- Леся Романчук - - Поетичні майстерні

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-16 13:39:05 ],
на сторінці твору "***"

Ніко, а ти не пиши т а к о г о. Накарлюкай щось недолугеньке на три рядочки, із задоволенням поставлю трійку, щоб достойно виступати у рейтингових війнах.
Нікусю, "золотий" це хто - Золота Жінка чи Золотий Чоловік?

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-16 14:42:10 ],
на сторінці твору "***"

Філософе наш юний! Ну, гаразд, умовила.
Прочитала коментар.
Мєня тєрзают смутниє сомнєнія, чи твоє прізвище часом не Ляшкевич? Може, Ніка - тільки псевдо? Може, на знимці - тільки перука?

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-16 15:33:53 ],
на сторінці твору "***"

Свят-свят! О люди, люди-вовкулаки!
Як страшно жить!
А на кого ж тоді перетворюється ночами Володимир Ляшкевич? Мо, на Чорнявого Чоловіка?
Нікусю, ти нагадала мені давнього жартівливого віршика про гороскопи. Задля сміху надрукую. Я теж удень - Левиця, а уночі - овечка, це за сонячним і місячним гороскопом.

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-16 18:04:07 ],
на сторінці твору "***"

А тут у нас що - ставок заснув? Ще ж ніби і не повня. У кінці вірша щось про кому - це про закарлючену чи про ту, що лежить нерухомо і ледве дихає?

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-16 18:26:32 ],
на сторінці твору "***"

Бач, Нікусь, як ти трансформуєшся! Яка там кома!

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-18 20:48:43 ],
на сторінці твору "Абонент временно вне..." Жінка Чорнява

От-чая-нье - зовсім не те саме, що відчай. І штрихи на місці. Я тут бачу гру словом "чай". А над цукром почуттів, що тане у чаї розлук, можна думати й думати...

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-20 18:00:19 ],
на сторінці твору "***"

Олексію, рада Вашому новому сонету. Наука до лісу не веде (Ви пам'ятаєте, про що я). А поезія присутня, і це головне.
Кілька моментів, які легко надаються до направи:
"І бавиться вІтрами простір широкий" - а якщо "І грає вітрАми цей простір широкий";
Каміння судьби я довіку не зрушу - Я каменя долі довіку... - судьба - це таки російщина.
сплетенне шиття - химерне шиття; лучинкою правди - іскринкою, або Ще маю лучинкою правди горіти - Як боляче вогником правди горіти.
Не наполягаю, але рука моєї допомоги - щиро до Ваших послуг. Дуже прошу Вас - дослухайтеся лише до тих зауважень, які вдосконалюють Вашу українську мову. Ані духу русизмів, навіть якщо хтось Вас запевняє, що це припустимо.
З повагою - ЛР.

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-20 18:09:20 ],
на сторінці поезії "Ризик заради відповіді" Марак Нафталін

Наталю, метелик - чудовий. Так його і видно, і чути, як він, дурненький, б'ється пухнастим животом об вікно (коми довкола живота заберіть).
Ми прагнемо з тобою до того, що кортить - прагнути можна не ДО того, а ТОГО - Ми прагнемо з тобою того, що так кортить - може, так?
Загроза перед ризиком - загроза ризику.
Чи знайдене принЕсе нам очікувану мить - Чи принесЕ нам знайдене очікувану мить.
Бажаю Вам знайти те, що шукаєте, а метелику - не знаходити, хай іще поживе.

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-20 18:32:28 ],
на сторінці твору "***"

Людмило, Ваші вірші - заперечення тези про неможливість поєднання "політики і піїтики". Перша частина захоплює оригінальністю розміру, змушує стрибати по рядках, мов по сходах. Друга частина закликає згадати, що хтось, "хто жив по совісті, хто йшов ва-банк", - це ми з Вами. Не розумію, чому ми повинні цього соромитися!!!
Не питаю, в кого "списали". Почну списувати у Вас! Можна?

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-20 19:07:37 ],
на сторінці твору "***"

Давненько не заходили, Наталю! Чи цей вірш не з "Епістолярію"?
Добра новина - Ваш рукопис отримав схвалення усіх трьох експертів. Вірші непрості, але це вірші - головне. Десь до кінця місяця, мабуть, буде засідання видавничої ради. Вітаю.

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-22 09:20:04 ],
на сторінці твору "***"

І як же ті яблука поезії падають на твою заморочену голівоньку, дівонько! Влучно падають! Змій примерз, бідолаха. Не спокушає? А "тубо-валторнова хатка равлика" - музична схованка...
"Спочатку було вона – канонічна, ЙОГО Любов". Ото і називайте як хочете оті довгі рядки, що ламаються, мов солома, а воно - міс Поезія. І повне любові, про що б не писалося.

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-22 09:32:12 ],
на сторінці твору "***"

Доброго, дівчатка, і вам. Ой, бідолашний Іван...

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-22 09:51:45 ],
на сторінці твору "***"

Нікусю, прорідити виходить чудово. Ну, люблю я, грішниця. твої вірші. Носика не задирай. Величність у нас не ти, а Поезія. А ти у неї - скромна служниця, коси музі заплітати. Це такий ранковий виховний момент.
Варцю, Іван бідний, бо ті книжки - інфекція, а чоловіки її переносять важко. Дехто не витримує.

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-22 10:03:39 ],
на сторінці твору "***"

Варцю, сподіваюся твоя реанімація виявиться ефективною, якби там щось. Іван - цінний приклад збереження кращих рис чоловіцтва в окремо взятому індивідуумі, тому я прошу припильнувати. Гаразд?

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-22 10:17:03 ],
на сторінці твору "***"

Варцю. що то за узурпація? Куди ми всі без нього, без його справедливого і влучного слова?
А Нікуська надулася, мабуть, що я її в служниці зарахувала, коси Музам чесати. Нікусь, там за дверима палацу натовпи стоять, а їх навіть сміття виносити не наймають. От! А я там гребінця чищу після того, як ти зачіску зробиш. Чесати не дозволяють, кажуть, коси смикаю.

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-22 10:23:31 ],
на сторінці твору "***"

Івана вистачить, він хлопець потужний.

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-22 10:57:15 ],
на сторінці твору "***"

Вже йду, але по дорозі зустрічаю Макса!

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-22 11:16:07 ],
на сторінці твору "***"

Дівчата, нас викрито! А ми ж ховалися-шифрувалися!
Іване, наша принцеса пише "То чому вже тоді не побути іще і злій?"
Чи не привід розвеселити Нікусю, навіть і коштом Вашого дорогоцінного хвоста? І Варця вчасно руденьким махнула... Все, біжу до Варвари-краси, у неї там ліжко катастрофічно порожніє!

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-23 11:53:57 ],
на сторінці твору "***"

Їжачки, ви ж наші

Колючо-асоціативні,
об'ївшись яблучок отруйних
і начитавшись богохульних
віршів, живі іще. А дивно.

Живіть, тваринки, збирайте. Дивіться під лапки. Вчасно згортайтеся клубочком.
Щиро Ваш - затонулий бронєносец.

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-27 16:42:33 ],
на сторінці поезії "Місто" Німцов Нестор

"Його Святість Місяць
Тихо конаючий день сповідає" - оригінально, ніде не читала нічого подібного. І назагал - сильно.

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?