Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Леся Романчук (1961)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-06-13 16:52:38 ],
на сторінці твору     "***"  

Юрію, звідки ви привезли відро такої холодної води на голову Ніки? Та ж досі якось розуміли її поезію?
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-06-16 11:13:37 ],
на сторінці твору     "***"  

"и нас губит надежда и вера"? Ой, Павле, це чи не єдине, що в цій юдолі залишилося. Намір святий і жертовний - так і живемо, щоб наші спини стали сходинками угору, але не всі, на жаль, це розуміють. Сильний вірш, із тих, що називають "програмними" у творчості поета, спасибі, що надрукували.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-06-16 17:31:28 ],
на сторінці твору     "***"  

Ой, мартишка в старості слаба мозгамі стала... Це я Павлові вірші читала, ото ся й змилила, звиняйте. Ну, простіть безголову, Анатолію, простіть, бо заплачу! Блін... Більше не буду!
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-06-16 17:34:43 ],
на сторінці твору     "***"  

Ніко, маю пропозицію: ти оці свої коменти записуй десь на окремій сторінці, а потім видаси окремою книгою - віршоптаха на чотирьох ногах - круто!
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-06-16 17:42:04 ],
на сторінці твору     "***"  

Шшшас я вам дам - цур мене! Кожен поет має кілька віршів у своїй творчості - не завжди, до речі, найкращих з точки зору версифікації, які є "програмою" його творчості, отаким я й бачу цього вірша, який шліфовки ще потребує і потребує, бо краса поетичного рядка - понад усе, як вчити нас великий і мудрий РМ, а тут рядоски - наче ялинка, і гарні, і колються. Наприклад: "пусть вспомнят нас всуе" - не кожен теледиктор утне вимовити. Можна над цим попрацювати. А можна і не працювати, але ідея вірша сильна і для творчості Анатолія Мельника характерна, тому й програмний. Осьо усьо!
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-06-16 18:04:55 ],
на сторінці твору     "***"  

Цікаво читається вірш - повільно, стрибати по рядках не хочеться. Якщо авторка не проти шліфувати до діамантового блиску, є кілька зауважень, якщо ні - і так сойдьот.
1. рухливіше ЗА віслюків
2. Куди ж-то втікти - куди ж утекти - легше читається, менше приголосних.
3. На друзки б'ється скло, вбрання (якщо не скляне, звичайно), рветься на клапті.
4. зігрити - зігріти?
5. Лукаш позабув - ніколи, нізащо, за жодних умов не позабув - забув і лише забув (загубив?)!
Але це - дрібнесенькі детальки. Загалом вірш - соковита поетична картина, повна чуттєвої прохолоди і сили. А з лісу й справді несуть суниці, що іще?
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-06-16 18:35:22 ],
на сторінці твору     "***"  

У справжньої поетеси повинні бути отакі витончені відчуття. Киця на віконечку сиділа, гостей намивала?
І вам спасибі за вірші. А віслючки - не принципово.
І ще за те, що віслюча впертість Вам не властива, дякую. і за те, що сунички любите. А у Вас ліс близько? Там Мавки не бачили?
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-06-16 19:39:29 ],
на сторінці твору     "***"  

Правду казала Ваша бабуся.
Якщо надішлете мені вашого мейлика, то кину одну гру з мого роману "Граvitaція" - про Мавку та Лукаша в сучасних декораціях. Може, буде цікаво? Сподіваюся, не залоскоче.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-07-12 07:56:28 ],
на сторінці твору     "***"  

Картина сильна. Зарезан закат...
Толя, я не написана рецу на цей вірш не тому, що не сподобався, а тому, що страшно.
Ваша російська досконала, але прогрес у солов'їній - величезними кроками.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-07-12 08:16:16 ],
на сторінці твору     "***"  

Дуже гарно! Тихо, чисто. Мало слів, широке коло асоціяцій.
Ви - талановита поетеса, Ганно, давно хотіла Вам це сказати. Плекайте чистоту думки, не пускайте у душу лихого. Вам не можна, занадто тонка організація слова. З ніжністю - ЛР.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-07-28 12:39:48 ],
на сторінці твору     "***"  

