Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Юрій Андрухович (1960)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі


Конкретні запитання – конкретні відповіді.
1. Ви проти перерахунку голосів виборців, ви проти покарання фальсифікаторів?.
Я – рядовий виборець. Кажу щиро: зараз, на відміну від 2004 року, не відчуваю масових порушень при голосуванні. Якщо людина заангажована і значно поінформованіша за мене – Микола Томенко – стояв за визнання результатів, то маю всі підстави сприймати вимоги Кандидатки про перерахунок як фрустрацію - психологічний стан напруження, тривоги і т. ін., що виникає через неможливість досягти бажаного. Моя позиція не «залізобетонна», якщо судові органи підтвердять факт порушень і необхідність перерахунку – сприйму це як належне, як прояв справедливості.
Я ЗА покарання фальсифікаторів, однак не вірю в можливість цього в Україні. Як «пересаджав у тюрми» усіх бандитів і фальсифікаторів В.А.Ющенко усі ми пам’ятаємо…

2. Ви за державну двомовність?
Я проти державної двомовності. Але я реаліст і знаю, що реальне впровадження української мови на Сході і Півдні України – процес еволюційний і такий, що потребує державної підтримки. Я категорично проти використання питання мови як інструменту політичної боротьби. Є Конституція, статтю 10 якої просто потрібно виконувати.

Не знаю, чи щиро ви не помічаєте ось чого: з поставлених вами запитань (справді світоглядних, таких, що висвітлюють громадянську позицію людини) не дуже хороші люди зробили «Троянського коня», «начинка» якого – якраз певний «слуга народний». І цей «слуга» спонукає нас рятувати коня! Але чи хоче він насправді рятувати Трою?

Оце й різниця: ви йому вірите, а я – ні.

(див. http://play.ukr.net/videos/show/key/dd28268fc9d6fbeba3220defad7de011/)

Мудрий або повинен бути зі своїм народом, або йти геть від нього - в пустелю, чи не так?
Саме народ обрав ситуацію і 17.01 і після 17.01.

Тому подальший вибір мудрого - йти далі зі своїм народом, і не бути "ідіотом", себто тим, хто на вибори не ходить, і обирати вже зміни на краще, але меншого розміру, аніж ото сподівалося спочатку.
І в жодному випадку не сповідувати принцип, якщо не по-моєму, то ніяк. Мудрий і довіряє народові, і є з народом, як батько з Дитиною, яка вчиться...
Тому, наразі і стоїть гостро питання - за кого насправді проголосувала більшість виборців - мінус явні порушники.

Сподіваюсь, ми всі розуміємо, що чесних виборів в Україні - без масових фальсифікацій - ще не було. І тому й існує у світі здорова конкуренція, аби процес ставав із кожним разом прозорішим і чеснішим. Тому і зобов'язаний кандидат, який нібито програв, доводити знайдені ним порушення, і вимагати перерахунку голосів, що є цілком законною і чесною процедурою. І якби ми кожен раз проводили ці перерахунки, то й таких фальсифікацій би не було. І не потрібно тут вірити чи не вірити Томенку, потрібно переконати кожного практичним чином.

А щодо умовної Трої, то ми, Володимире, маємо під її стінами нині лише два повноцінних війська, одне таки проросійське і з витоком із геноциду українства в певному ареалі, інше таки проукраїнське - із залишків українських земель, тому осторонь цієї умовної "битви" більшість таки не стала. "Битва" відбулася, потрібно точно знати результати. Тому що якщо результатам не повірять ( а хто їм вірить зараз?), то наступна сутичка може стати кривавою. Думаю, що саме до такого ходу подій нас штовхає "світ влади". Бо "світу" терміново потрібне підвищення загальної політичної нестабільності, а ще краще - війни. У тому числі і з економічних причин, хоча економіка нині вже далеко не найголовніший фактор.

«Оце наша біда: вибір без вибору.»

Андрухович, а ще Забужко добре розуміли, що ті, хто не підуть на вибори, або проголосують нейтрально прислужаться Януковичу. Для мене не було вибору без вибору. Ну, не буває так, щоб дві людини були подібні як дві заводські болванки. Хтось таки більш гідним мав видатися виборцю. Адже на кону Україна. У мене не було ілюзій щодо великої мудрості, ідеальності когось із кандидатів. Зваживши уже зроблені конкретні дії, програмні положення, обіцянки обох я усвідомлював: Тимошенко це принаймні півкроку вперед, Янукович – півкроку (м’яко кажучи) назад порівняно з Ющенком. В арифметичному результаті – цілий крок назад всією країною.

Недобачає Андрухович, коли говорить, що «культурні пріоритети обох фіналістів досить близькі, тобто перебувають десь між Пугачовою й блатняком». Попса на користь того чи іншого кандидата ще не все. Треба було звернути увагу які особистості української культури, літератури гуртувались довкола кандидатів. Не дуже, думаю, помилюсь, коли скажу, що навколо «Я» було голо і рясно навколо «Ю». А вони, без сумніву, вимагали би від неї виконання обіцянок. Скажімо П.Мовчан – це захист української мови яка ще не зіп’явшись на ноги може канути в Лету. От де біда!


У першу чергу, вдячний авторці цього матеріалу - Оксані Климончук.

А ще я радий, що шановний Юрій Андрухович все більш об'єктивно бачить ситуацію. Думаю, що разом із ним її краще бачитимуть і інші модернові, і модерністські автори. Особливо ті, кому жити заважає цензура, особливо внутрішня. Бо ж то, лише, нелади із внутрішньою цензурою дозволяють називати табачника людиною. Та це, зрештою, властиво усім, кому не дуже цікаво, що там було раніше, до їх появи на світ.
А важливим є усе те, що створено в рамках Божого Промислу на території нашої країни як УКРАЇНСТВО - що потрібно відчайдушно обороняти - і церковні традиції, і культурні традиції, і пам'ять про кожного достойного чи злодійного (наприклад полковник іван ніс, ющенко, і т.д. ) українця. Ми, насправді, можемо лише самознищитися - в процесі девальвації наших цінностей, чи ж не так?

Тож боротьба (і чи не найголовніша!) триває вже давно і дуже радісно, що до неї активніше підключаються і популярні автори, як то Юрій Андрухович. Це його дорослішання і мужніння потрібно лише привітати.
Єднаймося в захисті Батьківщини, і в першу чергу, від своєї учорашньої недолугості.

Ще вчора були недолугі, а сьогодні вже вундеркінди із стажем? Наче в часи УРСР якоїсь різниці між Львовом і Донецьком не було. Це коли говорити про звичайних людей, а не про корифеїв нації. Хто пересварив людей - Росія, ЦРУ, місцеві божки? Юрію не завадило би до донецького "«Нету денег – плати гривной» добавити галицьке "Не мочись в під'їзді, ти не донецький". Наче на Львівщині все так гладко, ні корупції, ні злодіїв, хати біленькі, достаток навколо і лиця у всіх в аршин шириною. Розділяй і властвуй!
Не треба шукати злого умислу там, де все можна пояснити звичайною дурістю. Це хтось із великих сказав. А тут до дурості додається злоба, заздрість, скупість. Я не про автора публікації, а про суспільство взагалі. Як вдало висловилися РМ Андрухович позбавився внутрішньої цензури, і я ледь-ледь.
А Оксані Климончук теж скажу спасибі. І Юрію Андруховичу спасибі. Хай знають, що Донецький Кряж хоч можливо і становий хребет економіки України, але ще не вся Україна. Далеко не вся і приватизації не підлягає.
1   2   3