Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Уляна Засніжена (1983)
Застужена і снігом припорошена...
Давно уже коханням не стривожена...
Неторкана... забута... але ще жива...
Засніжена моя душа...




Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Самотність
    від самотності німіють пальці,
    стиснуті до болю в надвечірній позолоті міст...
  •   Відображення
    Я – відображення
    Твого світобачення,
  •   Мушля
    Кожен раз відкладаю життя на згодом,
    Мрії ховаю у скриню на завтра...
  •   Псевдо...
    Малюєш на склі картину бажань,
    А за вікном псевдореальність
  •   На злобу дня
    Побійтесь Бога, прошу пана!
    Яка ще в біса кава,
  •   ***
    А все-таки, найважче – рахувати час,
    Коли вже ані віри, ні надії,
  •   Картина спогадів
    Назбираю в букет давні болі і смуток,
    Засушу у гербарій суцвіття прощань.
  •   Палітра вікон
    З твого би вікна –
    Малювати пейзажі,
  •   Сповідь (?)
    Не моя в тім вина,
    що зніміла душа,
  •   ...І простим олівцем
    ...і простим олівцем
    я тобі на прощання
  •   Шехерезада
    Я – твоя Шехерезада,
    І на двох у нас позаду
  •   Вічне
    З твого ж бо ребра, Адаме,
    Прийшла я колись у цей світ
  •   Еспресо
    подвійне еспресо
    і грам п'ятдесят арарату -
  •   Книгою
    І так просто, як ти колись
    Увійшов у моє життя,
  •   Жасминовий чай
    Жасминовим чаєм
    твою тамуватиму спрагу,
  •   Народження
    Третя ночі. Почалися перейми…
    Рваним болем
  •   Спогад (?)
    Алохроматичним кольором своїх очей,
    Що забарвлені моїм щастям,
  •   Рубікон
    По всій Землі - горять вогні,
    Виходять ріки з берегів
  •   Дивна квітка
    дивна квітка,
    що розквітла небаченим квітом
  •   Сни Босха
    Варіант №1. Художній.
  •   Гілка вишні
    Тобою зламана
    Гілка вишні
  •   Галатея
    Пігмаліон, я твоя Галатея,
    Покірна глина у руках митця,
  •   Бабине літо
    Ледь чутно листям торкає асфальту,
    Чуєш? - Бабине літо востаннє для нас!
  •   Пригорни...
    Пригорни до серця мене -
    Ніжно, стиха..
  •   Сліз дощі
    Задощила душа
    сльозами,
  •   Невизначеним кольором розлуки...
    Невизначеним кольором розлуки
    Ти стукав тихим надвечір’ям
  •   Осінніх білих хризантем
    Осінніх білих хризантем
    Зів'ялий присмак гіркоти

  • Огляди

    1. Самотність
      від самотності німіють пальці,
      стиснуті до болю в надвечірній позолоті міст...
      недоречно так і як завжди невчасно
      облітає у саду вишневий цвіт...

      замітає наших снів сліди золочені,
      назавжди вертає в ніч де зорі
      до землі злітали сотнями облич
      доторкнутись наших крил любові…

      від самотності на серці гірко-гірко,
      на душі тривожно й так зловіще...
      загасає всоте в небі зірка...
      не загадую бажань... навіщо?



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Відображення
      Я – відображення
      Твого світобачення,
      Крізь призму дзеркал
      Перекривлених доль
      Так бракує лекал
      Перекреслити волю –
      І квадратом по колу
      Намалюю неволю:
      Ти – моє світобачення,
      Моє сонце, і місяць, і зорі!
      Я з тобою у серці,
      Ти зі мною у снах!
      Нас з тобою єднає назавжди
      Біле коло і чорний квадрат –
      Наша доля і моя неволя,
      Що помножені щастям стократ!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Мушля
      Кожен раз відкладаю життя на згодом,
      Мрії ховаю у скриню на завтра...
      Іще один день відлунає останнім акордом -
      Я ж залишаюсь зі страхом у собі.

      Равликом в мушлю тихенько вповзатиму,
      Снитиму мріями, синіми далями,
      Душу від болю до болю ховатиму
      В мушлі старенькій, що стиха дзвенить…

      Збірку поезій романтиків втрачених
      Зачитаю колись до дірок,
      Полічу своїх днів, так намарно потрачених...
      Що сягнути могла зірок!

