Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Охмуд Песецький (1993)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Охмуд Песецький, [ 2026-04-24 14:05:37 ],
на сторінці поезії     "Поділення"   Песецький Охмуд

Ґречно дякую.
Мені не вдалось зменшити кількість «що» і вдячний за 5.5. Дуже приязне ставлення до нових поетів і важливі уточнення про авторські права.
Коментатор С М, [ 2026-04-25 12:40:35 ],
на сторінці поезії     "Русло"   Песецький Охмуд




красиво, сумно, гордовито, злетно
про загин теж дивився ізранку полісемію

все це змішані емоції
а правдиву інформацію закрито

ми все узагальнюємо щось, гадаючи, що це правдивий підхід
Коментатор Юхим Семеняко, [ 2026-04-25 13:57:50 ],
на сторінці поезії     "Русло"   Песецький Охмуд

Знаю, що Ви не проти моїх дописів, чим би вони не іменувались.
Що можна побачити і відчути:

• цілісну і затяжну внутрішню метафізику – ту, що за межами досвіду, і сьогодні вона більш серйозна, ніж, скажімо, три дні тому (вовки, любовні ігри). І тут можна бачити і відчути спробу примирення приреченості з гідністю руху.

  Життя як ріка – не так щоби щось нове, але образ, обіграний у практичному діапазоні засобів і значень.
Класична метафора про керування потоком відпадає, бо потік несе літгероя мілководдями (періодами збіднення), потім – крізь дамби глибинних обмежень і круговерті криз.
Це досить зрілий образ.
Відмова від ілюзії контролю (не вирватись із русла кораблю) і керування. Немає мови про героїчне бажання змінити світ.
Але "річкові посудини"...
  Особливо примітний рядок:
"І кожний вчинок мій, а не іудин".
  Фінальний перехід в останньому катрені з горизонталі руху до вертикалі його плюсових вимірів (злетить душа на крилах дивних арій).

  Кода і обнадійлива, і ні.
Ставитись примірятись можна по-всякому, і хто у що вірить, той так і зрозуміє.

З повагом, Ю.С.
Коментатор Борис Костиря, [ 2026-04-26 13:57:36 ],
на сторінці твору     "24/7"   Песецький Охмуд

Тепер я бачу справжню майстерність.
Коментатор Юхим Семеняко, [ 2026-04-26 22:03:17 ],
на сторінці твору     "24/7"   Песецький Охмуд

Як і домовлялись стосовно відгуків, вони відбуваються зрідка — через раз або трохи частіше.

  На мою думку, це не просто верлібр про втрати, а медитація про саму фізику цього процесу, в якому втрата — вже не подія, а майже спосіб існування, бо й назва зрозуміла, сучасна, проста і змістовна.

  Фраза
“думати про втрачене,
обминаючи себе”

наче навмисно розділена рядками так, що виникає відчуття різних втрат.
Це один із найточніших фрагментів у тексті, бо саме тут виникає парадокс:
• ліричний герой позначає зовнішню причину,
хоч головний втрачений — він сам.
І це дуже сильний психологічний вузол.

  Образ печер
“у печерах наших помилок”
дуже влучний.

Помилки тут не просто згадуються — вони стають археологічним простором, де лежить те, що колись було живим, діючим, палаючим.

І перелік утрат несподівано переходить від побутового до метафізичного.
Такий собі майже чорний гумор:
• між велосипедом і розумом немає ієрархії — усе може бути загублене.

Слово “оргтехніка” особливо цікаве, бо звучить навмисно сухо, майже канцелярськи, і саме тому добре контрастує з “розумом”.

  Найсильнішим місцем я би назвав рядки:

“лягаючи на смужку
порожнього ліжка”.

Викликає увагу саме лягаючи — не влягатися, не моститися, не падати.

Це дуже кінематографічно.
“Смужка” порожнього ліжка — майже фізичний образ самотності: тихий, без пафосу.

