03 15:35:38 ],
на сторінці поезії     "Люде чужі (The Doors)"   М С




щиро дякую, о РМ

Шановний Микола Лисенко колись запросив нас на свій черговий концерт із Рок-оперою,

в Харкові, в ХНАТОБі, під час чуми, всі в масках . . . .

бо це одна із його улюблений речей, я так думаю, є і на ю-тубі
але всі ті оркестрування вони безслівні

мені якось хотілося слів
Коментатор С М, [ 2025-08-03 16:52:40 ],
на сторінці поезії     "Люде чужі (The Doors)"   М С




в Люби Лисенко сьогодні день народження
Коментатор С М, [ 2025-08-18 17:06:18 ],
на сторінці поезії     "Содіз. За брамою (Procol Harum)"   М С




о, так, красно дякуючи
за дружню присутність, Олеже
& підтримку
дуже подячний, направді


ну, текст у своєму праві, якби
все ж таки, Кейт Рід ~ поет

тут цікавий еталон того, що я назвав би скейт
тобто, це не мій термін (skating), але він існує

текст якби серфить уявними хвилями
(метафоричними, імовіно навіть-десь & метафізичними)

від казкової ілюзії, історично-мітичних алюзій
через плітки й анекдотичність
до конспірології й соціяльної сатири
котра в кіцевому рахунку навіть не знати, чи й сатира

в усіх цих інтерференціях
Коментатор С М, [ 2025-08-20 17:17:16 ],
на сторінці поезії     "Кінські паралелі & Місяцевий дрифт (The Doors)"   М С




в оригіналі -- "awkward instant" (окверд інстент) -- "незручний (ніяковий) момент"
якщо би можна було би, приближено до звуку
відтворити це двома двоскладовими словами, як в оригіналі
був би подячний за підказку
Коментатор С М, [ 2025-08-20 17:33:47 ],
на сторінці поезії     "Кінські паралелі & Місяцевий дрифт (The Doors)"   М С




ну, можна читати/чути і "оуквейрд моумент" -- бозна скільки там насправді тих складів і півскладів
Коментатор С М, [ 2025-08-20 17:37:44 ],
на сторінці поезії     "Кінські паралелі & Місяцевий дрифт (The Doors)"   М С




він "недолугий" тому, що не получається в екіпажу зробити це якось ловко

це відразна взагалі, неприємна і болюча сцена
Коментатор С М, [ 2025-08-31 19:45:55 ],
на сторінці поезії     "Гайда на бенефіс м-ра Кайта! (The Beatles)"   М С




я не проти ШІ

але ось ми трохи почали на Вашій сторінці говорити про студійну роботу, як арт
це ж насправді вся студійна музика є вигаданою звукорежисером
музикант в ізольованій кабінці, в навушниках, де програється ритмова заготовка
накладає партію інструметальну, чи вокальну
це зберігається як окрема цифрова доріжка
звукорежисер конструює за допомогою спеціального обладнання, і тих жеж компів
звукову картину в 3D -- просторове розміщення певних звуків, віддаленість, тощо
це велика творча робота

ну не може ШІ за хвилину це все зробити, розумієте?
ліпить щось, як дитинка з леґо, зі всього, що видається годящим
і тому здебільшого всі ті музичні композиції ШІ вони досить пласкі
немає належного об’єму, всі інструменти здебільшого сидять в одному ряді поруч

та подивимося на поступ, теж думаю, що далі має бути цікавіше, хай би було
Коментатор С М, [ 2025-09-05 09:50:30 ],
на сторінці поезії     "Плетениця порошкова"   Асорті Пиріжкарня




літечко бляха листячко
річечка бляха водичка
йди нахєр бляха відьмочка
& не журись с*ка
Коментатор С М, [ 2025-09-05 17:29:18 ],
на сторінці поезії     "Проривайся на інший бік (The Doors)"   М С




оскільки на цій сторінці завершується (або починається, для послідовного читача) найперший/дебютний/однойменний альбом групи, дозволю собі перекласти трохи матеріалу, котрий називається “Чому в сценічних виступах The Doors не було бас-гітари”


