ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож

С М
2026.05.17 17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе

Євген Федчук
2026.05.17 17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де

Борис Костиря
2026.05.17 11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.

Я хочу прямувати у світи

Тетяна Левицька
2026.05.17 11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,

Мирон Шагало
2026.05.17 11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.

Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства

хома дідим
2026.05.17 10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби

Вячеслав Руденко
2026.05.17 08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,

Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -

Віктор Кучерук
2026.05.17 06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Бастюк (1949) / Вірші

 Рядки зі зміною тональності
Дивилась ніч холодними очима
В твоє вікно. Стелила мокрі коси
На плечі вулиць… Пасмами густими
Розсипала дощу пругке волосся
На щоки стін у пітьмі шелестливій,
На вікон порозмивані квадрати.
Твій тихий сад був тим уже щасливий,
Що міг собі дрімати біля хати
З тобою поруч, хоч і за стіною…
Спізнившись на побачення, відтак
Я змок під вишнею на лаві.
А за мною
В кубельці під калиною їжак
Вовтузився й сопів, неначе клопіт
Великий мав і думав про своє…
Постукував десь потяг на Тернопіль,
Якому серце вторило моє.
Ще спали перші півні, другі й треті,
А я в саду від злості знемагав:
«За що платню бере сільський електрик?
Чом нАрід спати рано так ляга?»
Зринає в серці, напливає в слові
Далека ніч з дощами на виду,
Коли я щиро заздрив… їжакові,
Що жив тоді у тебе у саду…




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-05 16:41:32
Переглядів сторінки твору 8816
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.792 / 5.67  (4.663 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.816 / 5.75  (4.546 / 5.51)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.12.30 17:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кременецький Іван Потій (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 18:39:00 ]
А за що платню бере сільський електрик?
Бувало, й я заздрив їжакові, що жив у неї у саду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 19:28:28 ]
Дуже жива композиція. І досвід і уміння.

Воістину, Тернопілля - поетичний центр України! Що не автор, то зразок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-07-05 20:31:13 ]
Початок вріша справді хороший. І окремі рядки - теж. але вірш недоопрацьований,в ін заврешений натягнуто. А редакції таке: Ви вже так палко вихваляєте тернопільчан. що то за префернція така цій місцині? Так, патріотичності їй не бракує, але романтики там мало, на відміну, наприклад, від Львова, де все дихає поезією.
Пан Ляшкевич мені сам анкету відкрив, вказав чомусь Київ, хоч я там не живу, володю! Ти ж знаєш, зокрема, що Львів для мене є рідним містом... Зрештою, не діліть аж так за регіональним принципом, чи клановим? Ми ж ніби підіймали цю тему? Поезія красива, але щоб она була дійсно висока - їй бракує декілкьох останніх НАТХНЕННИХ РЯДКІВ... Бо просто заздрітсь їжачкові - то зе не завершена ідея змісту цього вірша. Пишу це як філолог насамперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-07-05 20:35:54 ]
Перепрошую за помилки в коментарі. Я поспішала. І зауваги мої - то аналіз останніх декількох днів перебування на сайті. Редакції: Ви досить часто високо оцінюєете те, що варто було б і трішки покритикувати - раз це МАЙСТЕРНІ, чи не так? Чи у Вас так рідко буває МАЙСТЕРНА поезія?.. Похвалите - а потім автори лише гірше писатимуть, хіба такого не бува?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 22:28:55 ]
Вітаю, Ольго!

Ми всіх критикуємо, але з любов'ю, бо критика на нашому сайті - не самоціль, а лише метод увиразнити власні проблеми самого критика. Творчий егоїзм, так би мовити. :)

Щодо поетичного Парнасу Тернопілля - це звичайно моя суб'єктивна думка. І мені дуже подобається, що ви, Олю, знайшли певні альтернативи! :)

Але я вам скажу, що там така плеяда у Тернополі зрілих особистостей - суцільна насолода від якісно творчого розмаїття і справжньої поетичної коштовності!