      2010, квітень



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Псевдо...
      Малюєш на склі картину бажань,
      А за вікном псевдореальність
      Забарвлює псевдобуденність
      У золото ліхтарів,
      Гаптує вечір принадними вивісками
      Вулиці міста і твого й чужого,
      Ти бачиш сон про щирість у словах
      Усіх прийдешніх поколінь,
      Та більш немає поклонінь
      Любові,
      Все намарне
      У цьому світі з псевдопочуттів,
      Де навіть кава вже давно не кава,
      А просто так,
      Холодна філіжанка,
      Що знала смак твого цілунку,
      Шукаєш всюди вищого ґатунку
      І проби,
      Щоби вище, ніж в сусіди!
      ...Вповзає псевдо крізь вікно –
      Твої бажання замальовує набіло
      І ти уже не сниш тим що колись боліло,
      Ти влився в натовп,
      Піддавсь омані…
      …Розбите скло твоїх бажань,
      Вже проросло в псевдоморфози…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. На злобу дня
      Побійтесь Бога, прошу пана!
      Яка ще в біса кава,
      У вас обручка на руці!
      На вас чекають вдома
      Дружина, діти,
      Не зремонтований у ванній кран!
      І що мені, скажіть, до того,
      Що мучить вас
      Душевна втома?
      Я, знаєте, в коханки не годжусь,
      Мені б коханою в міцні обійми,
      Дружиною для вірного плеча!
      А ви! Тікаєте від буднів,
      Ховаєтесь в спідницях модних краль!
      Яка до біса може бути кава,
      У мене пес вже вдома зголоднів!



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. ***
      А все-таки, найважче – рахувати час,
      Коли вже ані віри, ні надії,
      І терпнуть спогади у серці болем,
      І в пам’яті вимолюєш прощення…
      Коли уже не залишилось нас –
      У цьому світі ми тепер самі по собі
      В нові світи твоя лежить дорога,
      А я… ти краще не питай, не треба…
      І пахне споришами наше літо
      У присмерку моїх зимових днів
      Коли вже ані звісточки від того
      Як ти мене тоді любив.
      Як губи цілував мої медово,
      Що сонце тьмарилось в очах,
      Птахи вклонялись перелітні
      Мені ж так солодко в тобі було!
      А все-таки, найважче рахувати час,
      Коли безповоротно у минулім
      Залишив щастя свого дні…
      Так важко знати, що не прийдеш
      Що прийдеш завтра не мені…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Картина спогадів
      Назбираю в букет давні болі і смуток,
      Засушу у гербарій суцвіття прощань.
      Дивні пензлі нічних охололих маршруток
      Ледь окреслять картину самотніх бажань.

      І коли в мої двері постукає осінь,
      У самотність уже не поверне імла,
      Бо зігріє мене світлих спогадів просинь:
      Я любила, щаслива з тобою була.

      Тож коли за вікном батогами засвищуть
      Зимні пасма дощу, - не тривожусь дарма,
      Я лишилася в літі! То що мені – хвища?!
      Усміхаюсь, коли на порозі – зима.




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.17 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    8. Палітра вікон
      З твого би вікна –
      Малювати пейзажі,
      З мого ж бо вікна –
      Дивитися в дощ...

      На твоєму вікні
      Хтось малює пастелі,
      На моєму ж вікні
      Хтось розлив акварелі.

      Від вікна до вікна –
      Тільки погляд над місто,
      Чи знайдеш в нім мене,
      Чи розірвеш намисто?

      Моїх днів самоти,
      Чорно-білих і сірих,
      Не осуди –
      Розфарбуй у яскравий!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    9. Сповідь (?)
      Не моя в тім вина,
      що зніміла душа,
      що любити тебе я не можу…

      Не твоя в тім вина,
      що серце моє мовчазне,
      що до тебе думками не горнусь…

      В тім не наша вина,
      що зустрілися ми не на часі –
      поїзд твій вже відходить в осінь,
      на моєму ж порозі весна.

