Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Тетяна Роса (1964)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-12 11:55:46 ],
на сторінці поезії     "До тих, кого і втративши люблю"   Попелюшка Валентина

Хороший, живий вірш про справжнє відчуття…
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-12 11:57:31 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Смоляр Людмила

«Краплі, як губи, торкаються глухо до щік.» - а й справді, точно підмічено. «Знеболене соло (айстр) таке голубе» - і це теж. «Тіні, як звуки, торкаються плинно до щік» - ці та інші образи живі і знайомі на відчуття, що торує віршеві пряму дорогу до серця. Сподобалось, Людо.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-12 12:04:30 ],
на сторінці поезії     "* * * *"   Суховій Оксана

Гарно, Оксанко. наче блискавичний танок, і в той же час швидке і впевнене різьблення по каменю...
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-12 12:32:53 ],
на сторінці поезії     "У течії теорії"   Роса Тетяна

Не звертай уваги на КП, Ваню, то я так, гралася з ним.:) А твоє «від практики» що означає?Бо мені здалось, що ти маєш на увазі, що мені цей камінець в перу чергу у свій город віднести треба… а я ж свої амбіції, як каракулевих ягнят… тобто живими залишаю тільки необхідну для подальшого життя кількість… І невже я, вперта, вредна, колюча злюка, але у душі’ така м’яка і пухнаста, справляю враження гоноровитої та пихатої? Пла’чу (жартую)… чи плачу’ по рахункам?
Чи ти про бажання бути без гріха? Ну таки так, то є, бо, як не старайся, а десь та помилишся, а отже, і нагрішиш… хоча, теоретично, завжди заднім умом розумна: )))
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-12 12:35:04 ],
на сторінці поезії     "У течії теорії"   Роса Тетяна

Це точно, але й лінь є породженням его...
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-12 16:56:55 ],
на сторінці поезії     "У течії теорії"   Роса Тетяна

Теоретично не відняти, а практично самі відмовляємось, керуючись не вишколеним его… і доводиться потім гулі набивати, здобуваючи власний досвід («Розумний на чужих помилках навчається, а дурень на власних.» - народна мудрість) Але з тим, що досвід, здобутий на практиці, міцніший, аніж теоретичні здобутки, це точно. Погано тільки, коли теоретично хтось золота людина, а практично… суцільне не просто не вишколене, а дике й некероване его, сховане під машкару інтелігентності, освіти чи посади…
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-12 17:00:31 ],
на сторінці поезії     "Малюнок на дереві"   Ротко Маргарита

Не звертайте уваги. Ну як дорікати дальтонику, що він не бачить якихось кольорів?:)
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-12 22:24:57 ],
на сторінці поезії     "Малюнок на дереві"   Ротко Маргарита

упс, оце дійшло, що коментар двозначним вийшов з-за того, що я слово "дорікати"використала. Вийшло,що можна зрозуміти так, наче то я Вас дальтоніком назвала. Вибачте, Маргариточко. Я мала на увазі, що люди, котрі не розуміють, який дар Вам дістався, як Ви вмієте створювати емоційні відтінки за допомогою таких поєднань, схожі на дальтоників, але хотіла сказати коротко і вийло те... що вийшло. Вибачте...
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-13 00:04:43 ],
на сторінці поезії     "Блискавицi серця XLVII, експресивна"   Лазірко Юрій

Я ось тут одразу про всі три . Просто зазвичай коментар, якщо щось зачепило, написати легко: є твір, читаєш – і ось він, автор, у своєму творінні, як ельф у квітці.:) А тут читаю, хочу відчути, зрозуміти – і ловлю себе на тому, що знову провалююсь у себе, щось там вишукую і намагаюсь спіймати чи то відчуття, чи то думку. Йду від комп’ютера, повертаюсь, читаю знову… і знову опиняюсь наодинці зі своїми думками… І я подумала, що, мабуть, це і є те, чому я перечитую всі три речі, і в чому їхня сила…
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-13 00:28:26 ],
на сторінці поезії     "Пародія "Не орел!""   Жулай Ірина

Бутерброд – це шкідлива їжа. І протягування його за вуха до святості хліба – не більше, як спроба пана Базіва маніпулювати думками, як маніпулювали у радянські часи святістю хліба, формуючі у людей впевненість у тому, що їхні життя нічого не варті у порівняні зі шматком вигорілого поля, котре дасть врожай вже на наступне літо, в той час як людина досягає віку, коли починає щось віддавати світу років через двадцять.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-13 22:39:25 ],
на сторінці поезії     "ХОЛОНУ..."   Арфіст Домінік

Ну що ж, настрій ЛГ якраз для сьогоднішнього дня: п’ятниця, 13. :)Яке щастя, що я не є апологетом віри, а то угледіла б тут крамолу.:)А так вбачаю тільки межу нервового зриву...
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-13 23:06:51 ],
на сторінці поезії     "Вік ХХІ"   Ковальчук Інна

Мода на індиго була в двадцятому, а зараз то - звичайні діти. Просто ми не готові їх виховувати, занадто велика різниця... Там, де для нас суцільний стрес, вони як риба у воді :)Отже, душа добре робить свою справу...
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-13 23:18:33 ],
на сторінці поезії     "Я у світлій печалі..."   Новікова Нінель

Кажуть, думки матеріальні. Тому мені дуже не до вподоби останній рядок, бо це програма ЛГ на майбутнє. Але, якщо сприймати тільки як пісню – то дуже гарно…
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-13 23:34:10 ],
на сторінці поезії     "як у серцi лiтати"   Лазірко Юрій

"це я мову відняв
всім словам на устах
що родилися нині" - ось тут двозначність вкралась. Логічно приходжу до висновку, що то слова "родилися нині", але можна і так зрозуміти, що уста... і тоді фраза звучить недобре.
"позбирай мене
згодом
у шалену
як відчай
ідею
розростися
любов’ю
на цей білий
до ниточки
світ
і змінити
його
мов Акідову Кров
Галатея" - просто шалено гарно...
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-13 23:43:35 ],
на сторінці поезії     "Еротично-гумористично (Сценка із подружнього життя)"   Артимович Мирослав

:)) Посміялась: нещодавно мій чоловік майже так само пірнав, а я керувала, правда, діставав він не брошку, а те, що сам втопив.:)
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-15 17:26:54 ],
на сторінці поезії     "Гумореска "Дістав сопілку вересень""   Олехо Олександр

Вельми романтичний початок. А далі... ох уже той Кант, примусив мене думати про епіграми і пародії... ні, не на Вас, а що цей вірш народився десь у тій же частині мозку, де зазвичай у авторів народжуються епіграми і пародії.:)
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-15 17:44:00 ],
на сторінці поезії     "Поцілунок на Лисій горі"   Попелюшка Валентина

А я на Лисій Горі виросла (таку назву мало колись невеличке узвишшя на околиці Нікополя, але я дізналась про це з Інтернету -як не сумно, але це факт:() Вірш Ваш, Валю, дуже гарний, тече мелодійним струмочком, трошки журливо, але це тільки додає йому шарму...
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-15 22:36:18 ],
на сторінці поезії     ":)"   Роса Тетяна

Дякую, Лесю.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-15 22:43:30 ],
на сторінці поезії     ":)"   Роса Тетяна

:)Хай пізніше. Я подумаю, бо й сама збиралась "доїти", але щось відволікло і забула. Дякую!!!
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-15 22:56:33 ],
на сторінці поезії     ":)"   Роса Тетяна

Так, Олександре, усі ми трішки відьми, трішки ангели (пропорції співвідношення - показник індивідуальний), але нам так не вистачає умінь і можливостей, котрі зазвичай пов'язують з цими персонажами...
1   ...   95   96   97   98   99   100   101   102   103   ...   115