Саме тут текст перестає бути просто текстом і набуває присутності автора.

  Фінал:

“Не трушу клепсидрою,
у ній потопає і —
випливає час”

свідчить про поезію, яка вже наближається до високого рівня.

Клепсидра не просто відмірює час — він у ній потопає і випливає.
Образ дуже сильний.

  Особливо виразний останній жест:

“Яка глибинність
замкненої системи!
Ха! В ній вічність?”

Тут з’являється несподівана іронія, і саме вона рятує текст від надмірної філософської серйозності.

Оце “Ха!” — живе і людське.
Воно не дає текстові перетворитися на лекцію.

  Головне:

у цьому тексті втрата показана не як трагедія, а як природна властивість людського життя.

Не «ми щось загубили»,
а ми живемо всередині системи втрат.

І це справді цікаво.
Коментатор Юхим Семеняко, [ 2026-04-26 22:50:10 ],
на сторінці твору     "24/7"   Песецький Охмуд

Я готував свій матеріал для окремої публікації, але передумав. От і виглядає таким, яким бачимо.

Стовпчик нових надходжень не збідніє.
З повагом, Ю.С.
Коментатор Охмуд Песецький, [ 2026-04-27 10:45:09 ],
на сторінці твору     "24/7"   Песецький Охмуд

Ґречно дякую всім.
Іноді хочеться зупинити мить.
Коментатор хома дідим, [ 2026-04-27 16:29:25 ],
на сторінці твору     "Вузли"   Песецький Охмуд

напрочуд гарно, про море, яке в нас
Коментатор Юхим Семеняко, [ 2026-04-27 22:41:45 ],
на сторінці твору     "Вузли"   Песецький Охмуд


  Цей верлібр уже значно ширший за окремий образ — він працює, як повільна метафізична марина, де корабель стає не просто судном, а формою людської долі. Зустрічне судно можна розглядати у дещо іншому значенні. Воно йде з моря, от і питання логічне – з чим і з ким? І вимальовується майже фантастична картина.
Таким чином, початок досить сильний:
• корабель = життя;
• річище = наперед заданий шлях;
• жереб = доля / випадок / приречення;
• про судно, яке йде у зворотному напрямку, було вище.
  Добірка образів одразу задає серйозний тон.
"Старші Аркани" в рядку з рухом за лоціями
є дуже добрим образом, бо змішує:
• морську лексику;
• Карти таро. А вони не розвага, а засіб для розвитку інтуіції на шляху самопізнання.
Це несподівано, але природно.
Символіка працює.
Можна навіть виділити як ядро тексту:
  Середня частина — найсильніша, і цей фрагмент особливо сильний:
– "будячи птаство наших снів. І те здіймається, кружить між тишею і мороком".
Ми бачимо психологічний простір і хороший повітряний контраст після важких суден.
Птахи снів проти кораблів долі — дуже вдала опозиція.
 тЗавершення:
• "Солонішає повітря, гірчить вода" – це відчувається не тільки образно, а й фізично.
  Фінальний рядок:
– "і море чує: — я вже тут".
Гарний, стриманий рядок, без патетичного надриву, без тиску на читача.
Він не пояснює, хто говорить. Так і вірш – не лекція.

  Що мені здається слабшим:
• оліфанти Ганнібала.
Корабель класу "ріка – море" і бойові слони.
Але виправдання є – йдеться не конкретно про слонів;
• вікова недуга колись молодої води".
Образ гарний, але складний.
Тут читачеві доведеться двічі замислитись.
Висновки можуть бути різними. Проглядається ейджизм як упереджене ставлення до вікових, скажу обережно, питань.

  Загальне враження від прочитаного.
Текст зрілий, атмосферний, символічний, внутрішньо цілісний. Він ближчий до модернізму
і пізнього символізму. Це приклад медитативного верлібру, ніж простої лірики.

