ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Кіс
2026.10.12 15:28
Жовтнева сповідь
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у крони дерев.

Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,

Борис Костиря
2026.10.12 12:23
* * *
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.

Вячеслав Руденко
2026.10.12 10:02
Левітація літом
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…

Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за

Віктор Кучерук
2026.10.12 06:18
* * *
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
То мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.

Ольга Садкова
2026.10.11 23:17
Маслюк Пилип
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.

Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.

Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:

хома дідим
2026.10.11 22:15
* 228 *
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Єрмак
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од

Володимир Мацуцький
2026.10.11 16:56
Ні, це не особиста думка
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка? Ні, це не о

Артур Курдіновський
2026.10.11 16:33
Розминувшись
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.

Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї

В Горова Леся
2026.10.11 15:33
Дрімотне
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Букрин (жовтень 1943 року)
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів

Тетяна Левицька
2026.10.11 08:34
Душа циганки
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.

Віктор Кучерук
2026.10.11 07:16
* * *
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.

Володимир Бойко
2026.10.11 00:18
Лімерики F11
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.

В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси

Ольга Садкова
2026.10.10 19:17
"Не спитала любов, не спитала..."
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.

2011

Світлана Пирогова
2026.10.10 16:37
Хризантеми запалюють осінь
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.

Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Бастюк (1949) / Вірші

 Рядки зі зміною тональності
Дивилась ніч холодними очима
В твоє вікно. Стелила мокрі коси
На плечі вулиць… Пасмами густими
Розсипала дощу пругке волосся
На щоки стін у пітьмі шелестливій,
На вікон порозмивані квадрати.
Твій тихий сад був тим уже щасливий,
Що міг собі дрімати біля хати
З тобою поруч, хоч і за стіною…
Спізнившись на побачення, відтак
Я змок під вишнею на лаві.
А за мною
В кубельці під калиною їжак
Вовтузився й сопів, неначе клопіт
Великий мав і думав про своє…
Постукував десь потяг на Тернопіль,
Якому серце вторило моє.
Ще спали перші півні, другі й треті,
А я в саду від злості знемагав:
«За що платню бере сільський електрик?
Чом нАрід спати рано так ляга?»
Зринає в серці, напливає в слові
Далека ніч з дощами на виду,
Коли я щиро заздрив… їжакові,
Що жив тоді у тебе у саду…




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-05 16:41:32
Переглядів сторінки твору 9133
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.792 / 5.67  (4.663 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.816 / 5.75  (4.546 / 5.51)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.12.30 17:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кременецький Іван Потій (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 18:39:00 ]
А за що платню бере сільський електрик?
Бувало, й я заздрив їжакові, що жив у неї у саду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 19:28:28 ]
Дуже жива композиція. І досвід і уміння.

Воістину, Тернопілля - поетичний центр України! Що не автор, то зразок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-07-05 20:31:13 ]
Початок вріша справді хороший. І окремі рядки - теж. але вірш недоопрацьований,в ін заврешений натягнуто. А редакції таке: Ви вже так палко вихваляєте тернопільчан. що то за префернція така цій місцині? Так, патріотичності їй не бракує, але романтики там мало, на відміну, наприклад, від Львова, де все дихає поезією.
Пан Ляшкевич мені сам анкету відкрив, вказав чомусь Київ, хоч я там не живу, володю! Ти ж знаєш, зокрема, що Львів для мене є рідним містом... Зрештою, не діліть аж так за регіональним принципом, чи клановим? Ми ж ніби підіймали цю тему? Поезія красива, але щоб она була дійсно висока - їй бракує декілкьох останніх НАТХНЕННИХ РЯДКІВ... Бо просто заздрітсь їжачкові - то зе не завершена ідея змісту цього вірша. Пишу це як філолог насамперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-07-05 20:35:54 ]
Перепрошую за помилки в коментарі. Я поспішала. І зауваги мої - то аналіз останніх декількох днів перебування на сайті. Редакції: Ви досить часто високо оцінюєете те, що варто було б і трішки покритикувати - раз це МАЙСТЕРНІ, чи не так? Чи у Вас так рідко буває МАЙСТЕРНА поезія?.. Похвалите - а потім автори лише гірше писатимуть, хіба такого не бува?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 22:28:55 ]
Вітаю, Ольго!

