поети у спілкуванні
 частенько подібні до шлюх
 деякі просто розставляють ноги
 деяких варто легенько піднагнути
 о так до вподоби їм
 іще до вподоби декому
 коли товчуть пику
 одразу душевно все
 оргазм гарантовано
 взаємність безперешкодна
 ідилія
 ренесанс
 

 коли ми очікуємо
 наступний маршрутний автобус
 на свому звичному проспекті
 автобуса все немає
 хвилини плинуть
 можна думати про життя
 ніхто і ніщо не заважає майже
 жити думками скільки тобі завгодно
 коли давно не працює водогін
 й лишається втішатися
 бодай із того що ще працює
 каналізація
 треба набрати хоча би снігу
 помити хоча би кухонне начиння
 осягаючи у процесі
 що той сніг наполовину
 згар і кіптява і сморід смерті
 коли знаходиться жменька борошна
 склянка цукру ще навіть
 такий-сякий маргарин
 навіть за відсутності електрики
 й за вікном все гуркоче артилерія
 непонятно чия
 але необхідно напекти собі печива
 нехай би то було останнє печиво
 в цім житті
 а ще коли стоїш у неміряній черзі
 із нещасною картоплею в руках
 в супермаркеті котрий ще трохи працює
 у проході в секції
 із червоними винами гадаючи
 як воно все виглядатиме
 якщо раптом прилетить
 ракетою чи авіабомбою все
 заливаючи сухим ув перемішку
 із напівсолодким червоним
 усі моменти слабкості
 милосердя розпачу байдужості
 нехай хтось уважає це сном
 знецінює заперечує скасовує
 але ми і надалі там
 без-будь яких ілюзій чи гарантій
 на мінімальному доході
 при своїй нереальній справжності
 іще часом виникає бажання
 звичайного світлого пива
 не упиватися але посмакувати
 пригадати ще щось
 світліше
 

 дракони приходили
 та грифони
 їх цікавила кров
 плоть
 душа
 також вайн
 м’ясо
 дим тютюновий
 але насамперед
 одинокість
 психопати
 зрада
 війна
 чешуйня
 зазирали у вікна
 всі вікна душевні
 вікна притомності
 дракони приходили
 та грифони
 зі своїми виделками
 та ножами
 із інтернетами
 із ґаджетами
 із чатами джипіті
 із вакцинацією
 із силіконовими апріорі
 ідеями
 із декомунізацією
 деколонізацією
 денацифікацією
 розсуваючи пальці
 у символі peace
 щоби ще чиїсь пальці
 гладили їх а вони
 кусали би пальці ті
 що гладять їх
 утім
 як би не було
 вони не йшли геть
 ні за що не йшли геть
 вони об’являлися
 вони лишалися жити
 я не маю нічого
 проти пригод
 не маю нічого
 проти чужинців
 я сам повсякчас собі
 пригода й чужинець
 де тільки не жив би
 атож не чиню
 будь-яких перешкод
 але сприймаю все
 намагаючись не
 сприймати все-усе
 суть бо
 не в інформації
 не в дезінформації
 усе вищезазначене
 імпонує слабкості
 атож одинокості
 а слабкість
 атож одинокість
 віршують долі
 котрі
 розчавлюються
 прикро
 запросто
 

 дими що поволі спливають понад дахами
 оголеними обледенілими деревами
 далі приватний сектор
 подібний на будь-який інший приватний сектор
 аналогічно тому як будь-який спальний район
 забудови сімдесятих вісімдесятих
 дев’яностих
 подібний на будь-який інший спальний район
 де так само життя винятково приватне
 але зручніш
 і коли вартові ночі розчиняють
 доручені їм давні-прадавні
 вичовгані вітрами до прозорості брами
 і коли військо ночі неквапно окуповує звичні
 безнадійно беззахисно безвідмовно
 підлеглі місцевості
 вогники осель поодиноко
 дедалі згуртованіше вітають знайому пітьму
 в якій
 є
 все що тільки можливо помислити собі
 а також незнані до часу
 або ніколи нізащо незнані немислимі
 тіні всього що завгодно
 мало кому спадає на думку
 дізнаватись ретельніше
 жителі продовжують жити
 мешканці продовжують мешкати
 коханці кохатися
 пияки пиячити
 онаністи онанувати
 хорі хоріти собі
 патрульні патрулювати
 воєнні воювати
 віршоплети плести вірші
 аб’юзери контролювати свій
 черговий аб’юз
 невдахи яким невдається нічого
 продовжують у власний
 призвичний спосіб
 вогники осель
 від тепло-жовтих і до неоново-
 білих із синявою
 поодиноко згасають
 згасають дедалі згуртованіш
 але згасають не всі
 у жодному разі не всі