Автори /
Богдан Бастюк (1949)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Ритм
•
На розлуку
•
У тенетах новин
•
Редакторе...
•
Далекої ночі у Львові
•
Діди
•
Балада про ватажка
•
До крапки в дискусії
•
Трава у профіль
•
Рядки зі зміною тональності
•
На все пора
Переглянути всі твори з цієї сторінки
На серці не розпогодиться,
Коли у єдину мить
Коли у єдину мить
І не треба на нас озиратися.
Не чужі ми. Це вам біда?
Не чужі ми. Це вам біда?
Щодень вістей сороча зграя
Несе мені строкатий текст,
Несе мені строкатий текст,
Редакторе, що вам про це сказати…
Людських взаємин тема – не нова.
Людських взаємин тема – не нова.
Не доліта до тебе пісня
туди – далеко і давно…
туди – далеко і давно…
У полях, що від краю до краю,
Буйночубих, од хліба рудих,
Буйночубих, од хліба рудих,
Заходився криком
змерзлий гурт лелечий:
змерзлий гурт лелечий:
Повірте, з гілляки не вчора я зліз.
Тож знаю, що в нашій культурі
Тож знаю, що в нашій культурі
Траво моя, зелений мій народе!
Досвітніх мряк голуболиста гать.
Досвітніх мряк голуболиста гать.
Дивилась ніч холодними очима
В твоє вікно. Стелила мокрі коси
В твоє вікно. Стелила мокрі коси
На все пора –
на яблука червоні,
на яблука червоні,