•  Пісня

Спадає листя яворове,
За обрієм зима гуде...

•  Мовчанка

Коли мовчать похмурі небеса
І ходять люди, як німі, круг мене,

•  Мої ровесники

Моїх ровесників так мало. Де вони?
Куди поїхали? Куди пішли на прощу?

•  На Майдані

Я не ридав од щастя на Майдані,
Я знав, що кожна власть од сатани.

•  Лист Миколи Гоголя Богданові Зелевському

Чернечий хліб, земля козацька,
Привіт полякам - все там є,

•  А діти - хто?

Батьки у Києві. Не бідаки.
Друкуються і вчать народ, нівроку.

•  Дух

Людина - що таке? Не плоть, не море.
Не океан, не космос, тільки дух.

•  Дитячі вірші

Моя душа - налякана дитина,
А наді мною кат стоїть. Мене

•  Французька мода

"Що Франція?" Це - я". - Сказав колись король.
Не дивувався світ. Була така хвороба,

•  Оранта

Гурток безбожників у церкві Ярослава
Святкує, молиться за владу. Людський прах.

•  Епітимія

За що мене карає Бог, не знаю.
Здогадуюсь, дияволу служив.

•  Мамине слово

Я в світі прийшов із маминого слова,
Пробився, наче із яйця, пташа.

•  Остання ніч

Там, де кінець, там є начало.
Але про це мовчить бетон;

•  Ну, как?

Якщо святі цей світ побудували
Як дім свободи й радісних трудів,

•  Жінки

Жінки й дівчата йдуть. Дівчат не бачу.
Жінок очима не ловлю також.

•  Дим

Вночі з'явився дим, подібний до туману,
Він в хату увійшов, як злодій, крізь вікно...

•  Божевільна

В дворі тюрми, в містечку Яблунові,
Лежали вбиті воїни УПА.

•  Сльози

Все ст́аріє: слова, і рими,
І кров, і слава, і могуть,

•  Погляди

В моєму погляді - Стопчатів і Космач.
А в їхнім - сто столиць, Парижі й Вашингтони;

•  Пророк

Пророк збрехав. А ми його любили.
Ми вірили йому. А що тепер?

•  Європа

Зрадлива й вірна ти, ненависна й кохана,
Свята й обмацана руками королів,

•  Сонце

Нічого не пиши, коли всі люди сплять,
І не катуй себе, бо в людські сновидіння

•  Якби я знав

Якби я знав, як тяжко ранить слово
Моє, та не когось там, а мене;

•  Гріх

Як тяжко бачити в дозрілім віці
Юнацьке немічне моє письмо,

•  Каштани

Каштани повмирали. Гола суш.
Трутизною пихтять автомобілі.

•  homo

Цей світ біжить до прірви і не може
Спинитися: не має він гальма.

•  Сестра

Мій батько в школи віддавав синів,
Дочці - город, і с́апа, і корова,

•  Говерла

Як тяжко жити, знаючи, що вже
Ти на Говерлі був, - і більш ніколи

•  Трембіта

Я не знаю де, в якому світі,
Чи на небесах, чи на землі,

•  Львівський трамвай

Я слух душі розповиваю
І чую в пісні солов'я

•  Китайська стіна

Як велетенський змій, як пажерний загреба,
Повзе безоднями верхами гір стіна.

•  Собор Паризької Богоматері

Витає Божий дух у кам'яній безодні,
Ряхтить проміння свіч, і світять душ світл́а.

•  * * *

Як я помру, до мене не підходь,
І рук своїх ти не клади на мене,

•  * * *

Боже, яка ти в цілунку глибока,
Неначе безодня в тремтячій сльозі

•  * * *

Найліпше любитись в надрання,
Як никне нічна каламуть,

•  * * *

Злітає сукня і сорочка,
Злітає ліфчик, як мотиль…

•  * * *

Я в пазуху зайду тайком,
Неначе злодій до комори.

•  * * *

На Лесбосі ніколи не була ти,
Де ж ти взялась, до чорта, отака,

•  * * *

Ти виходила з моря гола,
Нікого ж не було надовкола,

•  * * *

Я добре знаю, ти пішла б
На поклик мій,

•  * * *

Твої груди, наче свічі,
Палахтять.

•  * * *

Спідниця, втята на півслові,
Неначе тятива туга,

•  * * *

Спадала вниз оголена вода
Просяяна, весела, молода,

•  * * *

Ти дуже гарна, але я з тобою
В ліс не піду, де пахне тінь хмільна,

•  * * *

Між персами твоїми – жолобок,
Задолина життя і пропадання,

•  * * *

Візьми мене, як арфу, поміж ноги,
І грай, і грай, та струни не порви,

•  * * *

Ти, мов яблуко з галузки,
Впала в трави молоді.

•  * * *

Де ждав я тебе, як свята
Натруджений жде чоловік,

•  * * *

Був день, коли ніхто не плаче,
Був ясний день, як немовля.

•  * * *

Моя любове, ти як Бог, –
Я вже не вірю, що ти є.

•  * * *

Живу, як той гірський потік,
На спокій – ні хвилини.

•  * * *

Якби могла прийти до мене цеї миті
Та дівчинка моя, що в сяєві блакиті

•  * * *

Це неправда, що ми помрем!
Ти — земля, а я — твій сіяч.

•  * * *

Моя гріховнице пречиста,
Моя лілеє на багні,

•  ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ

На сірий камінь — сірий дощ,
І вже блищать дзеркала площ,

•  ЛИЦЕМІРИ

"Президент США Ліндон Джонсон
окремим листом від 31.ІІІ.1966 року

•  * * *

Крізь чорний дим зневаги і брехні
Вона прийшла до мене в самотину.

•  * * *

Коли мені не допоможуть вірші,
То вже не допоможуть лікарі.

•  * * *

Дзвенить у зорях небо чисте,
Палає синім льодом шлях.

•  ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ

Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,

•  Дмитро Павличко (музика - О.Білаша)

Як я малим збирався навеснi
Пiти у свiт незнаними шляхами,-

•  ГОЛГОФА

Це страшно, як людину розпинають,
Не йнявши віри їй, що Бог вона;

•  * * *

Все не те, коли нема любові.
Почуття й слова — тріски дубові,

•  Вірші з Монголії

Полечу я до Монголії
Та й куплю собі коня

•  * * *

Буває така розмова,
Що ув'язнює, наче кліть.

•  * * *

Біля вуликів на землі
Лежить собі дід мій і куня.

•  * * *

Біла черешня в небі
Над селом проплива,

•  * * *

Біжить під зливою лошиця,
Крізь темні хащі — напролом;

•  * * *

Акації. Бджолині дзвони.
Пшениці колихливий лан.

•  У дитячому серці жила Україна —РУБАЇ

Не кажуть правди тим, хто помирає,
Ні тим, хто у дуренство впав безкрає.

•  У дитячому серці жила Україна —РУБАЇ

В Хайяма взяв я форму рубаї,
Вподобавши за лаконізм її.