ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Лише повертайся
Тобі щось інакше порадити важко,
Мені до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє, а шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
З тобою робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Битва під Підгайцями 1667 року
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
* * *
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Рання осінь
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

Юрій Гундарів
2026.03.29 12:58
Кому вниз
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

хома дідим
2026.03.29 10:06
* 28 *
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
Одеса: удар по пологовому будинку
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод

В Горова Леся
2026.03.29 08:56
Горіхи
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.

Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма

Віктор Кучерук
2026.03.29 07:10
* * *
Години, дні, роки без тебе,
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.

Олена Побийголод
2026.03.29 06:53
1942. Все одно
Цезар Солодар (1909-1992; народився й провів юність в Україні)

Принесли у землянку посилку –
    й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
    і згадався рідний дім...

        Бо відправлення поштове –

Артур Курдіновський
2026.03.29 02:44
Розстріляна зима (поема)
Тривога в серці. Морок. П'ята ранку.
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"

Володимир Бойко
2026.03.28 23:30
Натуралістичні думки – 2
Якщо довкола тебе крутяться пройдисвіти, це ще не означає, що навколо тебе обертається Земля. Кожен інший лікар повинен поставити інший діагноз. Думка поперек звички, мов кістка поперек горла. Що зверху сплило, те хвиля і виносить. Інвалідам п

Тетяна Бондар
2026.03.28 18:53
***
коли весна як осінь
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я

Іван Потьомкін
2026.03.28 17:58
***
Ти ще єси і хліб їси насущний,
Та, мов павутина, висить життя майбутнє,
А хочеться ж на світі цім іще пожить, хоч сили тануть,
Тож молиш Господа, щоб день оцей не був останнім,
Бо ж стільки ще не звідано довкола див:
Не уторопав, про що ворк

Охмуд Песецький
2026.03.28 15:30
Коли я побачу тебе
Ми зараз - як пуритани
Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.

І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,

Марія Дем'янюк
2026.03.28 15:15
Сниться мені
Сниться мені небо —
Лагідно-блакитне,
Все довкола сяє,
Все таке привітне.

Сниться мені тато,
Йдемо разом в лісі,
Сниться мені мама —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Бастюк (1949) / Вірші

 Рядки зі зміною тональності
Дивилась ніч холодними очима
В твоє вікно. Стелила мокрі коси
На плечі вулиць… Пасмами густими
Розсипала дощу пругке волосся
На щоки стін у пітьмі шелестливій,
На вікон порозмивані квадрати.
Твій тихий сад був тим уже щасливий,
Що міг собі дрімати біля хати
З тобою поруч, хоч і за стіною…
Спізнившись на побачення, відтак
Я змок під вишнею на лаві.
А за мною
В кубельці під калиною їжак
Вовтузився й сопів, неначе клопіт
Великий мав і думав про своє…
Постукував десь потяг на Тернопіль,
Якому серце вторило моє.
Ще спали перші півні, другі й треті,
А я в саду від злості знемагав:
«За що платню бере сільський електрик?
Чом нАрід спати рано так ляга?»
Зринає в серці, напливає в слові
Далека ніч з дощами на виду,
Коли я щиро заздрив… їжакові,
Що жив тоді у тебе у саду…




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-05 16:41:32
Переглядів сторінки твору 8686
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.792 / 5.67  (4.663 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.816 / 5.75  (4.546 / 5.51)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.12.30 17:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кременецький Іван Потій (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 18:39:00 ]
А за що платню бере сільський електрик?
Бувало, й я заздрив їжакові, що жив у неї у саду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 19:28:28 ]
Дуже жива композиція. І досвід і уміння.

Воістину, Тернопілля - поетичний центр України! Що не автор, то зразок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-07-05 20:31:13 ]
Початок вріша справді хороший. І окремі рядки - теж. але вірш недоопрацьований,в ін заврешений натягнуто. А редакції таке: Ви вже так палко вихваляєте тернопільчан. що то за префернція така цій місцині? Так, патріотичності їй не бракує, але романтики там мало, на відміну, наприклад, від Львова, де все дихає поезією.
Пан Ляшкевич мені сам анкету відкрив, вказав чомусь Київ, хоч я там не живу, володю! Ти ж знаєш, зокрема, що Львів для мене є рідним містом... Зрештою, не діліть аж так за регіональним принципом, чи клановим? Ми ж ніби підіймали цю тему? Поезія красива, але щоб она була дійсно висока - їй бракує декілкьох останніх НАТХНЕННИХ РЯДКІВ... Бо просто заздрітсь їжачкові - то зе не завершена ідея змісту цього вірша. Пишу це як філолог насамперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-07-05 20:35:54 ]
Перепрошую за помилки в коментарі. Я поспішала. І зауваги мої - то аналіз останніх декількох днів перебування на сайті. Редакції: Ви досить часто високо оцінюєете те, що варто було б і трішки покритикувати - раз це МАЙСТЕРНІ, чи не так? Чи у Вас так рідко буває МАЙСТЕРНА поезія?.. Похвалите - а потім автори лише гірше писатимуть, хіба такого не бува?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 22:28:55 ]
Вітаю, Ольго!