      Та назавжди, ти чуєш, назавжди!
      Я у серці своїм пронесу
      як любив ти мене того літа –
      так невинно, так щиро любив!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. ...І простим олівцем
      ...і простим олівцем
      я тобі на прощання
      востаннє
      намалюю завтрашній день
      в чорно-білих тонах
      ...ні, тобі просто здалось...
      я зовсім-зовсім не сумна...
      ти прокинешся не в моїх обіймах
      на постелі холодній мого тепла,
      поцілунком губ твоїх не торкнусь,
      з апельсина не вичавлю сік
      ...за вікном не весна цвістиме
      з неба буде падати дощ -
      небо хмарами буде все сіре,
      ти до мене по нім не прийдеш...
      і надвечір у твоїм домі
      не горітиме вогнище,
      не я не чекатиму допоки
      байдуже і холодно
      в ліжко порожнє впадеш,
      загубивши десь вчора
      олівців кольорових набір...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Шехерезада
      Я – твоя Шехерезада,
      І на двох у нас позаду
      Тисяча ночей казок,
      Залишилась ніч остання –
      Після чого без вагання
      Смерть прийму із твоїх рук,
      Геть зітхання –
      Нарікання –
      Я щасливою була, востаннє
      Розкажу казкових мрій
      Й ген за обрій
      Поведу тебе, королю мій,
      Щоб в очах твоїх побачить усміх,
      Щоб луна несла твій сміх,
      Після чого, мій королю
      Я покірно свою долю
      З рук твоїх прийму.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    12. Вічне
      З твого ж бо ребра, Адаме,
      Прийшла я колись у цей світ
      З моїх бо ж рук, Адаме,
      Ти їв заборонений плід
      Зі мною колись, Адаме,
      Пізнав ти солодкий гріх
      Наших дітей у саду, Адаме,
      Лунає щасливий сміх...

      Це доля була нам, Адаме,
      Піти у світи незнані,
      Та ми ще вернемо додому -
      Сотворимо рай у вигнанні
      Ти віриш мені, Адаме? -
      Спокутуєм гріх первозданний,
      Пройдемо з тобою садами
      В едем, що був Богом нам даний.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Еспресо
      подвійне еспресо
      і грам п'ятдесят арарату -
      відчай запити... сльозами
      невимовним болем
      здавлює горло... гірко...
      цукру побільше,
      щось кава гірчить мигдалем
      і ще...
      я в каві бачу його...
      будь-ласка, ще п'ятдесят арарату
      і тістечко...
      те, що вишенька зверху,
      на спомин -
      він завше його полюбляв...
      я знаю, що пізно -
      вам час зачинятись,
      та він ще зі мною,
      не відпускає...
      біль...
      востаннє...
      прошу арарату...



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    14. Книгою
      І так просто, як ти колись
      Увійшов у моє життя,
      Хтось тебе прочитає як книгу
      Не знайде що шукав – відкладе і забуде,
      Або ж буде зарано – залишить на потім…
      Ти ж покинутий, лежатимеш стомлено,
      Вкриваючись часу пилом
      Часу плином,
      Чекаючи нового гостя,
      Що в тобі віднайде себе,
      Для котрого ти станеш настільною
      Книгою,
      Білизною постільною,
      Що кожен раз як вперше,
      Що кожен раз – щось нове…
      …Та наразі забуто тебе на життя стелажах,
      Повільно сплива часу плин
      Ти покриваєшся пилом…
      Гасне надія з роками –
      Думками
      Дорогою ти до архіву….



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    15. Жасминовий чай
      Жасминовим чаєм
      твою тамуватиму спрагу,
      Поцілунками ніжними
      твою забиратиму втому…
      Я у снах кольорових
      покажу тобі свою Прагу,
      А потім – разом
      ми повернемо додому...

      Тільки ти більше кави
      не пий… це зайве...
      моїми очима,
      буде гірчити полином,
      що в ночі холодні
      безсонні
      без тебе
      я сушила жасмин...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    1. Народження
      Третя ночі. Почалися перейми…
      Рваним болем
      В спотвореній свідомості
      Щораз яскравішали образи,
      Думки зодягались в слова...
      П’ята ранку. Вона ще жива...
      Стомленим болем
      в спорожнілому серці
      Відлунює пустка,
      Стихають звуки мелодій,
      Що пісню творили в душі...
      Ось так, коли треті півні,
      В душі, зґвалтованій стражданням,
      Крізь призму болі і розлуки
      Народжуються вірші нові...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    2. Спогад (?)
      Алохроматичним кольором своїх очей,
      Що забарвлені моїм щастям,
      Не нагадуй про сповідь ночей -
      Ти був першим моїм причастям,

      Що до уст доторкався прощенням,
      Що вбирав мене всю до дна.
      Ти для мене став тим хрещеним,
      Після кого зосталась одна.

      Я з тобою розквітла колись уночі -
      А сьогодні лиш тільки зеленим
      Відблискують сумно ті очі,
      Що колись називав ти своїми...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Рубікон
      По всій Землі - горять вогні,
      Виходять ріки з берегів
      І надра, стомлені й німі,
      Дарують дикий регіт...

      Земля прийшла до рубікону,
      До вибору своїх шляхів
      І ось, подібна до дракона,
      Вона всі спалює мости...

      ...А Бог втомився від війни
      З дияволом у наших душах
      І тільки: "Люди, Ви куди?"
      У натовпі глухих промовив...

