Автори /
Ірина Швед (1986)
|
Рубрики
/ Філософсько-соціальна лірика
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Воювати тобі не прийдеться тепер
Листопадова криця – жовтолиста печаль,
•
Даманському прикордоннику
•
Мама - професія універсальна
•
Передноворічне
•
Ми час пісків
•
* * *
•
Без війни
•
Дітям вулиці
•
Діалог
•
Вірять сосни…
•
Двір
•
Вчителю
•
Жінці
•
Перехід вулиці
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Листопадова криця – жовтолиста печаль,
Мама – професія універсальна,
Скрізь вона треба: на кухні, і в спальні.
Скрізь вона треба: на кухні, і в спальні.
Коли люди всміхнуться першому снігові
І дерева обіймуть їх сніжними лапами,
І дерева обіймуть їх сніжними лапами,
Ми
Час пісків
Час пісків
Наповнюємо свій вакуум,
Пересипаним часом,
Пересипаним часом,
Коли боги лягають спати опівночі,
кладуть в утомі поряд тамагавки.
кладуть в утомі поряд тамагавки.
Доживає дитинство
у мені дитинне.
у мені дитинне.
– …відмивають сутінки чортові в глеї чорному скорчені шиї…
– Вже намилені?
– Вже намилені?
Надзьобані сутінки
Кришилися зорями
Кришилися зорями
Немов пройшли віки
Старенькому паркану,
Старенькому паркану,
Забруднені рядками папірці
Лежать укупі, мов солдати вбиті.
Лежать укупі, мов солдати вбиті.
Весняну вісь вигострює земля
І сонце зодяга вуаль весняну.
І сонце зодяга вуаль весняну.
* * *
Клавіші білі,
Клавіші білі,