Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Пекун Олексій (1983)
Народився 23 серпня 1983 року в місті Дніпро, де й живу уже більше сорока років.


Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юхим Семеняко, [ 2026-01-16 16:29:28 ],
на сторінці поезії     "Думки у блекаут"   Олексій Пекун

Як читач, у деяких моментах я чую дещо інше.
Про вільний вірш я в курсі - це коли неоднакова кількість строф в однакових парних чи непарних рядках, алюзію на Чапаєва і пустоту впіймав.
Вам чується і пишеться своє - то й на здоров'я.
На сайті, на мою думку, існує деяка нестача віршів такого напрямку ‐ такого, щоби без зайвого пафосу, а водночас ліричного.

З повагом, Ю.С.

ПС. Зустрічних візитів можна не наносити. Я знаю, що куди і для чого пишу. Тут усе легке, без штучного нагромадження образності.

Ось і те, що почув:

В душі панує пустота,
І я у ній Чапаєв.
Пустопорожня суєта
Мене вже не займає.
Зима з дощами за вікном,
Тріщить сусідський генератор.
Стоїть блекаут поза сном.
Ковтнув москаль, мов алігатор,
Електрику. І буде мла
У саван огортати місто.
Зима четверта проти зла
Красива біла та іскриста
Десь там в багні, серед степів,
В негоді вірні друзі.
Колись і я там бути хтів,
Однак зі мною астма й муза.
І ще на третє – самота.
Такі є віхи мого часу...
Лишилась нездійсненною мета
Побачити румовища Донбасу.
...

Можете ігнорувати. Я ж лише відвідувач.

Коментатор С М, [ 2026-05-05 16:55:13 ],
на сторінці твору     "Біографічні пейзажі"   Олексій Пекун

Коментатор Пекун Олексій, [ 2026-05-05 19:35:14 ],
на сторінці твору     "Біографічні пейзажі"   Олексій Пекун

Я прекрасно розумію навіщо я створив. Я показав ту "Соацеру" в якій ми жили напередодні війни. Ви знаєте, що таке Соацера, бо знайомі з творчістю "червоного графа" Олексія Толстого. В Соацери не було майбутнього, бо вона була розрахована тільки на найбагатших. Герой "Біографічних пейзажів" працює підсобним робітником на аглофабриці металургійного підприємства
Ви маєте уявлення що таке аглофабрика і наскільки вона брудна? Як люди котрі працюють там упродовж трьох - п'яти років отримують силікоз легенів, який передчасно зводить їх у могилу. Далі. Там йде натяк на рейдерську війну на заводі, очевидцем якої я був. Ви ніде не знайдете повідомлень про це у газетах, бо в місті боялись про це говорити. Ніде не говориться також про те що людина із низьким заробітком приречена животіти на самоті. Українське суспільство соціально несправедливе і при цьому я бачу дуже мало творів які описують життя простої людини в умовах провінції, могоміста яке переживає кризу розпаду індустріального суспільства, з якого ми так і не вийшли.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2026-05-06 10:18:11 ],
на сторінці твору     "Біографічні пейзажі"   Олексій Пекун

1   2