Автори /
Ігор Калинець (1939)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Старовіцькі вірші
•
Двома пальцями (закінчення)
•
Двома пальцями
•
Осінь
•
* * *
•
ПАЛКА НІЧ
•
ТРИ КАЗКИ
•
Музика
•
Облуда
•
Ілюзія
•
* * *
•
* * *
•
Поетика
•
Вітер
•
Город
•
Хата взимку
•
Унда
•
Село
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Сидиш одна у білій вежі
до наших покликів німа.
до наших покликів німа.
поверталися очі з мандрівки
зі світу білого
зі світу білого
циркулем цигаркового диму
замкнений овид
замкнений овид
Така самотність у білій пустелі постелі,
де понад нами стелою стеляться міражі.
де понад нами стелою стеляться міражі.
Я радо йду у твій полон,
в зіниці звабливі і темні.
в зіниці звабливі і темні.
Танець жаги витинала троїста всоте,
в духмяні ложа манила лукава гречка.
в духмяні ложа манила лукава гречка.
Дві казки про тебе недавно я вигадав:
казку про ніч і казку про перстень.
казку про ніч і казку про перстень.
Раптом та ніч, уповання довгого трунок,
задихаюсь і рвусь, як натягнений смик
задихаюсь і рвусь, як натягнений смик
Якщо це було, то були твої руки,
очі були, груди були, були, було...
очі були, груди були, були, було...
Що суджено і що лежить на серці,
як пахне стиглість і яка на смак?
як пахне стиглість і яка на смак?
панно
з очима
з очима
вміння пасти левів
досягається наївністю
досягається наївністю
склалася
першого дня
першого дня
знову був вітер
із тісних удільних князівств
бляшанок
бляшанок
чорна холодна ізба
ковтає поліно за поліном
ковтає поліно за поліном
очистивши золото
зі спокійною душею
зі спокійною душею
біжить за Ундою
та де йому до змагу
та де йому до змагу