Ми всіх критикуємо, але з любов'ю, бо критика на нашому сайті - не самоціль, а лише метод увиразнити власні проблеми самого критика. Творчий егоїзм, так би мовити. :)

Щодо поетичного Парнасу Тернопілля - це звичайно моя суб'єктивна думка. І мені дуже подобається, що ви, Олю, знайшли певні альтернативи! :)

Але я вам скажу, що там така плеяда у Тернополі зрілих особистостей - суцільна насолода від якісно творчого розмаїття і справжньої поетичної коштовності!

На жаль, щодо рідного Львова вискажу більш критичне особисте враження - тут, в основному, діти, і хворі недорослі, мало зрілих, неймовірно мало, особливо серед чоловіків. Може в нас у Львові сонця не вистачає? Не визрівають особистості. Біда прямо, чорна... :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 22:36:36 ]
А взагалі, коли вже говорити про різні феномени, то раз уже ніби є Станіславський феномен, то однозначно є і Тернопільський.
А Львівського, наразі, ніби і нема. Мені прикро. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-07 19:27:33 ]
РМ, шановна, мені здається ви дещо необ"єктивні на предмет поетичної феноменальності власного міста. а як же феноменальні кожна в окремішності, в будь-якій послідовності перерахунку і за будь-яких умов і настроїв, Ната Вірлдена, Іра Новіцька, Ванда Нова?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-07 20:57:20 ]
Так - юні, обдаровані особистості, але це тільки можливе майбутнє. А зрілої сучасності - обмаль.
Так - є, із серйозних, Віктор Неборак, є Мар'яна Савка, є Назар Федорак, може ще двоє, троє - маю на увазі ось вмілий автор, а ось і його книжки, як явище. І це все на таке місто, як Львів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Бастюк (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 21:48:56 ]
Пані Олю, та не буду я гірше писати, гірше вже нікуди! Старого кота нових фокусів не навчиш. Не гнівайтеся так на мого їжачка, він не винен, що в автора така ідея.
Просто ловити зміну тональності треба... Філологам насамперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Багрій (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 22:29:27 ]
ВІРШ дуже легкий, тому, як на мене, йому дуже пасує жартівлива кінцівка! купа романтики та ще й грайливість! не знаю чого ще хтіти! супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 23:00:40 ]
Давно не заходили на цей сайт, а сьогодні зайшли і маємо такий приємний подарунок - Ваші прекрасні поезії. Вітаємо щиро. Подорож наша по Шевченківських місцях - незабутня. Коли їдемо? На нас з Павлом можете розраховувати , якщо треба - будуть ще гарні люди. Приїздіть до Харкова з дружиною, раді будемо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 23:46:38 ]
Такий настрій мінорний, але світлий, хоч заслуги електрика в цьому нема:) Гарно. Згадалося чомусь "Згадаєш їжака, що я приніс, і як вночі він бігав по кімнаті..." світої пам’яті Льоні Кисельова. З повагою ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 23:51:42 ]
"світлої" – вибачте. Але ще додам – образи дуже у Вашому вірші, пане Богдане,органічні, живі і глибокі, багатошарові. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 06:56:15 ]
Вітаю "старого кота" (цитую Вас, пане Богдане), що теж зав'язнув у світовій павутині! Т. Д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 06:59:27 ]
Ще ніколи Тернопіль не римумали з "клопіт" - Ви це зробили першим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-07-06 08:56:17 ]
Гарно, однак для прекрасного мені не вистачає "безпитань", а питання у мене є.
"На вікон порозмивані квадрати." - взагалі за інформативністю мені видається зайвим цей рядок. По-перше, "вікно" уже було до цього, а хочеться образності на кожному кроці. "Плечі вулиць", "щоки стін" і тут - "вікон квадрати" - даруйте, але розчарування.
Потім "пітьмі шелестливій" і "тихий сад" викликали знову бунт моєї уяви. Тут я налаштувалася, що під дощем чути лише шелестіння листя дерев, як раптом сад при цьому залишається тихим. Як? Та і під густими пасмами дощу почути , як вовтузиться і сопе їжак - певно, потрібно сидіти не на лавці, а під лавкою. :)Але це лише мої відчуття. Просто ділюся тим, що виникало під час читання.
І знаєте, у нас в селі ніколи не було свого електрика - тільки районний. :(
"Коли я щиро заздрив… їжакові,
Що жив тоді у тебе у саду…" - а навіщо заздрити їжакові? Щоб знаходитися поруч з коханою? Але ж їжакові до неї діла не було. :) Але розумію, в молодості закоханій про таке не думається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Лазука (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 19:04:00 ]
Мені дуже подобається цей вірш