Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Леся Романчук (1961)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Леся Романчук, [ 2009-11-25 19:10:43 ],
на сторінці поезії     "Знайду?"   Романчук Леся

А чому шкода, Володимире? Вони справді усі повертаються - і друзі, і кохані. Часом запізно. Але те, що вигоріло для одних, цвіте свіжим квітом для інших, отакий парадокс, тому мені вірш сумним не здається. Рада, що Ваша воістину чоловіча душа це відчуває.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-11-25 19:13:55 ],
на сторінці поезії     "Знайду?"   Романчук Леся

Віталію, Ваша думка цінна. Може, краще буде "ціни" та "вини", дякую, подумаю, чомусь одразу прочиталося так - "ціну".
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-11-25 19:15:35 ],
на сторінці поезії     "Знайду?"   Романчук Леся

Ой, ПМ, любеньке, нічого воно не вирішує, це так, тимчасово-минуще, Ви завжди бачите авторів прекраснішими, ніж вони насправді є, і в цьому, мабуть, призначення майстерні.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-11-25 19:19:54 ],
на сторінці поезії     "Знайду?"   Романчук Леся

Олександр Комаров у борні з грецько-римськими окупантами - це круто! Ура! Сашо, Стікс виник суто алітеративно із "стікає". А річка є і в нас - "незримою рікою Либіддю кохання витече з душі" - це неокупаційно. Але хай вже собі тече... Не Ганг, Богу дякувати, не Янцзи.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-11-25 19:23:43 ],
на сторінці поезії     "Место встречи"   Лазірко Юрій

Юрась, пробач за банальність, але "мені подобається!!!" Стримано, скупо, без розповзання мислію по древу, точно, по-чоловічому таки.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-11-25 20:07:03 ],
на сторінці твору     "Риби на асфальті, або Політ у глибину."   Дігай Тетяна

Щойно написала красивий лагідний коментар, але, як завжди, коли довго пишеш, клята машина його зжерла і запропонувала увійти до системи зареєстрованим користувачем, наче можна написати коментар, не зареєструвавшись!!! Ну, це класика ПМ!
Якщо напишу те, що хочу, то його все одно видалять. На цьому - вітання усім присутнім, особливо Наталі Пасічник. Заспокоюся, може, згодом щось напишу.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-11-25 21:23:29 ],
на сторінці поезії     "крихти дихання"   Лазірко Юрій

Юрасю, мені приємно, що тобі сподобалося.
В категорії "Мої друзі", де Юрій Лазірко сусідить з Ігорем Павлюком, зверни, будь ласкавий увагу, на доповідь Наталки Адамовської про "Солодку Дарусю" Марічки Матіос, наприкінці є цікаві дослідження про троянди (первинно "Даруся" мала називатися "Ружа трояка". В тій самій залі, що на знимочці, звучала й доповідь "Творчість Юрія Лазірка в контексті світової еміграційної поезії" (це була міжнародна літературна конференція з еміграційної літератури в Криму). Я, мабуть, на сайті про це не писала.
Трекові версії - це до наступного диска, той, що минулого тижня записаний, ще в Києві, в роботі.
Тишу порушує гітара.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-11-25 22:03:47 ],
на сторінці твору     "Риби на асфальті, або Політ у глибину."   Дігай Тетяна

Зайшла, аби привітати Ігоря Павлюка з виходом нової книги, а Тетяну Дігай - з рецензією, повною розуміння і щирого проникнення у текст. І що ж я бачу? Якісь "позбавлені художнього смаку" випади без врахування вагових каегорій...
Тернопіль - земля особлива. Особлива й земля Теребовельська. Чи притаманно їй родити невідповідність гігабайтових амбіцій та мегабайтових потенцій - побачимо із часом.
Те, що я читала тут учора, - про Мосьок, Мосів та ін. геть не нагадує атмосферу поетичного сайту. Спасибі ПМ, що позамітали.
Наталю, кожен вільний сприймати або не сприймати творчість будь-кого, але вона від того не змаліє. Ігор Павлюк, близький його поетичний світ Вам особисто чи ні, в свої 42 вже поклав вагому цеглину в будову храму української поезії і безглуздо це заперечувати. Втім, навіть не цеглину - вітраж, повний світла і барви. Бо творчість його - чиста і Господня. Окрім того, Ігор на шляху до Олімпу вже високо. Але ще багато йому дасться й відкриється, вірю.
Смішно волати "Птаху, лети нижче!", якщо не здатен піднятися на його висоту. Шлях простий - тренувати крила і просити вітру - чистого. Чистого. Чистого.
Юрій Лазірко - птах іншого польоту, у нього своє небо, складне, з нагромадженнями хмар, які мені часом заважають бачити світло вірша, але він такий. І Юрія, і Ігоря люблю ніжно як людей і як поетів. Близькі мені й Ваші вірші, Наталю. І вірші Вашого вчителя і натхненника. Це різні світи, але не менш прекрасні.
Єдине, що заважає їх нормально сприймати, це "моє - чудове!". Наталю, таке словосполчення - нонсенс. Щиро раджу Вам переосмислити цю позицію.
Ви - лише на початку шляху, і поетичного, і наукового. А Ігор Павлюк - доктор філології. Маєте чого повчитися.
У тім була суть мого вітання, шановна Наталю Пасічник. Передайте вітання практикуючому критикові Ользі Майбороді. Писати рецензії на власні твори під псевдонімом - бувало й таке у білому світі, але це - повне... безглуздя. Не заперечуйте - факт.
З усім отим хай щастить кожному в його прекрасному поетичному світі.
З коротким візитом - Леся Романчук.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-12-03 19:47:21 ],
на сторінці поезії     "крихти дихання"   Лазірко Юрій

Юрасю, вийшло 4 число журналу "Літературний Тернопіль", і там - вірші Юрія Лазірка. 5 журнальних сторінок, 16 віршів, всі, що надсилала. Вітаю з чудовою публікацією! Примірник часопису надішлю.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-12-12 10:02:07 ],
на сторінці поезії     "По струні сонцепаду"   Лазірко Юрій

Юрасю, є слова, що відкривають браму вічності. Ти їх шукав і знайшов. Остання строфа - морозом по шкірі і окропом по серцю.
Хай спочиває з Господом твій Дмитро. Пам'ятник у слові вже має.
У тузі немає розради, але на те є друзі, поки ще живі.
Коментатор Леся Романчук, [ 2011-02-07 18:54:26 ],
на сторінці твору     "Ціна свободи (уривок з роману)"   Романчук Леся

Дякую, Редакторе. Давно не заходила, вибачайте, знаєте чому.
Звичайно, надрукую уривок, підкажіть, про що? Роман великий, теми... Кенгір, Воркута, Магадан... Довгі шматки прози з монітора читати важко. А ще важче читати автору деякі відгуки потім. Чим писана книжка Ви, Володю, знаєте.
Може, про Юрія Груніна? Івана Паламарчука ми людям повернули, повернемо ще одного поета, гаразд?
1   ...   54   55   56   57   58