ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку добрий
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди"
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Від злості, Боже, борони
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
* * *
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Лірична соната
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Пам'яті композитора і співавтора І. Ярового
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого не читатиму
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
* 175 *
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
Кубанська Україна
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Голос рідної землі (триКоло ронделів)
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
* * *
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
"Чорний сніг Александрії" (продовження 10)
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
* * *
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
"Нам скоро з літечком прощатись..."
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Бастюк (1949) / Вірші

 Рядки зі зміною тональності
Дивилась ніч холодними очима
В твоє вікно. Стелила мокрі коси
На плечі вулиць… Пасмами густими
Розсипала дощу пругке волосся
На щоки стін у пітьмі шелестливій,
На вікон порозмивані квадрати.
Твій тихий сад був тим уже щасливий,
Що міг собі дрімати біля хати
З тобою поруч, хоч і за стіною…
Спізнившись на побачення, відтак
Я змок під вишнею на лаві.
А за мною
В кубельці під калиною їжак
Вовтузився й сопів, неначе клопіт
Великий мав і думав про своє…
Постукував десь потяг на Тернопіль,
Якому серце вторило моє.
Ще спали перші півні, другі й треті,
А я в саду від злості знемагав:
«За що платню бере сільський електрик?
Чом нАрід спати рано так ляга?»
Зринає в серці, напливає в слові
Далека ніч з дощами на виду,
Коли я щиро заздрив… їжакові,
Що жив тоді у тебе у саду…




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-05 16:41:32
Переглядів сторінки твору 8969
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.792 / 5.67  (4.663 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.816 / 5.75  (4.546 / 5.51)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.12.30 17:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кременецький Іван Потій (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 18:39:00 ]
А за що платню бере сільський електрик?
Бувало, й я заздрив їжакові, що жив у неї у саду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 19:28:28 ]
Дуже жива композиція. І досвід і уміння.

Воістину, Тернопілля - поетичний центр України! Що не автор, то зразок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-07-05 20:31:13 ]
Початок вріша справді хороший. І окремі рядки - теж. але вірш недоопрацьований,в ін заврешений натягнуто. А редакції таке: Ви вже так палко вихваляєте тернопільчан. що то за префернція така цій місцині? Так, патріотичності їй не бракує, але романтики там мало, на відміну, наприклад, від Львова, де все дихає поезією.
Пан Ляшкевич мені сам анкету відкрив, вказав чомусь Київ, хоч я там не живу, володю! Ти ж знаєш, зокрема, що Львів для мене є рідним містом... Зрештою, не діліть аж так за регіональним принципом, чи клановим? Ми ж ніби підіймали цю тему? Поезія красива, але щоб она була дійсно висока - їй бракує декілкьох останніх НАТХНЕННИХ РЯДКІВ... Бо просто заздрітсь їжачкові - то зе не завершена ідея змісту цього вірша. Пишу це як філолог насамперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-07-05 20:35:54 ]
Перепрошую за помилки в коментарі. Я поспішала. І зауваги мої - то аналіз останніх декількох днів перебування на сайті. Редакції: Ви досить часто високо оцінюєете те, що варто було б і трішки покритикувати - раз це МАЙСТЕРНІ, чи не так? Чи у Вас так рідко буває МАЙСТЕРНА поезія?.. Похвалите - а потім автори лише гірше писатимуть, хіба такого не бува?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 22:28:55 ]
Вітаю, Ольго!

Ми всіх критикуємо, але з любов'ю, бо критика на нашому сайті - не самоціль, а лише метод увиразнити власні проблеми самого критика. Творчий егоїзм, так би мовити. :)

Щодо поетичного Парнасу Тернопілля - це звичайно моя суб'єктивна думка. І мені дуже подобається, що ви, Олю, знайшли певні альтернативи! :)

Але я вам скажу, що там така плеяда у Тернополі зрілих особистостей - суцільна насолода від якісно творчого розмаїття і справжньої поетичної коштовності!

