Відлуння літ.
Минуле ходить по-п*Ятах,
І пам*ять не дає спокою,
Все шо прожито у лІтах,
Як легка тінь біжить за мною.
В житті по-різному бувало...,
І сонце було, і грозА,
То щастя душу зігрівало,
А потім набіжить сльоза.
У кожну зморшку,в кожен шрам,
Вплету подяку за уроки,
То все прожив,пройшов то сам,
Невпевнені роблячи кроки.
Хоч сивина торкнулась скронь,
Та в серці оселився спокій,
Життя не випустив з долонь,
Смиренно йдучи в світ широкий!!
Прокоментувати
Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
Самооцінка: 4