Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Сергій Татчин

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2005-12-11 00:17:06 ],
на сторінці поезії     "Лихо Темної Води"   Татчин Сергій

Гарна вервечка, ніби лаконічних в ідеалі думки, образів. Така собі містерія, так? Без натяків на логіку буденного життя. Цікаво, якщо автор перестане турбуватись про нас, читачів, і ще більш відалиться вд переднього і середнього плану, до відлуння, відбитків описуваних подій?
Коментатор , [ 2005-12-11 08:27:12 ],
на сторінці поезії     "Лихо Темної Води"   Татчин Сергій

Прекрасний вірш, заворожує своїм ритмом. Є в ньому щось магічне... Тільки кінцівка очикувалась більш несподівана, чи що... У будь-яком випаду - оцінка - "Прекрасно"!
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2005-12-18 22:40:05 ],
на сторінці поезії     "Листи Другові"   Татчин Сергій

5 - обсяжні, багатопланові спостереження і розмови "через матеріальне"; етос нічого такий, натяками.
Коментатор Терещук Василь, [ 2006-02-18 10:44:10 ],
на сторінці поезії     "Коли б мені"   Татчин Сергій

Мене усе більше зачаровують Ваші вірші.
Який глибокий і прекрасний спокій!
Коментатор Сергій Татчин, [ 2006-02-18 10:50:29 ],
на сторінці поезії     "Коли б мені"   Татчин Сергій

Низький уклін, пане Василю...
Коментатор Андрій Зланіч, [ 2006-02-18 18:32:41 ],
на сторінці твору     "Про Сергія Татчина. Автор Василь Терещук"   Татчин Сергій

Приємно, коли у автора з*являється додаткова сторінка, де, певно, можна і відійти від суто поетичних тем. Бо ж, якщо вже й говорити "ПРО СЕРГІЯ ТАТЧИНА", то, впевений, не тілько поезіями цей мальчонка цікавий товариству.
Сергію, особисто мене зацікавив Ваш профайл, зокрема Ваше захоплення живописом. Якщо можна, просто "тут та зараз", для всіх трохи розкрийте й цю частку Вашої поетичної природи. Впевнений, всім буде цікаво. А мені якось натякніть, чи часом Ви не цікавитеся чимось на кшталт "3ds max" або "Maya", бо ж якщо Ви поет, ще й художню освіту маєте, то у Вас єдина дорога. В дізігн :)
На ці думки мене також наштовхує Ваше сміливе поводження в одному з дійсно непересічних творів з такими тендітними дітлахами Біла Гейтса та Лінуса Торвалдса ;))
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-02-18 20:38:43 ],
на сторінці твору     "Про Сергія Татчина. Автор Василь Терещук"   Татчин Сергій

Я вважаю, що Василь Терещук практично започаткував на наших сторінках цікаву річ, технічну реалізацію якої ми обумовили з програмістами, - сторінку рецензій до авторської поетичної творчості (до аналітичної, між іншим, теж).
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-02-18 21:08:42 ],
на сторінці твору     "Про Сергія Татчина. Автор Василь Терещук"   Татчин Сергій

Щодо моїх поглядів на творчість Сергія Татчина, то із задоволенням вискажу декілька думок. Мені очевидно, що пан Сергій тонко відчуває той, ідеальний своєму особистісному покрою, плин образів, які потім вдягає в доречні слова. Так ось робота над цими одежами постійно вдосконалюється. Не думаю, що характер течії особливо змінюватиметься, - це його води, прозорі для світла і відомі своїми безпечними і небезпечними глибинами. І поетичні процеси в них - не хаотичні турбуленції, а рух усього масиву. Інша справа, як із цим всім собі давати раду.
Коментатор Сергій Татчин, [ 2006-02-19 01:02:27 ],
на сторінці твору     "Про Сергія Татчина. Автор Василь Терещук"   Татчин Сергій