  Так вийшло, що почався розгляд не з назви.
Що бачу і про що думаю:
– швидкість (миля/година);
– переплетіння образів;
– розв'язати / зав'язати.
Вузол проблеми, чи знаючи про вкраплення сленгу, які у Вас проскакують, щось інше?
Для поезії того напряму, в якому вона у Вас прямує, у других і третіх значеннях все може бути.

З повагом, Ю.С.
Коментатор Охмуд Песецький, [ 2026-04-28 14:23:12 ],
на сторінці твору     "Вузли"   Песецький Охмуд

Ґречно дякую всім.
Розгляд або як би він не класифікувався і яким би розлогим не виглядав, задовольняє мої запити.
Наші плани та обіцянки з чимось зав'язати бувають марними і не марними, тривалими і ні.
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2026-04-28 23:46:35 ],
на сторінці поезії     "Геліопавза"   Песецький Охмуд

Цікаво. Гребенщикова дійсно не слухала, а тепер цікаво стало, хто се. Здогадуюся, що світило у творі - це натяк на щось глибше, аніж просто опис астрономічного явища. Та й геліопауза, як щит - читається мені все ж подіями сьогодення у міжлюдських контактуваннях...справді цікаво.
Коментатор хома дідим, [ 2026-04-29 07:10:37 ],
на сторінці поезії     "Геліопавза"   Песецький Охмуд

є багато хорошої музики на цім світі, я вірю в це, музика слів, музика співу, музика відлунь
Коментатор Охмуд Песецький, [ 2026-04-29 13:51:49 ],
на сторінці поезії     "Геліопавза"   Песецький Охмуд

Ґречно дякую всім.
Мені здалось, що кращих верлібрів, ніж я написав, у мене не буде, і рішення про перепочинок від них є доречним.
Коментатор хома дідим, [ 2026-04-30 18:18:07 ],
на сторінці твору     "Чистої води"   Песецький Охмуд

сподобав, виглядає на фрагмент чогось величного, непопсово
Коментатор Охмуд Песецький, [ 2026-04-30 19:48:53 ],
на сторінці твору     "Чистої води"   Песецький Охмуд

Ґречно дякую.
Не хочу нічого казати про цільову замовну поезію.
Зараз ми бачимо строфи театрального діалогу між горами, які розійшлись і не сходяться. У них і про джерела, і про кулуари – жолоби, які приймають і проводять сніг і воду з гір. Що може бути чистішим за них?
Наші духовні помисли.
Коментатор Охмуд Песецький, [ 2026-05-02 13:23:39 ],
на сторінці твору     "Чистої води"   Песецький Охмуд

На базарі зупинився біля таджика, в якого інколи купую фісташки і всяке. І попрохав перекласти.
На круг вийшло так, що 300 гривень щоб російською, бо я допомагав, і 600 гривень таджицькою - і маю вірш їхньою кирилицею, тільки ҳ - це м'яка "х", така, як видих.
қ - м'яка "к", ӯ - майже як "у", ӣ - щось таке, як наша "і", така ж як їхня "и".

Сарчашмахои шуур он чашмахо мебоша́нд
ки на он кадар об, ки бо эуфонияи андешахои cappella садо медиха́д,
файзи ороми хоксории бахту саодатмандро аз ковишхо канда ва руфта мебара́д.

Торикии дарахои бе офтоб,
долонхои тармаю шаршарахои гузашта, хар як сангу санг-хама хобидаа́нд
бистари ҳикояҳои тақдирсоз, онҳо дар наздикӣ ҳаста́нд,
ва шумо ба марг баста нестед, ба саодат гӯш медиҳед.

Чесний і чемний дядько, бо міг взяти з мене і більше - тіпа приходь завтра, а зробити за 5-10 хвилин. Смартфонами, у принципі, так і вийшло.

