Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
ВАСИЛЬ КУЗІВ (1963)
«Я належу до тих людей, які досі рахують зорі та вірять у силу щирої розмови. Моє життя — це постійний рух між затишною книжковою полицею та безумними подорожами в невідоме.

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор ВАСИЛЬ КУЗІВ, [ 2026-07-09 14:06:57 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Костиря Борис

Потужний текст, де чудово поєднано емоційну точність і високу метафоричність. Образ ненароджених дітей, які звертаються в майбутнє, та метафора сліз, що розтанули "мов іконостас" — це надзвичайно сильні художні знахідки. Вірш звучить зріло, трагічно і водночас художньо вивірено.