Автори /
Ірина Дем'янова (1960)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
І не бути тобі ніким
•
Перейду...
•
«Ой, Іване!»
•
Тримай мене
•
Дівчинка і птах
•
Душа води
•
Дитбудинок
•
Панночка Поезія
•
Лезо линви
•
Ти знаєш це
•
Осінь
•
Татоньку!
•
Не озирайся, Лотова жоно
•
Свободи!
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Востаннє
Переглянути всі твори з цієї сторінки
І не бути тобі ніким
В храмі зниклих ілюзій.
В храмі зниклих ілюзій.
«Чи перейдеш Сибіри…»
Микола Тимчак
Микола Тимчак
Так тужливо й лунко: «Ой, Іване!»,
Начеб серце в жменю хто стиснув…
Начеб серце в жменю хто стиснув…
Цей місяць вовчих зграй,
Жахкого безгоміння…
Жахкого безгоміння…
«Душа летить в дитинство, як у вирій,
Бо їй на світі тепло тільки там»
Бо їй на світі тепло тільки там»
Тугими сплесками обласкуючи тіло,
Спливаючи пестливо і пустотливо,
Спливаючи пестливо і пустотливо,
Облітають із вишень сорочечки крихітні цвіту,
І тривожно шумлять, насторожують ніч ясени,
І тривожно шумлять, насторожують ніч ясени,
"А Муза - єдина жінка,
яка дорога мені"
яка дорога мені"
Розімлілі вишні – при надії,
гаснуть вже, пришерхують бузки.
гаснуть вже, пришерхують бузки.
Вип’ю чашу до дна! Ще одну із гіркот не допито…
Скільки пудри довкруг… І чому я душі не таю?
Скільки пудри довкруг… І чому я душі не таю?
Підфарбовую волосся,
Підрум’янюю вуста,
Підрум’янюю вуста,
Оті гуси, що пасла, не брали мене на крилята…
І глибокий мій жаль був глибкішим брикульських криниць.
І глибокий мій жаль був глибкішим брикульських криниць.
Не озирайся. Лотова жоно,
Чи ти гадаєш, що вони останні,
Чи ти гадаєш, що вони останні,
Вже не гарячка розуму і тіла,
уже гарячкуватість проминань:
уже гарячкуватість проминань:
Вже мені не буде, як весною,
в зеленавім присмерку очей.
в зеленавім присмерку очей.
Пізня осінь, передзим`я,
вітер скулився, як пес,
вітер скулився, як пес,
Мої сни забрав у мене,
Тихий смуток, сміх невинний.
Тихий смуток, сміх невинний.
…З клепсидри витікає день невпинно…
Та одинокість перед жерлом ночі,
Та одинокість перед жерлом ночі,