Утворена в Лос-Анджелесі, Каліфорнія, у 1965 році, група The Doors була активною менше десяти років, випустивши дев’ять студійних альбомів, які назавжди залишилися в історії музики. The Doors є однією з найвпливовіших груп усіх часів, яка записала музику, що продалася в кількості близько 100 мільйонів платівок по всьому світу.
Джим Моррісон був співаком і основним автором текстів, Робі Кріґер – гітаристом, Джон Денсмор – барабанщиком, а Рей Мензарек – клавішником. Але де ж бас-гітарист? Якщо у складі The Doors ніколи не було свого бас-гітариста (за життя Джима Моррісона), то як вони могли створювати свою музику без цього?

(...)

Слухаючи дискографію The Doors, ми насправді не помічаємо відсутності бас-гітари тому, що клавішник Рей Мензарек заповнює цю прогалину своєю грою.
Однією рукою він фокусується на сольних клавішних партіях, а іншою грає на “басових” партіях. Ним використовувався клавішний басовий синтезатор Fender Rhodes, “який мав 32 ноти з надзвичайно низьким звучанням, і мені було досить легко це робити”, – так розповідав Рей Манзарек у 1998 році, у програмі Fresh Air. Клавішник додатково пояснив, як це працювало, в інтерв’ю з Гарві Куберніком у 2010 році. “По-перше, ліва рука створювала той самий гіпнотичний звук Doors. Наприклад, під час соло в ‘Light My Fire’ це тризвук ля-мінор – сі-мінор, що постійно повторюється, подібно до ‘My Favorite Things’ Джона Колтрейна.”
“Лівою рукою я граю те саме знову і знову. Права рука грає філігранніші пасажі, акомпануючи Роббі Кріґеру, підкреслюючи його акорди. Коли я граю сольні партії, я граю все, що мені завгодно. Басова лінія просто йде собі, ніколи не змінюючись і не спиняючись.”
Він також додає наступне: “Знову і знову, як туземні барабани чи Howlin’ Wolf, який грає одну зі своїх пісень все на тих самих акордах. Те саме весь час, без перерви. Якби я доручив робити це басисту, хлопець після 2 або 3 хвилин гри на тих самих двох тріадах сказав би мені: ‘Мені не цікаво це робити, Рей…’”, – каже Манзарек.
За словами Рея, насправді для нього не було фізично складно грати ці баси наживо. Це демонструє, наскільки талановитим був клавішник. Джон Денсмор схвально відгукнувся про його здібності в інтерв’ю з That Jamieson Show у 2021 році. Барабанщик згадував, що він (Рей Манзарек) був настільки вправним, що “міг змусити свій мозок функціонувати так, якби двоє музикантів працювали водночас”. Тільки в 1972 році, коли група продовжив записи і виступи вже без Моррісона, в її складі з’явився басист Джек Конрад, із яким група виступала наживо. За словами Рея Манзарека, басовий клавішний синтезатор насправді не мав хорошого звуку в студії.
Отже, для деяких пісень їм був потрібен справжній бас-гітарист. Ларрі Кнехтель грав на басу в “Soul Kitchen”, “Twentieth Century Fox”, “Light My Fire”, “I Looked At You” та “Take It as It Comes” на дебютному альбомі 1967 року.
На їхньому другому альбомі “Strange Days” (1967) грав Даґ Лубан, басові партії якого можна чути майже на всіх доріжках альбому. Для “Waiting For The Sun” (1968) вони знову запросили Лубана, який грав у “Spanish Caravan”. На цьому альбомі також грав Лерой Віннігар, і Кері Магнесс (у пісні “The Unknown Soldier”). На четвертому альбомі “The Soft Parade” (1969) знову був запрошений Лубан, також доклався і Гарві Брукс. Обидва басисти грали майже на всіх доріжках. На “Morrison Hotel” (1970) у них було двоє нових басистів: Рей Неаполітан і Лонні Мак. На “L.A. Woman” (1971), останньому альбомі з Джимом Моррісоном на вокалі, знову був новий басист, Джеррі Шефф, чиї басові партії звучать у всіх піснях на альбомі.