На жаль, щодо рідного Львова вискажу більш критичне особисте враження - тут, в основному, діти, і хворі недорослі, мало зрілих, неймовірно мало, особливо серед чоловіків. Може в нас у Львові сонця не вистачає? Не визрівають особистості. Біда прямо, чорна... :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 22:36:36 ]
А взагалі, коли вже говорити про різні феномени, то раз уже ніби є Станіславський феномен, то однозначно є і Тернопільський.
А Львівського, наразі, ніби і нема. Мені прикро. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-07 19:27:33 ]
РМ, шановна, мені здається ви дещо необ"єктивні на предмет поетичної феноменальності власного міста. а як же феноменальні кожна в окремішності, в будь-якій послідовності перерахунку і за будь-яких умов і настроїв, Ната Вірлдена, Іра Новіцька, Ванда Нова?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-07 20:57:20 ]
Так - юні, обдаровані особистості, але це тільки можливе майбутнє. А зрілої сучасності - обмаль.
Так - є, із серйозних, Віктор Неборак, є Мар'яна Савка, є Назар Федорак, може ще двоє, троє - маю на увазі ось вмілий автор, а ось і його книжки, як явище. І це все на таке місто, як Львів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Бастюк (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 21:48:56 ]
Пані Олю, та не буду я гірше писати, гірше вже нікуди! Старого кота нових фокусів не навчиш. Не гнівайтеся так на мого їжачка, він не винен, що в автора така ідея.
Просто ловити зміну тональності треба... Філологам насамперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Багрій (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 22:29:27 ]
ВІРШ дуже легкий, тому, як на мене, йому дуже пасує жартівлива кінцівка! купа романтики та ще й грайливість! не знаю чого ще хтіти! супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 23:00:40 ]
Давно не заходили на цей сайт, а сьогодні зайшли і маємо такий приємний подарунок - Ваші прекрасні поезії. Вітаємо щиро. Подорож наша по Шевченківських місцях - незабутня. Коли їдемо? На нас з Павлом можете розраховувати , якщо треба - будуть ще гарні люди. Приїздіть до Харкова з дружиною, раді будемо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 23:46:38 ]
Такий настрій мінорний, але світлий, хоч заслуги електрика в цьому нема:) Гарно. Згадалося чомусь "Згадаєш їжака, що я приніс, і як вночі він бігав по кімнаті..." світої пам’яті Льоні Кисельова. З повагою ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 23:51:42 ]
"світлої" – вибачте. Але ще додам – образи дуже у Вашому вірші, пане Богдане,органічні, живі і глибокі, багатошарові. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 06:56:15 ]
Вітаю "старого кота" (цитую Вас, пане Богдане), що теж зав'язнув у світовій павутині! Т. Д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 06:59:27 ]
Ще ніколи Тернопіль не римумали з "клопіт" - Ви це зробили першим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-07-06 08:56:17 ]
Гарно, однак для прекрасного мені не вистачає "безпитань", а питання у мене є.
"На вікон порозмивані квадрати." - взагалі за інформативністю мені видається зайвим цей рядок. По-перше, "вікно" уже було до цього, а хочеться образності на кожному кроці. "Плечі вулиць", "щоки стін" і тут - "вікон квадрати" - даруйте, але розчарування.
Потім "пітьмі шелестливій" і "тихий сад" викликали знову бунт моєї уяви. Тут я налаштувалася, що під дощем чути лише шелестіння листя дерев, як раптом сад при цьому залишається тихим. Як? Та і під густими пасмами дощу почути , як вовтузиться і сопе їжак - певно, потрібно сидіти не на лавці, а під лавкою. :)Але це лише мої відчуття. Просто ділюся тим, що виникало під час читання.
І знаєте, у нас в селі ніколи не було свого електрика - тільки районний. :(
"Коли я щиро заздрив… їжакові,
Що жив тоді у тебе у саду…" - а навіщо заздрити їжакові? Щоб знаходитися поруч з коханою? Але ж їжакові до неї діла не було. :) Але розумію, в молодості закоханій про таке не думається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Лазука (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 19:04:00 ]
Мені дуже подобається цей вірш