Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Пекун Олексій (1983)
Народився 23 серпня 1983 року в місті Дніпро, де й живу уже більше сорока років.

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Пекун Олексій, [ 2025-10-17 12:36:09 ],
на сторінці твору     "Хто ми?"   Олексій Пекун

Автору не до вподоби той образ який донедавна ліпили з українців - вічно підтоптаних мужиків-гречкосіїв які ніколи ні на кого не нападали і з яких збиткувалися всі зайди. Якщо українці хочуть зберегти себе як нація вони мають скинути з себе образ "нації тєрпіл".
Коментатор Пекун Олексій, [ 2025-12-19 16:42:56 ],
на сторінці твору     "Біографічні пейзажі"   Олексій Пекун

Мабуть треба закінчувати цю тему, бо окрім болю такі спогади з собою нічого не приносять. Коли я у 2000 році не поступив до університету мені порадили здобути робочу спеціальність. Я пішов інакшим шляхом, а от мій друг пішов шляхом робітника і тихо спився від реалій життя описаних у поемі.
Коментатор Юхим Семеняко, [ 2026-01-16 16:29:28 ],
на сторінці поезії     "Думки у блекаут"   Олексій Пекун

Як читач, у деяких моментах я чую дещо інше.
Про вільний вірш я в курсі - це коли неоднакова кількість строф в однакових парних чи непарних рядках, алюзію на Чапаєва і пустоту впіймав.
Вам чується і пишеться своє - то й на здоров'я.
На сайті, на мою думку, існує деяка нестача віршів такого напрямку ‐ такого, щоби без зайвого пафосу, а водночас ліричного.

З повагом, Ю.С.

ПС. Зустрічних візитів можна не наносити. Я знаю, що куди і для чого пишу. Тут усе легке, без штучного нагромадження образності.

Ось і те, що почув:

В душі панує пустота,
І я у ній Чапаєв.
Пустопорожня суєта
Мене вже не займає.
Зима з дощами за вікном,
Тріщить сусідський генератор.
Стоїть блекаут поза сном.
Ковтнув москаль, мов алігатор,
Електрику. І буде мла
У саван огортати місто.
Зима четверта проти зла
Красива біла та іскриста
Десь там в багні, серед степів,
В негоді вірні друзі.
Колись і я там бути хтів,
Однак зі мною астма й муза.
І ще на третє – самота.
Такі є віхи мого часу...
Лишилась нездійсненною мета
Побачити румовища Донбасу.
...

Можете ігнорувати. Я ж лише відвідувач.
1   2