ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:13
мовчіть боги
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:11
вже тебе немає поруч і тепла
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі

я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам

Сергій Губерначук
2025.11.21 16:14
І прийшла Перемога!
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім

Ігор Шоха
2025.11.21 16:07
У мене дуже мало часу
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,

Микола Дудар
2025.11.21 15:58
Багатострадний верші пад
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів

Тетяна Левицька
2025.11.21 09:21
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.

Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав

Олександр Буй
2025.11.21 02:48
Димок мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!

Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,

Борис Костиря
2025.11.20 22:08
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.

Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні

Євген Федчук
2025.11.20 21:46
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди

Іван Потьомкін
2025.11.20 21:20
Ой учора ізвечора сталася новина:
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня

Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в

Володимир Мацуцький
2025.11.20 13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.20 10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?

Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою

С М
2025.11.20 07:42
За рогом тут кіношку
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?

Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря

Тетяна Левицька
2025.11.20 00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?

Борис Костиря
2025.11.19 22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами

Іван Потьомкін
2025.11.19 18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Бастюк (1949) / Вірші

 Рядки зі зміною тональності
Дивилась ніч холодними очима
В твоє вікно. Стелила мокрі коси
На плечі вулиць… Пасмами густими
Розсипала дощу пругке волосся
На щоки стін у пітьмі шелестливій,
На вікон порозмивані квадрати.
Твій тихий сад був тим уже щасливий,
Що міг собі дрімати біля хати
З тобою поруч, хоч і за стіною…
Спізнившись на побачення, відтак
Я змок під вишнею на лаві.
А за мною
В кубельці під калиною їжак
Вовтузився й сопів, неначе клопіт
Великий мав і думав про своє…
Постукував десь потяг на Тернопіль,
Якому серце вторило моє.
Ще спали перші півні, другі й треті,
А я в саду від злості знемагав:
«За що платню бере сільський електрик?
Чом нАрід спати рано так ляга?»
Зринає в серці, напливає в слові
Далека ніч з дощами на виду,
Коли я щиро заздрив… їжакові,
Що жив тоді у тебе у саду…




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-05 16:41:32
Переглядів сторінки твору 8516
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.792 / 5.67  (4.663 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.816 / 5.75  (4.546 / 5.51)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.12.30 17:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кременецький Іван Потій (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 18:39:00 ]
А за що платню бере сільський електрик?
Бувало, й я заздрив їжакові, що жив у неї у саду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 19:28:28 ]
Дуже жива композиція. І досвід і уміння.

Воістину, Тернопілля - поетичний центр України! Що не автор, то зразок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-07-05 20:31:13 ]
Початок вріша справді хороший. І окремі рядки - теж. але вірш недоопрацьований,в ін заврешений натягнуто. А редакції таке: Ви вже так палко вихваляєте тернопільчан. що то за префернція така цій місцині? Так, патріотичності їй не бракує, але романтики там мало, на відміну, наприклад, від Львова, де все дихає поезією.
Пан Ляшкевич мені сам анкету відкрив, вказав чомусь Київ, хоч я там не живу, володю! Ти ж знаєш, зокрема, що Львів для мене є рідним містом... Зрештою, не діліть аж так за регіональним принципом, чи клановим? Ми ж ніби підіймали цю тему? Поезія красива, але щоб она була дійсно висока - їй бракує декілкьох останніх НАТХНЕННИХ РЯДКІВ... Бо просто заздрітсь їжачкові - то зе не завершена ідея змісту цього вірша. Пишу це як філолог насамперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-07-05 20:35:54 ]
Перепрошую за помилки в коментарі. Я поспішала. І зауваги мої - то аналіз останніх декількох днів перебування на сайті. Редакції: Ви досить часто високо оцінюєете те, що варто було б і трішки покритикувати - раз це МАЙСТЕРНІ, чи не так? Чи у Вас так рідко буває МАЙСТЕРНА поезія?.. Похвалите - а потім автори лише гірше писатимуть, хіба такого не бува?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 22:28:55 ]
Вітаю, Ольго!

Ми всіх критикуємо, але з любов'ю, бо критика на нашому сайті - не самоціль, а лише метод увиразнити власні проблеми самого критика. Творчий егоїзм, так би мовити. :)

Щодо поетичного Парнасу Тернопілля - це звичайно моя суб'єктивна думка. І мені дуже подобається, що ви, Олю, знайшли певні альтернативи! :)

Але я вам скажу, що там така плеяда у Тернополі зрілих особистостей - суцільна насолода від якісно творчого розмаїття і справжньої поетичної коштовності!