Истоки сознания – это те источники,
которые не столько поят, как звучат
благозвучием твоих мыслей а капелла,
размывая и снося тихую благодать впадин
блаженного смирения.

Тьма бессолнечных пространств ущелий,
кулуары сходов прошлых лавин и водопадов, каждый камень или глыба – все стелит
ложе роковых историй, они рядом,
а ты не в связке со смертью, внимая блаженству.
Коментатор Юхим Семеняко, [ 2026-05-02 22:22:21 ],
на сторінці твору     "Чистої води"   Песецький Охмуд

Напишу ремарками.

  Ви обрали вірний напрямок, і вибір вас не зрадив.
"Інша поезія", що Вами заявлена, може бути ще іншою тому, що вірш має внутрішню гідродинаміку. А це не кожному вдається, і не у всякому вірші таке можна побачити і відчути.
  Відзначу декілько наступних сильних опорних моментів:
• образна логіка: "витоки свідомості" → "милозвучність думок" – "ущелини", "лавини", водоспади";
• автор не бере багато на себе, всюди заявляючи, "я", "я" – і так протягом вірша, який, по суті, дзеркало, в якому є займенник "твоїх", а не "моїх".
А читач бачить автора або обох – автора і героя. У гори слабак не піде;
• проглядається ціла геологія свідомості – від джерела до обвалу, до сходу лавин;
• романтика горосходжень і фатальні випадки – все поряд, і воно трапляється. Але не тут, бо вірш не про це.

 Повертаючись до початку (і це досить легко, бо вірш не має такого явища як значна довжина), скажу про звукову гармонічність римованих перегуків — "джерела / а капела", "звучать / благодать", "ущелин / стелить".

  Тональність: поєднання майже сакрального ("рахманне смиренство", "блаженство") з фізичною, навіть жорсткою матеріальністю ("брила", фатальні історії"). Це добре тримає напругу. А слово "брила", "до речі, якщо було б у кінці рядка, непогано римувалося б з дієсловом "вбила" рядка наступного. Але нема – то й нема. Прибережіть.

  Втім, є такі місця, де текст трохи "спотикається":
• "насправді" виглядає прозаїчним гальмівним елементом.. Воно ніби пояснює те, що вже й так працює образно. У модерній поетиці пояснення зайві;
• "кулуари сходів" — цікаво, але трохи перевантажено абстракцією. Тут майже два метафоричних шари зіштовхуються.

Підбиваючи підсумок:
• це не зовсім ідеально відшліфований твір, але цілком самодостатній і живий. А в модерній поезії живучість часто важливіша за ідеальність.

Попрохало керівництво мене вийти на підміну "черговикам".
От і маю трішечки часу.
З повагом Ю.С.

P.S. Бачу переклад. Вітаю з первістком.
Коментатор Охмуд Песецький, [ 2026-05-03 11:25:16 ],
на сторінці твору     "Чистої води"   Песецький Охмуд

Ґречно дякую.
Розраховував на менше, підсумком задоволений, вірш переписувався за порадами з Мережі. Це і фінішний, і перший варіант. Проміжний був "мережевим". Не хочу і згадувати. Переклади пробні. Мрію про переклад мовою музики.
Коментатор Юхим Семеняко, [ 2026-05-03 19:59:49 ],
на сторінці твору     "Без назви"   Песецький Охмуд

Цілісно скомпонований верлібр з єдиною метафоричною віссю і
внутрішньою драматургією:
старт — легкість ("літається");
середина — порушення порядку і небезпека ("плазма" спротиву", гадаю, що атмосфери; "згоріти");
фінал — завершення циклу ("наступного разу летиш…").
Кільцевий ефект: "без назви" в кінці перегукується з "Без назви" на початку — і це спрацьовує.
Було б цікаво побачити, якщо є такі плани, "Mission is impossible".
Мрії ж не всі збуваються, і що за життя без них.
З повагом, Ю.С.
1   2   3   4