ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.24 07:28
Звістка
Не туман улігся, а в очах туманно
Від гірких краплинок безупинних сліз, –
Може ти не правду, а лише брехання,
Сам його злякавшись, поспіхом приніс?
Бо відводиш погляд і мовчиш уперто,
Ніби я затичку всунув у твій рот, –
Може захотів хтось налякати

Микола Соболь
2024.05.24 04:00
То хто ти, Юро?
Чи задумувалися ви, що таке гундарівщина? Скажу стисло, Юрій Гундарєв – журналіст! Наче нічого дивного, але всі журналісти проходили вербовку КДБ і якщо ти йшов на співпрацю, то і редакція тебе чекала не газети районного масштабу, а набагато серйозніша.

Артур Курдіновський
2024.05.24 01:21
Великий синій ліс
Великий синій ліс
На заході від міста
Колись подарував
Надію променисту.
Запрошував на "біс",
Дивився зверху вниз
На витівки дитинства.

Ілахім Поет
2024.05.24 00:18
Дай Боже
Знов через м'ясоробку чорних днів
Повзуть рядки – як фарш таких емоцій,
Що слів немає втілити цей гнів.
Ні стікерів, ні ще яких емодзі.
Бо все, що залишилося від нас –
Це урни, повні попелу ілюзій.
Так, не втрачати людяності в час
Такий – до карми

Євген Федчук
2024.05.23 18:39
Бойова дівка
Сидять діди на лавочці під крислатим дубом.
Саме весна у розпалі, кругом сади квітнуть.
Аромати з того цвіту! Так дихати любо.
Та і сонечко із неба так приємно світить.
Сидять діди та радіють, згадують про роки,
Коли були молодії, мали стать і силу.

Микола Соболь
2024.05.23 12:32
Гундарєв лохмайстер слова
Людина яка пише про високі рими і ставить себе у приклад. Ось його робота з "надскладними" римами і красою слова: Блок СО-СУ-КУР - свято культур, група поетів, кузня сонетів, вир транспорантів, подзвін курантів, рими-ракети, строфи-букети, в гр

Козак Дума
2024.05.23 11:05
А гірше не буде?
Коли високий, симпатичний чоловік середнього віку увійшов до сірої, напівтемної кімнати, вона лежала цілком знеможена і бліда, як навколишні стіни. Руки складені на грудях, ніби у покійника. На її майже прозорому обличчі практично не було ознак життя. Зат

Юрій Гундарєв
2024.05.23 11:03
Месія - 21
Мені приємно, що прем‘єра моєї драми «Тріо поетичів» отримала такий резонанс. На жаль, дехто сприймає все буквально, приміряючи на себе, хоча це - не документальний твір і не стенограма. Це - роздуми над тими питаннями, що, судячи з кількості прочитань,

Ярослав Чорногуз
2024.05.23 09:35
Народився, щоб умерти.., але воскреснути (роздуми над книгою Ігоря Павлюка
Я лежу, я камінь спотикання... І болить мені оця епоха, Що спіткнулась об судьбу мою. с. 22. Як глобально неординарно сказано. Ця мерзенна епоха швондерів і мізерних душею чи взагалі бездушних грошолюбів спотикнулася об долю Ігоря Павлюка, яка

Микола Соболь
2024.05.23 09:07
Поетичний тхір
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик тіпається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.

Артур Курдіновський
2024.05.23 05:50
Війна та зірки
Зірки не знають про війну.
А, може, знають та мовчать.
І загадкове мерехтіння
Зустріне літо і весну.
Крізь зими, крізь дощі осінні
Я вкотре відлік розпочну
І, простягнувши руки вгору,
Кричу: "Почуйте про війну!

Віктор Кучерук
2024.05.23 05:08
* * *
Скрипнуть двері, дзенькне шибка,
Чи раптово гавкне пес, -
Я виходжу з хати швидко,
Хоч уже не жду чудес.
Все сумую за тобою
Та печаль, як брагу, п'ю,
Бо ніяк не заспокою
Душу страдницьку свою.

Ілахім Поет
2024.05.23 01:31
Eкзамен
Що ж, дівчинко… Твій головний екзамен.
Бо це – найделікатніша з наук.
Яка вивчає, далебі, те саме
У порівнянні з чим все інше - звук
Пустий і беззмістовний… То й природа
Твоя наполягала – ну ж бо, вчись!
Є речі – від часу та від народу
Залежать ма

Юрко Бужанин
2024.05.22 19:19
***
Я вибравсь із тенетів "вебу",
Бо пробива мене на вірш.
Чи написать його для тебе? -
Так ти мене за нього з'їш.

Чи написати про кохання? -
Так Муз поб'ється із десяток.
Я не знаходжу це гуманним.

Володимир Каразуб
2024.05.22 18:37
Хвиля
Неосяжна повнота очей твоїх, серця, жестів твоєї душі
Що й на кутику вуст підносилась лиха погорда
Дратівливої жінки, яка цитькала олівцю
Мого погляду,
Що описував зустріч немов би складав молитву.
Сумно, сумно, як сумно
Дивилися інші на постаті

Іван Низовий
2024.05.22 12:38
Примара інтервенції
Нас нічого біда не навчила…
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.

Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Дігай (1944) / Рецензії

 Риби на асфальті, або Політ у глибину.
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-22 19:41:08
Переглядів сторінки твору 23683
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.073 / 5.5  (4.613 / 5.27)
* Рейтинг "Майстерень" 4.998 / 5.5  (4.597 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АВТОРИ
ВИДАННЯ
Автор востаннє на сайті 2024.03.10 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 19:47:30 ]
Мені ж байдуже, чи збереться ціла армія фанів, чи тільки маленький стадіон. Раджу вам зайти ще раз на мою сторінку і перечитати. Якщо захочете покаятися привселюдно - вищі сили може тільки трішечки вас покарають. Удачі. Мені вас шкода.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 19:48:10 ]
Досить, шановні митці. Далі адміністрація видалятиме всі лати, кулі, мечі, ножі і стріли.

Під вельми цікавою і достойною статтею шановної Тетяни Дігай про дуже цікавого, і з кожним роком приростаючого вмінням і душею, автора не повинно бути "такого обговорення".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 19:54:20 ]
Ви знаєте, особисто для мене показовим є те, що автора публікують в різних кутках нашої України, у його книжках зацікавлені, слова автора зрозумілі і не конфліктні, і разом із тим об'єднують на лицарській основі схід і захід.

Звичайно, Наталю, у Ігора Павлюка, як і в Юрія Лазірка, є свої не поетичні емоції, та у всіх нас вони є. То ж давайте, припиняємо криваву міжусобну боротьбу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 20:00:09 ]
та я тут найдобріша. давайте дружити)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 20:02:15 ]
Добре Майстерні, з Вами не пожартуєш. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 20:04:18 ]
Дружимо, - ми ж бо живі доки у Поезії. А хто виходить за її межі, той і програє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 20:12:48 ]
А повертаючись до статті, маю зауважити, що відчуваю тут особливу близькість для Тетяни Дігай поезії Ігора Павлюка. В інших Тетяниних статтях, як на мене, не помітно такого ріднісного проникнення і співпереживання.
Можливо це все і Тернопіль - дивовижне місце на межі цивілізацій, і культурних традицій...

