Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олександр Комаров

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Белла Донна, [ 2008-05-15 13:10:55 ],
на сторінці поезії     "LX"   Комаров Олександр

Лиш бiсикiв запустять хором
Очей травневi кольори - это как глаза могут бесенят ХОРОМ запускають? )) они, что, поют?
Ножки-тусклим-тайком - разве не русизмы? видно невооруженным глазом.
Розсиплись, яскравше - а это на каком?
А вообще неплохо, но надо еще поработать. С ударениями вообще беда - слизькУ, стержнІ, солОдко, пружнІй...
Коментатор Белла Донна, [ 2008-05-15 13:11:22 ],
на сторінці поезії     "LX"   Комаров Олександр

слИзьку, пардон
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2008-05-15 15:36:41 ],
на сторінці поезії     "LX"   Комаров Олександр

Сашко, "зіниця" - то ж є зрачок? Якась дивна Наташа в тебе: "Блищить Наташина зiниця" - в неї що, одне око? :)

А про ножки то ти гарно завернув, одразу видно неабиякого знавця :)
Коментатор Олександр Комаров, [ 2008-05-15 15:49:38 ],
на сторінці поезії     "LX"   Комаров Олександр

Чорнявко, твоє одне слово б"є наповал. Це справді серйозно. Я виправлю згодом при потребі. А про ножки присійбо-їйбо не списував. То випередили.
А коли ти продовжиш тему доріг до раю з башкирським сиром.:)))
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2008-05-15 17:43:03 ],
на сторінці поезії     "LX"   Комаров Олександр

Сир був овєчий. А про дороги до раю або з раю - невдовзі :)
Коментатор Олександр Комаров, [ 2008-05-16 11:25:15 ],
на сторінці поезії     "LX"   Комаров Олександр

Тут внесу деяку ясність про всяк випадок. Лампа світила так, що світло попадало нв одне око, потікла сльоза, від того і блищить зіниця тільки одна. "Яскравше" (можливо одна дуже хороша авторка сказала б -багато шиплячих) та я не поет, а тільки аматор і мені зійде. По тій же причині і наголоси можна простить. Це професіонали хай Пишуть Ямпіль, Тернопіль, але Севастополь і Мелітополь. Ми тоже в искусстве кое что понимаем. :)
Коментатор Людмила Калиновська, [ 2008-05-16 12:01:55 ],
на сторінці поезії     "LX"   Комаров Олександр

Зважте на пораду, шановний пане Олександре, перечитайте Ваші вірші вслух, і поміркуйте чи варто їх у такому вигляді виставляти на суд.Поезія вимагає літературної мови, а не тієї,якою ви розмовляєте в повсякденному житті. А ще краще - вивчіть її як слід. Бо поезія - це приватна бесіда за пляшкою пива. Ну,.. Ви мене розумієте... І не тільки мене, а і "...в искусстве кое что понимаем." Коли розумієте вперед!!! :)
Коментатор Олена Пашук, [ 2008-05-20 11:15:12 ],
на сторінці поезії     "XLII"   Комаров Олександр

Олександр, початок вірша дуже цікавий, а далі пішла якась проза життя. Є кілька русизмів: тоже-також, нічуть- ніскільки, зовсім, масандровський- масандрівський, не стану - не буду. До речі, у вірші присутня Оленка, значить можеш українською.(Чи ти якось відрізняєш Оленку і Лєну?)
Коментатор Олександр Комаров, [ 2008-05-20 12:17:59 ],
на сторінці поезії     "XLII"   Комаров Олександр

Лєна, спасибі за підказки. З русизмами на скору руку поборовся, зійде так-сяк.
Наче в гімні було "Станем браття в бій..." чи я щось напутав, але сперечатись не стану. Тобто не буду.
В минулі часи катастрофічна більшість знайомих мені Олен вперто називали себе Альона. Ну я пішов всім на зустріч і всіх називав Лєна. Принципово. Якщо ти проти, то тебе зватиму Олена. Хоч Оленка?
Коментатор Олена Пашук, [ 2008-05-20 17:14:02 ],
на сторінці поезії     "XLII"   Комаров Олександр

Та ні, я не проти, називай як хочеш, тільки не Альона, терпіти не можу.
Коментатор Володимир Мацуцький, [ 2008-05-21 15:32:13 ],
на сторінці поезії     "XLIII"   Комаров Олександр

«Криком бадьорячи собак».
«Посадку й березовий гай».
Олександре, підкоряючись ритму вірша (. - . - . - . - ), слова «криком» і «березовий» при читанні змінюють наголос: крикОм, березОвий. Я думаю, це треба виправити.
Коментатор Олександр Комаров, [ 2008-05-21 16:07:44 ],
на сторінці поезії     "XLIII"   Комаров Олександр

Це факт. Треба подумати. Thanks п. Володимире.
Коментатор Любов Вороненко, [ 2008-05-25 22:08:25 ],
на сторінці поезії     " XLV"   Комаров Олександр

Сашко, я вірю, все минеться
З роками відчай розійдеться
Погані звички пропадуть
Плоди дозріють і...впадуть
Не вірю тільки, що любов
Лиш раз хвилює нашу кров
Ну, а якщо любов - розвага
Не на ту жінку була тяга
Бо не елітний плід, а дичка
Завжди п'янка, хоч невеличка:)
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2008-05-26 00:14:04 ],
на сторінці поезії     " XLV"   Комаров Олександр

Шото, Олександре, чим далі в ліс, тим товще партизани... Відчуваю, що сумна якась розв’язка нас чекає. Мо’ не треба? Хай все скінчиться добре. Як в казках, а?
Коментатор Олександр Комаров, [ 2008-05-26 09:04:58 ],
на сторінці поезії     " XLV"   Комаров Олександр

Любава, велике дякую, за рядочки. Зараз ти права.
Чорнявко, душа слов"янська така.
Коментатор Олександр Комаров, [ 2008-05-26 11:24:29 ],
на сторінці поезії     "XLVI"   Комаров Олександр

Історія не придумана, змінити нічого не можна. Життя.
Коментатор , [ 2008-05-26 15:42:54 ],
на сторінці поезії     "XVI"   Комаров Олександр

Не дивно, що воно не змушує замислитись ні до чого:) знаєте, скільки такого написано??? Пушкіну простити можна - тоді була така доба.
Коментатор Олександр Комаров, [ 2008-05-26 15:57:27 ],
на сторінці поезії     "XVI"   Комаров Олександр

Я не хотів Вас образити, пане Михайло. А Пушкіну Справді можна все простити. Нас не буде, а Пушкін буде. І гумор буде. А замислюватися? Деколи хочеться вже ні про що не думати. Всі праві. Але насправді тут є над чим замислитися. Чи буде.
Коментатор , [ 2008-05-26 16:19:11 ],
на сторінці поезії     "XVI"   Комаров Олександр

Ви мене не образили, пане Олександре. Прсото вирішив поцікавитись Вашою творчістю. Для мене творчість - експеримент. Поезія - інструмент удосконалення для читача. Те, що було писане-переписане - для мене, на жаль, чи на щастя, є максимум графоманією... Це моя особиста думка. Вам - Вашу зброю у Ваші руки. Хай вона знайде себе у світі!
Коментатор Олександр Комаров, [ 2008-05-26 16:33:49 ],
на сторінці поезії     "XVI"   Комаров Олександр

Дякую пане Михайле!. Я не вважаю себе особливим знавцем поезії і якщо в мене графоманія, то так хай і буде. Я розповідаю повість, для цього в мене є причини. Повість не придумана, тому філоосфського смислу в ній немає, та й гостроти сюжету також. Кінець двадцятого століття в Україні на щастя не кінець двадцятого століття на Балканах. Але підтекст є. В кінці твору буде зрозуміло наскільки мені це вдалося. Як я вже писав, в поезії не спеціаліст, а в таких напрямках як кубізм, сюрреалізм чи т.п. і поготів. Тому оцінити можу думку, в меншій степені як вона викладена, а в більшій щирість її або почуттів. Удачі Вам.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   31