На жаль, щодо рідного Львова вискажу більш критичне особисте враження - тут, в основному, діти, і хворі недорослі, мало зрілих, неймовірно мало, особливо серед чоловіків. Може в нас у Львові сонця не вистачає? Не визрівають особистості. Біда прямо, чорна... :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 22:36:36 ]
А взагалі, коли вже говорити про різні феномени, то раз уже ніби є Станіславський феномен, то однозначно є і Тернопільський.
А Львівського, наразі, ніби і нема. Мені прикро. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-07 19:27:33 ]
РМ, шановна, мені здається ви дещо необ"єктивні на предмет поетичної феноменальності власного міста. а як же феноменальні кожна в окремішності, в будь-якій послідовності перерахунку і за будь-яких умов і настроїв, Ната Вірлдена, Іра Новіцька, Ванда Нова?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-07 20:57:20 ]
Так - юні, обдаровані особистості, але це тільки можливе майбутнє. А зрілої сучасності - обмаль.
Так - є, із серйозних, Віктор Неборак, є Мар'яна Савка, є Назар Федорак, може ще двоє, троє - маю на увазі ось вмілий автор, а ось і його книжки, як явище. І це все на таке місто, як Львів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Бастюк (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 21:48:56 ]
Пані Олю, та не буду я гірше писати, гірше вже нікуди! Старого кота нових фокусів не навчиш. Не гнівайтеся так на мого їжачка, він не винен, що в автора така ідея.
Просто ловити зміну тональності треба... Філологам насамперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Багрій (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 22:29:27 ]
ВІРШ дуже легкий, тому, як на мене, йому дуже пасує жартівлива кінцівка! купа романтики та ще й грайливість! не знаю чого ще хтіти! супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 23:00:40 ]
Давно не заходили на цей сайт, а сьогодні зайшли і маємо такий приємний подарунок - Ваші прекрасні поезії. Вітаємо щиро. Подорож наша по Шевченківських місцях - незабутня. Коли їдемо? На нас з Павлом можете розраховувати , якщо треба - будуть ще гарні люди. Приїздіть до Харкова з дружиною, раді будемо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 23:46:38 ]
Такий настрій мінорний, але світлий, хоч заслуги електрика в цьому нема:) Гарно. Згадалося чомусь "Згадаєш їжака, що я приніс, і як вночі він бігав по кімнаті..." світої пам’яті Льоні Кисельова. З повагою ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 23:51:42 ]
"світлої" – вибачте. Але ще додам – образи дуже у Вашому вірші, пане Богдане,органічні, живі і глибокі, багатошарові. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 06:56:15 ]
Вітаю "старого кота" (цитую Вас, пане Богдане), що теж зав'язнув у світовій павутині! Т. Д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 06:59:27 ]
Ще ніколи Тернопіль не римумали з "клопіт" - Ви це зробили першим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-07-06 08:56:17 ]
Гарно, однак для прекрасного мені не вистачає "безпитань", а питання у мене є.
"На вікон порозмивані квадрати." - взагалі за інформативністю мені видається зайвим цей рядок. По-перше, "вікно" уже було до цього, а хочеться образності на кожному кроці. "Плечі вулиць", "щоки стін" і тут - "вікон квадрати" - даруйте, але розчарування.
Потім "пітьмі шелестливій" і "тихий сад" викликали знову бунт моєї уяви. Тут я налаштувалася, що під дощем чути лише шелестіння листя дерев, як раптом сад при цьому залишається тихим. Як? Та і під густими пасмами дощу почути , як вовтузиться і сопе їжак - певно, потрібно сидіти не на лавці, а під лавкою. :)Але це лише мої відчуття. Просто ділюся тим, що виникало під час читання.
І знаєте, у нас в селі ніколи не було свого електрика - тільки районний. :(
"Коли я щиро заздрив… їжакові,
Що жив тоді у тебе у саду…" - а навіщо заздрити їжакові? Щоб знаходитися поруч з коханою? Але ж їжакові до неї діла не було. :) Але розумію, в молодості закоханій про таке не думається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Лазука (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 19:04:00 ]
Мені дуже подобається цей вірш