Можливо до статей такого характеру, дорога Тетяно, вельми личило би і додавати один-два авторські вірші, які в процесі написання рецензії, особливо вам додавали натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 20:07:03 ]
Щойно написала красивий лагідний коментар, але, як завжди, коли довго пишеш, клята машина його зжерла і запропонувала увійти до системи зареєстрованим користувачем, наче можна написати коментар, не зареєструвавшись!!! Ну, це класика ПМ!
Якщо напишу те, що хочу, то його все одно видалять. На цьому - вітання усім присутнім, особливо Наталі Пасічник. Заспокоюся, може, згодом щось напишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 21:23:44 ]
Дякую, цієї неділі у Спілці буде молодіжне літоб'єднання, я читатиму. Приходьте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 22:03:47 ]
Зайшла, аби привітати Ігоря Павлюка з виходом нової книги, а Тетяну Дігай - з рецензією, повною розуміння і щирого проникнення у текст. І що ж я бачу? Якісь "позбавлені художнього смаку" випади без врахування вагових каегорій...
Тернопіль - земля особлива. Особлива й земля Теребовельська. Чи притаманно їй родити невідповідність гігабайтових амбіцій та мегабайтових потенцій - побачимо із часом.
Те, що я читала тут учора, - про Мосьок, Мосів та ін. геть не нагадує атмосферу поетичного сайту. Спасибі ПМ, що позамітали.
Наталю, кожен вільний сприймати або не сприймати творчість будь-кого, але вона від того не змаліє. Ігор Павлюк, близький його поетичний світ Вам особисто чи ні, в свої 42 вже поклав вагому цеглину в будову храму української поезії і безглуздо це заперечувати. Втім, навіть не цеглину - вітраж, повний світла і барви. Бо творчість його - чиста і Господня. Окрім того, Ігор на шляху до Олімпу вже високо. Але ще багато йому дасться й відкриється, вірю.
Смішно волати "Птаху, лети нижче!", якщо не здатен піднятися на його висоту. Шлях простий - тренувати крила і просити вітру - чистого. Чистого. Чистого.
Юрій Лазірко - птах іншого польоту, у нього своє небо, складне, з нагромадженнями хмар, які мені часом заважають бачити світло вірша, але він такий. І Юрія, і Ігоря люблю ніжно як людей і як поетів. Близькі мені й Ваші вірші, Наталю. І вірші Вашого вчителя і натхненника. Це різні світи, але не менш прекрасні.
Єдине, що заважає їх нормально сприймати, це "моє - чудове!". Наталю, таке словосполчення - нонсенс. Щиро раджу Вам переосмислити цю позицію.
Ви - лише на початку шляху, і поетичного, і наукового. А Ігор Павлюк - доктор філології. Маєте чого повчитися.
У тім була суть мого вітання, шановна Наталю Пасічник. Передайте вітання практикуючому критикові Ользі Майбороді. Писати рецензії на власні твори під псевдонімом - бувало й таке у білому світі, але це - повне... безглуздя. Не заперечуйте - факт.
З усім отим хай щастить кожному в його прекрасному поетичному світі.
З коротким візитом - Леся Романчук.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 22:19:45 ]
Ольга Майборода - моя давня подруга, тому рецензії дійсно належать їй. У цьому місці мало би звучати Ваше вибачення за наклеп,або ж помилку. Окрім того, Ви стаєте на захист звичайного хамства, оскільки від мене не прозвучало жодного, ініційованого мною грубого слова. Вчитись можна не тільки в живих класиків, а й у мертвих, тому що словосполучення "живий класик" згодом може себе й не виправдати. Може мені й менше, ніж усім залученим до розмови, але вік- річ умовна, як і вагова категорія. Проти Павлюка і його творчості нічого поганого не було сказано. Є світи далекі, є близькі. Це ніколи не було проблемою. Навіть жіночі романи, чи детективи знаходять своїх читачів. Тому все сказане вами сприймаю- лише як на захист друзів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-25 23:04:03 ]
Це нездоровість, Наталю. На таку поведінку - просто не звертають уваги
і обходять аби не...
О, комусь щастячко буде. :)
Без жодного хамства.
Щиро,
бувайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Долотовський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-26 20:55:50 ]
Ова-ва!!! Як негарно накинулися старші люди на бідну дівчину!!! То не є добре! "Живі класики" влаштували "побиття немовлят". Наталю, мушу стати на Ваш захист! Урок для Вас не зачіпайте занадто амбітних чоловіків.
Панове, поступаєте не шляхетно стосовно літератора-початківця! Це є річчю не сумісною з літераторством!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 21:11:07 ]
... сумно і водночас дико за поведінку Наталі Пасічник...
Класичний приклад, коли людські якості автора і творчість не співпадать.
Досягає чогось лише та особистість НМСД, в якої сила творчості вища за силу власних амбіцій... взяти б Віктора Міняйла (люблю його і поважаю)... Амбіції у цього шанованого чоловіка (90 років!) неабияки, а творчість - Всесвіт... От і маєш...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 21:21:10 ]
поменше педагогічності і категоричності.оце словами з пісні - у чім моя вина? мені обридла ця дискусія, тому добирайте слова, будь ласочка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-11-27 21:34:27 ]
судячи по кількості переглядів - актуальна тема на ПМ) про жінку або хороше, або нічого!) Не лепо ли ны бяшет, братие, мудріше дивитися на речі? Одного зачепило, що, виявляється, не всі люблять.. Іншого - що колегу зачепили. Пані Леся... так, про жінок я вже казав вище.
Якщо людина провокується на конфлікт, значить, вона його шукає. Ну як діти малі, чесслово))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-27 16:23:34 ]
До редакції надійшла копія листа академіка Івана Михайловича ДЗЮБИ до Ігоря ПАВЛЮКА, з приводу публікації книги поезій «Україна в диму», і ми зважили за необхідне долучити її до публікації Тетяни Дігай.
_____________________________________________
ЛИСТ АКАДЕМІКА ІВАНА МИХАЙЛОВИЧА ДЗЮБИ
ДО ІГОРЯ ПАВЛЮКА

20. 02. 10


Доброго дня, Ігоре Зиновійовичу!

Оце в дні, коли Україну огорнув не тільки дим, а й чад, смог, так що й дихнути нічим, – прочитав «Україну в диму» . Пекучі афоризми, як згустки болю... гротеск із гротесків життя...

А холуїв, а п’яниць, а розп’ять…
Церков доволі,
Туалетів – дуля.
Якщо так піде –
Років через п’ять
Лише попи зостануться й зозулі. (1)

Не зовсім так: зостануться ще українські поети, яких нікому буде читати. Та ще й «гетьмани українського козацтва», які воюватимуть між собою. І не «витиратимуть сльози ланцюгами» (2), бо й сліз не буде.
Завжди захоплююсь різнобічністю трудів і продуктивністю Ігоря Павлюка. Та оце подивився на останню сторінку книжки: тираж 100 прим.! Один із цих 100 примірників маю я. Один – автор. Лишається 98. Отже, ще 98 прочитають. А тим часом «заморською піснею наша б... Свою територію мітить» (3).
Сумно. І гірко. «Горе нам!» – казав Поет. Але: «но, братія, не вдавайтесь в тугу», а «работайте разумно»...

Хай згине мара!
Бажаю добра!
І. Дзюба


1. Цитата із віршованого циклу Ігоря Павлюка «Провінція і колонія».
2. Цитата із вірша Ігоря Павлюка «Творець і гетьман».
3. Цитата із вірша Ігоря Павлюка «Хочеш-не-хочеш, а важко бува»...