Вірш звернений лише до чоловіків, та ще й вусатих? Нічого, знайдемо на що намотати головну ідею - лиш коханням!
Але, Толю, цей рядок мені здається чужим у загальному поетичному тілі тексту, якось він його приземлює. Все так високо - і враз тебе запрошують щось кудись намотати. Подумай, добре?
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-07-29 17:03:35 ],
на сторінці твору     "***"  

Мені важко писати це, але мушу. Люди, чи ж вам не шкода Ніки? Чи ви, дорослі, досвідчені, не розумієте, що коїться на ваших очах із неймовірно обдарованою дівчиною? Сила її таланту така, що дозволяє виходити уявою у позасвіття й позачасся, саме звідти вона приносить оці образи - спершу мальовничі й привабливі, а тепер - криваві й жахливі. "Вийшло в клітку - по два з третиною,
тих, що треті, пиляли наживо" - це нормально, по-вашому? Що має коїтися в душі людини, яка пише таке?
Кожен поет знає, як важко даються особливі, високі рядки. Є вірші, після яких три дні почуваєшся хворим. Чи не шкода вам Ніки? Чому ви змушуєте її перегрітий вашими похвалами мозок без кінця продукувати щось геніальне? А як їй, ви знаєте? Може, дитина на грані нервового зриву або вже за гранню? Вона ж на допомогу кличе, а ви? Ви спокійно спостерігаєте, як дитина вийшла на дах хмарочоса і балансує на краю. І ще й гукаєте - лети, Ніко, у тебе є крила, ти геніальна, а станеться щось - то твоїм іменем автобус назовуть! Дедали! От про кого Гонта писав. Ну, без мату просто не можна!
Зупиніться. Дайте дівчині передихнути, заспокоїтися. Для психіки такі речі не проходять безслідно. Подайте їй руку, а не штовхайте в плечі! Не вимагайте від Ніки чуда щодня. Вона жива людина і повинна жити і бути щасливою. Поет і так - завжди нещасний випадок.
Ніко, з любов'ю, але без оцінки.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-07-29 22:30:23 ],
на сторінці твору     "***"  

Класно сперечатися про природу болю, коли болить не тобі.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-07-29 23:14:40 ],
на сторінці твору     "***"  

НН мене уматерила, а я її удочерила.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-07-30 10:34:24 ],
на сторінці твору     "***"  

Таки справді треба дивитися на небо, бо завтра воно стане іншим. Гарна думка.
Руслане, чи не здалося б Вам за краще попрацювати над оцим рядком: "Бо на небі вже є молодик"? Вже є, був, було - якісь порожні слова, не несуть смислового й емоційного навантаження. Може - зійшов?
А до поради прислухаюся - жалюзі викину!
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-07-30 11:36:20 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, Руслане, за адекватну чоловічу реакцію. Світозаронька має рацію щодо "вже".
А я думаю, хто ж оце ночами спати не дає!
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-07-30 13:18:18 ],
на сторінці твору     "***"  

Хлопці, а я б на такі коменти образилася. Чесно. І якби мене обізвали клоуном - також. Може, давайте якось в межах доброго гумору, ні?
Аню, щодо тексту. Милиці взяти у жмені, мабуть, неможливо. "лишитьсь" - це щось незрозуміле, щось із цим зробіть, Аню.
"посадка епох у вазони"? А це цікаво!
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-07-30 14:00:05 ],
на сторінці твору     "***"  

Аню, ЖМЕНЯ, -і, ж. 1. Долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане і т. ін. 2. Кількість чого-небудь, що вміщається між зігнутими долонею та пальцями. // Пучок зірваних, зжатих рослин, якого можна охопити долонею й пальцями. // заст. Міра прядива. 3. перен. Незначна кількість кого-, чого-небудь.
Щось мені милиці в жодне із визначень не вписуються. Хай би взяла ті милиці в руки твоя героїня, та й скінчена справа!
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-07-30 14:02:45 ],
на сторінці твору     "***"  

Бачите, яке цікаве обговорення виходить! Отак і відточується перо.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-08-04 15:06:24 ],
на сторінці твору     "***"  

Мої вітання, Олено! В таку спеку бідолашним айсбергам непереливки. Пітніють, бідолахи (а не потіють). Дівчинка на кулі - гарний образ.
А що, слово "зрада" існувало ще на санскриті?
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14