(...)


https://rockandrollgarage.com/the-reason-why-the-doors-never-had-a-bass-player-live/
Коментатор С М, [ 2025-09-12 07:39:03 ],
на сторінці поезії     "Чий то дім палає (The Jimi Hendrix Experience)"   М С




дякую, так, обговорювали "Готель Каліфорнія"
ще на початку 2018 року: https://maysterni.com/publication.php?id=130486

текст цікавий, розбурхує фантазію, навіть спонукає до конспірології
зустрічав не одну спробу інтерпретувати, як-от сюжет, або тріп
сам Дон Генлі, голос, який співає всі слова в "ГК" (і барабанщик),
він жеж один із авторів, був казав, що це метафора
так званого успіху в так званому шоубізі (чи, можливо, алегорія)
плюс, якщо завгодно, ціни т. зв. успіху
сама ідея не випадкова, музиканти в певний момент готовності
мали намір написати хіт, який приніс би їм славу
хоча в групи була вже низка хітів, і епоха сприяла тому
щоби скуштувати всіх принад гедонічних
їм (Eagles) йшлося радше про такий хіт, який би став "визитівкою"
тобто, відповідний альбом і турне, які група могла
записати & подужати, а також не зненавидіти
(як це сталося зі "Сходами на Небо" Лед Зеппелін,
коли в певний, знову ж таки, момент, Плант радо пристав
на пропозицію якогось діджея заплатити $10.000
щоби радіостанція не крутила цю пісню, бо він утомився від неї)

тобто, мова про якісь образи і символи, котрі "просилися"
щоби їх було висловлено, вокально, інструментально, візуально
(самої локації "Готель Каліфорнія" не існувало)
і було висловлено – переконливо

гадаю, що і 1968 рік, і семидесяті ("хворі семидесяті")
були часом для специфічних настроїв
не до порівняння із бадьорішою епохою ЛСД й Літа Кохання
хоча і пісенька про Жовту Субмарину межує із
She Said She Said (у записі якої Пол МакКартні не став брати участь),
а сама пісня була результатом кислотної сесії під час
подорожі Леннона до США, де Пітер Фонда, поруч із ним,
весь час повторював "я знаю, що таке бути мертвим"
тому всяко похмурі теми дуже навіть циркулювали
Barry McGuire, у 1965, із "Eve of Destruction"
Strawberry Alarm Clock, у 1967, із "The World’s on Fire"
Jefferson Airplane у 1968 співали "You are the crown of creation
"And you have no way to go . . . " тощо

всяка протестна і соціально-критична тематика на цім тлі;
багацько розчарування в ідеалах, із одного боку всі ми
браття & сестри, з іншого – чийсь дім палає
хіба це не твій дім, зрештою, і це все так само метафора
або алегорія

поезійна творчість всяко користує підсвідомість
і вибір тих слів, які могли би бути інакшими
але ось так, і (ми) танцюємо на тлі пожежі
а тим часом світ підійшов до межі самознищення

Eagles писали свій хіт у тім же ключі, мислю ~
песимістичний погляд на здавалося би, гарні речі
макабричний присмак задоволення & життя у
найвищому сенсі, подібно до сп’яніння та похмілля
Коментатор С М, [ 2025-09-12 16:01:07 ],
на сторінці поезії     "Чий то дім палає (The Jimi Hendrix Experience)"   М С




дякую!

гітарний момент, із якого все починається –
легендарний у свому праві
Гендрикс намагався відтворити вогонь (полум’я)
звуком власної електрогітари
у контексті того, що весь альбом Electric Ladyland
являє спробу музичного імпресіонізму
і не на шальках класичної музики, як-от Дебюссі
але на зрізі прогресивних (на свій час) технологій
електроніки, звукозапису, коли інструменти присутні
але майже не чутні, однак, привносять атмосферу
1   2   3   4