Зайшов на сайт і був, шановні, вельми збентежений і зворушений Вашою увагою до мого доробку. Це досить зненацька, а тому більш розгорнуто на поставлені питання відносно мого творчого світогляду відповім пізніше. Єдине, що поки хочу сказати – що тематика, ритміка і „риміка „ моєї сьогоднішньої творчості – с в і д о м а. А не тому що я не можу писати інакше. На сьогодення маю такий погляд на речі. І це не підсвідомий страх вийти за межі традиційного поетичного поля, „води якого відомі своїми небезпечними і безпечними глибинами”, а навпаки – свідоме повернення до цього поля і його осмислення. Як дуже влучно зазначили пани Василь Терещук та Поль Елюар – повертати словам їх первісне значення (цього виразу я, невіглас, раніше не чув)... Не штучно ускладнювати мову і думку, хоча я не проти і цього процесу, а знайти єдиним вірним словам їх єдине вірне місце... Ясна, сильна і щемна простота – вона часом заскладніша самих неймовірних метафоричних нагромаджень. Ви, як поети, не можете цього не знати. Навпаки – за ускладненістю словотворення легше сховати власну безпомічність... Тобто – творити можна, і процес тут легко може вийти на перше місце, перерісши сам в себе, а сягнути глибини, самої серцевини – не завжди. Тому що потрібно мати просту, ясну і сильну ціль, яка потребує таких же методів слововтілення... В МЕНШУ КІЛЬКІСТЬ СЛІВ ВАЖЧЕ ВКЛАСТИ СЕРЦЕ (от як сказав – аж зашарівся)... Так склалися обставини, що я пишу двома мовами і в моєму доробку є різні поезії. Є й перевантажені різними речами – метафорами, смислами, планами... І те що я сьогодні висловлюю свої думки саме так – це абсолютно свідомо. Головне – щоб творчі акти були не окремими „турбуленціями” одинокого розрізненого віршування, як дуже слушно зауважив пан Ляшкевич, а цілісним с в і д о м и м рухом в напрямку власної творчої мети, яку повинен мати кожен, в кого вірші (поезія) є вже частиною тіла. Навіть не душі, а власне – тіла. Єдине, на чому хочу ще раз наголосити – що сила віршу (зараз – не про технічну досконалість, це само собою) напряму залежить від міри серця, що доклав автор. Саме тоді твір відокремлюється і живе самостійним життям. А це і є необхідною ознакою поезії. А от про зміни „характеру течії” загадувати ранувато. Кожен день ми інші. А прогнози, як вчить життя, майже ніколи не збуваються.
Трохи нервово і уривчасто – вибачайте. Підготуюсь – виправлюсь.
Вірші викладені мішано і хронологічно навпаки.

Відносно інтересу Андрія – все вірно: дізігн мене боком не обійшов. Це – відредагована версія профайлу. До цього там значилось: працюю в сфері дизайну. Але я подумав що це дуже вже анкетно. То ж – для Вас: закінчив Московську Текстильну Академію – факультет прикладного мистецтва. Займаюсь дизайном, пишу (малюю) олією (маслом).
З комп”ютером маю справу досить давно, але от постійно до Інтернету долучився тільки восени, раніше не мав змоги. Жалкую...

Дякую всім за добрі слова і увагу. Давайте спілкуватись щільніше.
І добре якщо в кожного буде своя творчо-критична сторінка.
Щиро Ваш.
Коментатор Андрій Зланіч, [ 2006-02-25 16:18:09 ],
на сторінці поезії     "Коли б мені"   Татчин Сергій

Знаєте, ознака чогось потойбічного, нелюдського у будь-якому творі мистецтва - це момент, коли голка чужих слів знаходить нитку моїх особистісних почуттів, емоцій, чогось такого, що взагалі характеризує мою автентичність. Пан Терещук, певно, правий, зробивши акцент на спокої. Спробую передати мої асоціації. Наприклад, якщо знову взяти фільмографію, то "Мертв*як" Джармуша цілком точно характеризує мої особисті враження від твору Сергія.
Неосяжна зором вода, тиша, гойдається човен, що несе кудись. Чи може вже не несе. Водяні квіти проростають навколо й немов рідкі годинники Далі збігають часом на дно. В розмиту межу ірреального лізуть морські потвори. Всьо нормально. Тиша. Спокій. Гойдається човен.
Коментатор Сергій Татчин, [ 2006-02-25 21:30:38 ],
на сторінці поезії     "Коли б мені"   Татчин Сергій

Ну що ж, Андрію... Як завжди - тонко, глибоко, багатопланово... Асоціативний ряд Ваших особистісних вражень - неперевершений.
Дякую.
Єдине - я би сказав так:(навпаки) нитка (вервечка) чужих слів знаходить голку моїх почуттів. Вервечка слів в"ється - голка почуттів вражає...
З повагою...
Коментатор Анна Хромова, [ 2006-03-13 13:02:03 ],
на сторінці поезії     "II. Балада про Золото"   Татчин Сергій