      І в небі згасла зірка,
      що люди Сонцем звали здавна...
      назавжди...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Дивна квітка
      Я -
      дивна квітка,
      що розквітла небаченим квітом
      Твоїм поглядом

      Я -
      дивна квітка,
      що повниться незвіданим ароматом
      Твоїм поцілунком

      Я -
      дивна квітка,
      що зійшла повесні тільки для Тебе
      і як тільки впаде перший сніг -
      я зав’яну...

      Я -
      дивна квітка
      ніжна, тендітна
      росту серед скель...

      пильно мене гляди...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Сни Босха
      Варіант №1. Художній.

      А давай, підпалимо світ,
      в п’ятій ранку,
      коли він ще спить
      і розбудимо сонних гріхів
      цілий сонм
      призабутих солодких...
      Розтривожимо,
      підіймемо до неба
      в покаянні сліпім
      перелякані страхи...
      А давай, підпалимо світ
      і тихенько ляжемо спати.

      Варіант №2. Філософський.

      Нумо підпалимо світ
      з самого рання,
      допоки він снить
      розбудимо сонних гріхів
      втаємничений сонм
      призабутих солодких...
      Розтривожимо,
      підіймем до небес
      в покаянні сліпім
      перелякані страхи...
      Давай підпалимо світ
      і тихенько ляжемо спати.
      Пристанеш, чи ні -
      чхати.



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Гілка вишні
      Я –
      Тобою зламана
      Гілка вишні
      У січні,
      Що ніколи не цвістиме
      В квітні,
      Коли прилетять журавлі.

      Я –
      Тобою зламана
      Гілка вишні
      У січні,
      Що ягід не зродить
      В липні,
      А стане зачатком багаття.

      Я –
      Тобою зламана
      Гілка вишні…

      …І спаси нас Всевишній
      Він бо не знав,
      Що зламав
      Не на день
      Не на два
      На ціле життя…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.17 | Рейтинг "Майстерень": 5

    7. Галатея
      Пігмаліон, я твоя Галатея,
      Покірна глина у руках митця,
      Вогнем палаю в серці Прометея,
      Молитвою зросту в вустах ченця.

      Пігмаліон, я твоя Галатея,
      Ліпи ж мене, знімай лекала
      Із зірки – я твоя Кассіопея,
      Себе в собі давно плекала.

      Пігмаліон, я твоя Галатея,
      Чого ж чекаєш в сутінках весни?
      Ти мій Ясон, а я твоя Медея,
      Ліпи ж мене, ліпи і не засни!

      Пігмаліон, я твоя Галатея –
      Засохла глина на твоїх руках,
      Незвідана тобою Одіссея,
      Я подих вітру на твоїх губах!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Бабине літо
      Ледь чутно листям торкає асфальту,
      Чуєш? - Бабине літо востаннє для нас!
      Я в мозаїку викладу осені смальту
      І, тамуючи подих, світ спинить час!

      Осінь розкидує бурштинових зваб -
      Під ноги жбурляє яскраве намисто,
      Назбирає букетик згірклих кульбаб
      Бабине літо нам востаннє врочисто!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Пригорни...
      Пригорни до серця мене -
      Ніжно, стиха..
      Мовчи -
      Про зболене,
      І переболене...
      Нехай у спогади відлине
      Гіркий кужіль лиха...
      Плачем -
      Гірким
      Мигдальним присмаком.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Сліз дощі
      Задощила душа
      сльозами,
      Вітер смутку постукав знов...
      Це розлука згубна
      між нами -
      Ти вже іншу собі знайшов.

      Відцвіли восени
      жоржини,
      Що приніс ти мені торік,
      А тепер не знайдеш
      стежини
      І не ступиш на мій поріг.

      Червоніє в саду
      калина
      Як вогнем пече сум в душі -
      Вірю, знаю - погожу
      днину
      Принесуть мені сліз дощі.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Невизначеним кольором розлуки...
      Невизначеним кольором розлуки
      Ти стукав тихим надвечір’ям
      До місяця простягуючи руки,
      Блукаючи старим подвір’ям.
      У круговерті вулиць заблукавши
      Постукав й до мого вікна,
      А я так необачно відчинивши
      Відтоді залишилася одна.
      І я тепер малюю тихий смуток,
      Шукаючи на нього покупця -
      Жалю свого йому віддати жмуток -
      І з милим знову стати до вінця!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Осінніх білих хризантем
      Осінніх білих хризантем
      Зів'ялий присмак гіркоти
      І груди так стискає щем
      Мені тепер нема куди іти.
      Кружляє листя в вихорі дощем,
      А я шукаю сховку з самоти
      І у поривах кутаюсь плащем -
      Я ж так боюся темноти…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5