Ми всіх критикуємо, але з любов'ю, бо критика на нашому сайті - не самоціль, а лише метод увиразнити власні проблеми самого критика. Творчий егоїзм, так би мовити. :)

Щодо поетичного Парнасу Тернопілля - це звичайно моя суб'єктивна думка. І мені дуже подобається, що ви, Олю, знайшли певні альтернативи! :)

Але я вам скажу, що там така плеяда у Тернополі зрілих особистостей - суцільна насолода від якісно творчого розмаїття і справжньої поетичної коштовності!

На жаль, щодо рідного Львова вискажу більш критичне особисте враження - тут, в основному, діти, і хворі недорослі, мало зрілих, неймовірно мало, особливо серед чоловіків. Може в нас у Львові сонця не вистачає? Не визрівають особистості. Біда прямо, чорна... :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 22:36:36 ]
А взагалі, коли вже говорити про різні феномени, то раз уже ніби є Станіславський феномен, то однозначно є і Тернопільський.
А Львівського, наразі, ніби і нема. Мені прикро. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-07 19:27:33 ]
РМ, шановна, мені здається ви дещо необ"єктивні на предмет поетичної феноменальності власного міста. а як же феноменальні кожна в окремішності, в будь-якій послідовності перерахунку і за будь-яких умов і настроїв, Ната Вірлдена, Іра Новіцька, Ванда Нова?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-07 20:57:20 ]
Так - юні, обдаровані особистості, але це тільки можливе майбутнє. А зрілої сучасності - обмаль.
Так - є, із серйозних, Віктор Неборак, є Мар'яна Савка, є Назар Федорак, може ще двоє, троє - маю на увазі ось вмілий автор, а ось і його книжки, як явище. І це все на таке місто, як Львів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Бастюк (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 21:48:56 ]
Пані Олю, та не буду я гірше писати, гірше вже нікуди! Старого кота нових фокусів не навчиш. Не гнівайтеся так на мого їжачка, він не винен, що в автора така ідея.
Просто ловити зміну тональності треба... Філологам насамперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Багрій (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 22:29:27 ]
ВІРШ дуже легкий, тому, як на мене, йому дуже пасує жартівлива кінцівка! купа романтики та ще й грайливість! не знаю чого ще хтіти! супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 23:00:40 ]
Давно не заходили на цей сайт, а сьогодні зайшли і маємо такий приємний подарунок - Ваші прекрасні поезії. Вітаємо щиро. Подорож наша по Шевченківських місцях - незабутня. Коли їдемо? На нас з Павлом можете розраховувати , якщо треба - будуть ще гарні люди. Приїздіть до Харкова з дружиною, раді будемо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 23:46:38 ]
Такий настрій мінорний, але світлий, хоч заслуги електрика в цьому нема:) Гарно. Згадалося чомусь "Згадаєш їжака, що я приніс, і як вночі він бігав по кімнаті..." світої пам’яті Льоні Кисельова. З повагою ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 23:51:42 ]
"світлої" – вибачте. Але ще додам – образи дуже у Вашому вірші, пане Богдане,органічні, живі і глибокі, багатошарові. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 06:56:15 ]
Вітаю "старого кота" (цитую Вас, пане Богдане), що теж зав'язнув у світовій павутині! Т. Д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 06:59:27 ]
Ще ніколи Тернопіль не римумали з "клопіт" - Ви це зробили першим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-07-06 08:56:17 ]
Гарно, однак для прекрасного мені не вистачає "безпитань", а питання у мене є.
"На вікон порозмивані квадрати." - взагалі за інформативністю мені видається зайвим цей рядок. По-перше, "вікно" уже було до цього, а хочеться образності на кожному кроці. "Плечі вулиць", "щоки стін" і тут - "вікон квадрати" - даруйте, але розчарування.
Потім "пітьмі шелестливій" і "тихий сад" викликали знову бунт моєї уяви. Тут я налаштувалася, що під дощем чути лише шелестіння листя дерев, як раптом сад при цьому залишається тихим. Як? Та і під густими пасмами дощу почути , як вовтузиться і сопе їжак - певно, потрібно сидіти не на лавці, а під лавкою. :)Але це лише мої відчуття. Просто ділюся тим, що виникало під час читання.
І знаєте, у нас в селі ніколи не було свого електрика - тільки районний. :(
"Коли я щиро заздрив… їжакові,
Що жив тоді у тебе у саду…" - а навіщо заздрити їжакові? Щоб знаходитися поруч з коханою? Але ж їжакові до неї діла не було. :) Але розумію, в молодості закоханій про таке не думається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Лазука (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 19:04:00 ]
Мені дуже подобається цей вірш