Це дуже красиво і лагідно. Чомусь хочеться сказати - травнево-вранішньо.
Не втрималась від шістки :)
Коментатор Сергій Татчин, [ 2006-03-13 19:42:34 ],
на сторінці поезії     "II. Балада про Золото"   Татчин Сергій

Травнево-вранішньо - це, мабуть, передчуття ніжно-чутливими жіночими організмами температурно-весняних змін. Пора розпускати всілякі там квітки з бутонами - в кого що є.
Скоро ж весна. Вірніше, вже весна. Скоро - літо.
А за красиво і лагідно - респект.
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-03-13 19:57:47 ],
на сторінці поезії     "II. Балада про Золото"   Татчин Сергій

Вітаю! Давайтеся чути. Дасть Вам бог формаліста в коментатори, але я під впливом травнево-вранішнього стаю добрим формалістом, а крім того, з таким собі віником троянд у руці (від Андрія Зланіча), хай навіть віртуальних, не дуже хочеться воювати...


Коментатор Сергій Татчин, [ 2006-03-13 20:48:58 ],
на сторінці поезії     "II. Балада про Золото"   Татчин Сергій

Воістину давайтеся. Всіма руками - за.
А формалісти - вони ніколи у хазяйстві не зайві, хоча, видає мені, наговорюєте на себе, пускаєте пил. Головне - залякати, а тоді - роби з автором що хочеш. Жарт. Воюйте - на здоров"я.
А відносно Андрійка Зланічка - так цей хлопак помирить-задружить-затусує кого завгодно. Просто каталізатор якийсь. Повезло з ним сайтові (ну, і всім присутнім), я б сказав.
Коментатор Андрій Зланіч, [ 2006-03-17 19:11:53 ],
на сторінці поезії     "II. Балада про Золото"   Татчин Сергій

Зроблю вигляд, що не читав коментів Сергія, бо ж доведеться ніяковіти, але ж не дуже люблю того стану.
Взагалі згадалося щось з "Che Данс":

...а где-то чуть выше неба сражаются
ангелы и космонавты,
а где-то чуть ниже асфальта пытаются
выжить шахтёры...

Татчин. Ну що про нього ще сказати. Можливо, це один з небагатьох авторів сайту, хто не губиться в довжелезних текстах. Це його дуже специфічна чоловіча риса - так довго бути таким ніжним, чуттєвим, стабільним і якісним. Дівчата, зверніть увагу :) Вірші віршами, а весна весною!
Коментатор Тетяна Мельник, [ 2006-03-19 12:24:10 ],
на сторінці поезії     "II. Балада про Золото"   Татчин Сергій

Пане Сергію, прочитала цей вірш іще тиждень тому на "Гоголівських академіях", але ніяк не можу звикнути ло манери того сайту, тому вирішила написати відгук поки що тут.
Боюсь, що буде мій відгук банальним - мені дуже сподобався ваш вірш. Кілька разів його перечитувала, збиралась щось написати, але... це ваше "Золото" навіює мовчання, коли хочеться просто слухати як звучить вірш у тиші. А всі інші слова - стають зайвими і непотрібними.
Коментатор Сергій Татчин, [ 2006-03-19 12:54:56 ],
на сторінці поезії     "II. Балада про Золото"   Татчин Сергій

Спасибі, шановна пані-фрау Тетяно. Щиро.
І не потрібно нічого лишнього писати, я Вас розумію. Пишіть відгуки одним словом.
Або й не пишіть. Головне ж - власне враження. І не обов!язково комусь щось говорити з цього приводу. Помовчати - це висока оцінка.
Данке.
Коментатор Тетяна Мельник, [ 2006-03-19 13:17:11 ],
на сторінці поезії     "II. Балада про Золото"   Татчин Сергій

Пане Сергію, це ж я тільки для Дойчланду - "Frau Dobrushina"... але й то - переважно називають Tanja -це слов"янське ім"я (грецького походження) користується тут великою популярністю. Тому по суті нічого не змінюється, Тетяною мене назвали, так я нею і залишусь.
Але знаєте, ваші контексти я зрозуміла... ну так, ваша правда - останнім часом так воно і є мабуть ("ось тут, принаймні")((
Коментатор Сергій Татчин, [ 2006-03-19 13:36:29 ],
на сторінці поезії     "II. Балада про Золото"   Татчин Сергій

Таню, Ви читали мої рядки, мабуть, через контекстні окуляри деякого власного суму-жалю-печалю. Ніяких подразників на меті не мав. Просто жарт. Якщо Ви дивитесь на речі так - невдалий.
1   2   3   4   5   ...   82