Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
ВАСИЛЬ КУЗІВ (1963)
«Я належу до тих людей, які досі рахують зорі та вірять у силу щирої розмови. Моє життя — це постійний рух між затишною книжковою полицею та безумними подорожами в невідоме.



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Код нації.
    Природа.Космос.Люди.Звірі.
    Так з незапам'ятних часів,
  • •  Ідеал.
    Віддамся в руки я жіночі,
    Усі прививки й паспорт мам*,
  • •  Запах скошеної трави
    Кинь телефон,-ходи зі мною,
    Підем до поля на траву,
  • •  Бути Людиною
    Світ учить тих,хто слухати уміє,
    Хто розуміє-усвідомлює життя,
  • •  Забута заповідь.
    Долю терпеливу і життя не вічне,
    Дарував Господь наш кожному із нас,
  • •  Вбита весна.
    Лежить обвуглений лелека,
    Який летів весну встрічати,
  • •  Жнива Землі.
    Ніхто не хоче з нас війни,
    Ніхто не хоче воювати,
  • •  Мирний вулик.
    Коли закінчиться війна,
    І ми дамо все до пор'ядку,
  • •  Сад.
    У Тата,в нашому городі,
    Там знову яблуні цвіли,
  • •  Відгомін боргу.
    Є файно й добре розуміти,
    Шо місце є ,де мож прийти,
  • •  Войско
    Писався рік вісімдесятий,
    З Батьками тихо ми жили,
  • •  Стежками пам'яті .
    Колись у нашому селі,корів гонили на толоку,
    Худоба в кожному дворі,по-дві,по-три собі нівроку,
  • •  Відлуння літ.
    Минуле ходить по-пя'тах,
    І пам'ять не дає спокою,
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки