Автори /
Лана Петренко (1991)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
У лещатах ревності
•
Відчай
•
Без тебе
•
Спектакль
•
Я - твоя
•
Віра в обіцянки
•
Хіба не говорив?
•
Ностальгічно
•
Замкнене коло
•
Просто зморена
•
Так романтично огортає місто вечір
•
Злісна осінь
•
ego
•
На роздоріжжі милості й нещирості
•
Чому?
•
Заклик
•
Відродження
•
Ну скільки можна!
•
Сумую
•
Прийду до тебе уві сні з ромашкою в волоссі
•
Ввірвався вітер крізь відчинене вікно
•
Хто ти?
•
Я не хочу!
•
Туга біля Чорного моря
•
Сон
•
Заплутана в собі
•
ІрМі та іншим
•
Дозволь з твоїх долонь упитися коханням
•
Під самотню музику мого фортепіано
•
Пісня про шкільні дерева
•
Без турбот любити
•
Кінець журбі
•
На згадку про щиру дружбу (Наталії присвячується)
•
Не буду брехати!
•
Біль
•
Осінній день
•
Про те, що здатна робити смерть
•
Живи
•
Кінець розмови
•
Весняна ніч
•
Безсоння
•
Мить
•
Я ніколи не забуду присмаку твоїх губ
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Мов дрантя й шмаття потоптати її душу
у світлі місяця, під музику ночей.
у світлі місяця, під музику ночей.
Марно плекаючи острах надійний,
Змиється відчай із губ порцеляни,
Змиється відчай із губ порцеляни,
Горизонтально спокій я шукатиму на стелі.
В уявних образах яскравістю до сліз уп'юсь.
В уявних образах яскравістю до сліз уп'юсь.
Ну от. Скінчився ще один спектакль.
І зрілим ароматом болю й кави
І зрілим ароматом болю й кави
переклад Avril Lavigne "With you"
У мертвій темряві нічної готики
Вкриваюсь болем непорочних слів,
Вкриваюсь болем непорочних слів,
У монофонії поблідлих звуків
відізветься єдина струна
відізветься єдина струна
Ностальгічно-еротично пахнуть орхідеї,
не повернуться в буденність мрії золоті,
не повернуться в буденність мрії золоті,
Мовчки по щоці покотиться кришталь зрадливий.
Згасне в темряві до забуття колаж манливий.
Згасне в темряві до забуття колаж манливий.
Убий, благаю, цю нестерпну відстань,
дроби асфальт, з'єднай в одне міста.
дроби асфальт, з'єднай в одне міста.
Так романтично огортає місто вечір
і творить ніжну пісню тисячі вогнів,
і творить ніжну пісню тисячі вогнів,
Сьогодні не вперше заплакала осінь,
вмиваючи землю своїми слізьми,
вмиваючи землю своїми слізьми,
Смакуючи солоними цілунками життя,
фарбуючи буденність в сіре, чорне й сніжно-біле,
фарбуючи буденність в сіре, чорне й сніжно-біле,
Нічний міський асфальт у світлі ліхтарів
Пронизує похмурістю. Людська нещирість
Пронизує похмурістю. Людська нещирість
І знову я обманюю себе саму,
І знову переконую безперестанку,
І знову переконую безперестанку,
Хто сказав, що кохання — ірраціональне,
Що позбавлене логіки, ланок буття,
Що позбавлене логіки, ланок буття,
Я думала, що створена не для любові,
Я думала, кохати можна тільки в снах,
Я думала, кохати можна тільки в снах,
Ну скільки можна вже купатися у болю
І серце й душу розривати на шматки?!
І серце й душу розривати на шматки?!
Сумую, як спрагла земля за дощем
В засушливу пору... Ти ранив мечем.
В засушливу пору... Ти ранив мечем.
Прийду до тебе уві сні з ромашкою в волоссі,
Щоб заманити в танець мрії срібно-золоті...
Щоб заманити в танець мрії срібно-золоті...
Ввірвався вітер крізь відчинене вікно,
Обмивши тіло екзотичним ароматом.
Обмивши тіло екзотичним ароматом.
Ілюзія? фантом? чи, може, сон?
Уяви плід, а чи відбиток мрії?
Уяви плід, а чи відбиток мрії?
Жити по чужих стереотипах
В вирі несумісних субкультур,
В вирі несумісних субкультур,
Білосніжна піна хвиль
Розбивається об кам'янистий берег.
Розбивається об кам'янистий берег.
Ніжний шовк трояндових
пелюсток обличчя пестить
пелюсток обличчя пестить
Занадто часто я заплутуюсь в собі,
у пошуках важких життєвих рішень
у пошуках важких життєвих рішень
Прикриваючись маскою фальші,
Ти крокуєш в незвіданий світ.
Ти крокуєш в незвіданий світ.
Дозволь з твоїх долонь упитися коханням
У сні солодкому, в яскравім наяву,
У сні солодкому, в яскравім наяву,
Під самотню музику мого фортепіано
Затанцюють кришталеві сльози у очах,
Затанцюють кришталеві сльози у очах,
Каштани коло школи зацвітуть
Мого дитинства світанкового,
Мого дитинства світанкового,
Зламалася залізна клітка сліпоти,
Прозріло раптом нерозумне серце -
Прозріло раптом нерозумне серце -
В бездонній тиші невимовних слів,
У лабіринтах щирих почуттів
У лабіринтах щирих почуттів
Невже я знову обманулась в дружбі?
Невже я знову загубилась в снах?
Невже я знову загубилась в снах?
Ні! Я не буду брехати!
Не відшукаю в брехні забуття,
Не відшукаю в брехні забуття,
Блукала життєвим я полем,
Тепер коло прірви стою.
Тепер коло прірви стою.
У День усіх святих,
В осінню ясну пору
В осінню ясну пору
Кохання палало у їхніх серцях,
А в думках плекалась надія одна -
А в думках плекалась надія одна -
Життя іде своїм шляхом,
І важко щось змінити,
І важко щось змінити,
Капають сльози
На сторінки,
На сторінки,
Жахливий крик пронизав тишу ночі,
Розбив стіну весняного дощу,
Розбив стіну весняного дощу,
Легенький стук дощу по шибках,
Мій погляд на годинникових стрілках,
Мій погляд на годинникових стрілках,
Нестерпна мить, коли горю бажанням
Торкнутись палко твоїх губ,
Торкнутись палко твоїх губ,
Я ніколи не забуду
Присмаку твоїх
Присмаку твоїх
Через рядки сумної прози
Обличчя омивають сльози,
Обличчя омивають сльози,