На жаль, щодо рідного Львова вискажу більш критичне особисте враження - тут, в основному, діти, і хворі недорослі, мало зрілих, неймовірно мало, особливо серед чоловіків. Може в нас у Львові сонця не вистачає? Не визрівають особистості. Біда прямо, чорна... :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 22:36:36 ]
А взагалі, коли вже говорити про різні феномени, то раз уже ніби є Станіславський феномен, то однозначно є і Тернопільський.
А Львівського, наразі, ніби і нема. Мені прикро. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-07 19:27:33 ]
РМ, шановна, мені здається ви дещо необ"єктивні на предмет поетичної феноменальності власного міста. а як же феноменальні кожна в окремішності, в будь-якій послідовності перерахунку і за будь-яких умов і настроїв, Ната Вірлдена, Іра Новіцька, Ванда Нова?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-07 20:57:20 ]
Так - юні, обдаровані особистості, але це тільки можливе майбутнє. А зрілої сучасності - обмаль.
Так - є, із серйозних, Віктор Неборак, є Мар'яна Савка, є Назар Федорак, може ще двоє, троє - маю на увазі ось вмілий автор, а ось і його книжки, як явище. І це все на таке місто, як Львів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Бастюк (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 21:48:56 ]
Пані Олю, та не буду я гірше писати, гірше вже нікуди! Старого кота нових фокусів не навчиш. Не гнівайтеся так на мого їжачка, він не винен, що в автора така ідея.
Просто ловити зміну тональності треба... Філологам насамперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Багрій (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 22:29:27 ]
ВІРШ дуже легкий, тому, як на мене, йому дуже пасує жартівлива кінцівка! купа романтики та ще й грайливість! не знаю чого ще хтіти! супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 23:00:40 ]
Давно не заходили на цей сайт, а сьогодні зайшли і маємо такий приємний подарунок - Ваші прекрасні поезії. Вітаємо щиро. Подорож наша по Шевченківських місцях - незабутня. Коли їдемо? На нас з Павлом можете розраховувати , якщо треба - будуть ще гарні люди. Приїздіть до Харкова з дружиною, раді будемо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 23:46:38 ]
Такий настрій мінорний, але світлий, хоч заслуги електрика в цьому нема:) Гарно. Згадалося чомусь "Згадаєш їжака, що я приніс, і як вночі він бігав по кімнаті..." світої пам’яті Льоні Кисельова. З повагою ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 23:51:42 ]
"світлої" – вибачте. Але ще додам – образи дуже у Вашому вірші, пане Богдане,органічні, живі і глибокі, багатошарові. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 06:56:15 ]
Вітаю "старого кота" (цитую Вас, пане Богдане), що теж зав'язнув у світовій павутині! Т. Д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 06:59:27 ]
Ще ніколи Тернопіль не римумали з "клопіт" - Ви це зробили першим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-07-06 08:56:17 ]
Гарно, однак для прекрасного мені не вистачає "безпитань", а питання у мене є.
"На вікон порозмивані квадрати." - взагалі за інформативністю мені видається зайвим цей рядок. По-перше, "вікно" уже було до цього, а хочеться образності на кожному кроці. "Плечі вулиць", "щоки стін" і тут - "вікон квадрати" - даруйте, але розчарування.
Потім "пітьмі шелестливій" і "тихий сад" викликали знову бунт моєї уяви. Тут я налаштувалася, що під дощем чути лише шелестіння листя дерев, як раптом сад при цьому залишається тихим. Як? Та і під густими пасмами дощу почути , як вовтузиться і сопе їжак - певно, потрібно сидіти не на лавці, а під лавкою. :)Але це лише мої відчуття. Просто ділюся тим, що виникало під час читання.
І знаєте, у нас в селі ніколи не було свого електрика - тільки районний. :(
"Коли я щиро заздрив… їжакові,
Що жив тоді у тебе у саду…" - а навіщо заздрити їжакові? Щоб знаходитися поруч з коханою? Але ж їжакові до неї діла не було. :) Але розумію, в молодості закоханій про таке не думається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Лазука (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 19:04:00 ]
Мені дуже подобається цей вірш