Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Сергій Корнієнко (1960)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-05-01 15:57:28 ],
на сторінці поезії     "ГЛОБУС"   Корнієнко Сергій

Салют!
Терміни, це – десяте. Якщо релігія не йога (зв’язок із Богом), то це – не релігія. Нема людини не йога. Усі (свідомі того, чи ні): карма-йоги, раджа-йоги т.д. Першим йогом у Новому Заповіті є Іван Предтеча. Перші його слова: «Метанойя (μετανοια)! Наблизилось Ц.Н.», це слова раджа-йога, де «метанойя» означає з гр. «перемініться думками».
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-05-01 15:58:41 ],
на сторінці поезії     "Йога"   Корнієнко Сергій

Про Раджа-йогу я відповів під «Глобусом».
Час не вмирає, правда, бо існує, за всіма йогами, лише в уяві, як ілюзія. Як відстань між очікуванням людини і дійсністю. Без очікування – часу нема. Вічність.
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-05-01 16:05:21 ],
на сторінці поезії     " В пошуках солі"   Мордатенко Костянтин

Даруйте, Костянтине! Не вловив у вірші тему інтимної(?) любові. «Ґонґадзе» помішав. А він, до речі, що символізує у любовній ліриці, і оте: «Я головою кочусь по світу…»
В усякому випадку, «розп’яття губ», «червона китайка» – як знаки боротьби, подвигу, козацтва – спричинили до такого мого коментаря. До того ж «Прелюд 13» Миколи Вінграновського, який не дожив півроку до Майдану (а був би з ним!), своїм глобально-метафізичним змістом, скоріше про загальнолюдську любов:

Якби не глибина вселюдного страждання,
Космічну глибину космічного сіяння
Не можна було б вимірять нічим!..

А що стосується мистецтва, то мені, вихованому на Реріховських «Гімалаях», уся художня потороч на кшталт «корівки» Херста, здається великим блюзнірством у країні, де Корова Замунь – улюблена богиня пращурів. Хай би, звозив «художник» той шедевр до Індії. Цікава реакція індусів. І дивна, дуже дивна – українців…
Ще раз, даруйте! Наснаги!
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-05-03 16:31:29 ],
на сторінці поезії     "Роздивляюся світлини..."   Шевченко Микола

А, звісно де, талан і талант – епатажні бур’яни позабивали. Сидить і чекає на гостру бабину сапу.
А вірш її провокує, і це добре...
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-05-13 20:03:01 ],
на сторінці поезії     "за-постмодерн"   Корнієнко Сергій

З рибаками :)
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-05-23 09:47:48 ],
на сторінці твору     "Своя «АМЕРИКА»"   Корнієнко Сергій

Дякую за розлогий коментар, Володимире. Багато в чому слушний.
Висловлю лише одну, можливо, крамольну думку. Еліта, яку можна знищити ще – не еліта. Бо коли мова про богонатхненну творчість - її богонатхненність вимірюється її богозахищенністю. Для цього е г о митця має самоліквідуватись перед Промислом. Такими, наприклад, були для своєї (і не лише) нації біблійні пророки, побиті (не витлумачені!) співвітчизниками камінням. Їх розумів Варсава, отже Варсава - еліта...
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-05-23 21:49:06 ],
на сторінці поезії     "***"   Косович Галина

Коли абстрактне викликає чуттєве, у напрочуд ліричному поєднанні, виникає – Поезія.
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-05-23 23:08:36 ],
на сторінці поезії     "Жизнь – это перемены, перемены – это жизнь"   Остапов Ванчіні

Глубокая мысль посажена прозаизмами:

«правильное» русло – а какое оно (образно)?;
продолжая на одном месте «глупо» топтаться – топтаться глупо и без «глупо»;
«копая могилу себе день за днём – есть еще «роя», «себе» – не обязательно;
не нужно бежать впереди паровоза – затерто до дыр…;
не зная «о том, что в каждой» ошибке скрыта подсказка – очень точно, но – проза;
плод твоей любви «должен» быть спелым – всему свой черед, и плод ничего никому не «должен»;
живи никогда ни кому не подражая – годится, как азбучная истина, но к лирике отношения не имеет;
ведь жизнь прожить – не книгу прочитать – иногда кажется как раз обратное, как и – поле перейти…;
и ты увидишь плоды своего урожая – почему ни слова о посевной?;
и др.

Сильно, на мой взгляд:

даже стоя на коленях со сломанной челюстью;
нам есть, что сказать в глаза друг другу;
я обнаружил истину в дырявом кармане – зримо, парадоксально, конкурентно к «In vino veritas»;
страх всего лишь повод быть смелым – сама мысль великолепна, оформить бы…;
не ошибается тот кто, боится меняться – точно. Избегайте, по возможности, «тот кто», «потому что» пр.
напиши своё послание на мокром асфальте – вспоминается пастернаковское «не надо заводить архивов, над рукописями трястись…»;
вообще, образно и целостно, чувствуется потенциал.

А Коран, все-таки, отражение Библии.
Успехов!
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-06-11 21:58:25 ],
на сторінці поезії     "Реінкарнація. Смуга Гази."   Корнієнко Сергій

Спасибі, Сашо! Фішка в заключних двох рядках...
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-06-11 21:59:28 ],
на сторінці поезії     "Реінкарнація. Смуга Гази."   Корнієнко Сергій

Таке положення справ на Святій Землі, що Кесарю кесареве, а Богу – ніц. Тай у нас не на багато краще. Дякую, Юро за відгук.
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-06-11 22:02:21 ],
на сторінці поезії     "за-постмодерн"   Корнієнко Сергій

Аби вони були з нами.
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-06-11 22:09:25 ],
на сторінці поезії     "Реінкарнація. Смуга Гази."   Корнієнко Сергій

На жаль. Око за око...
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-06-11 22:37:00 ],
на сторінці поезії     "Хоспіс"   Тичко Олексій

Сумно і мужньо.
Можливо не в "несвідомості", а десь, в надсвідомості?
Хай втішаться, хто втрачає...
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-06-12 18:59:03 ],
на сторінці поезії     "Реінкарнація. Смуга Гази."   Корнієнко Сергій

Дякую.
З морозивом, Сергій.
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-06-12 19:03:30 ],
на сторінці твору     " Большому городу"   Вітановська Олександра

…а потом ты встречаешь писателя этого большого серого полиса, и он – улыбается на весь сероликий роман…

Зажаданились ми неепатажного слова. Забужили, коли вже гостили у автора без «Дем’янової юшки».
Спасибі!
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-06-12 22:39:57 ],
на сторінці поезії     "Реінкарнація. Смуга Гази."   Корнієнко Сергій

Дякую, Юлю!:)
Погоджусь хіба що на половину. Можливо вдалося зобразити безсилля у розкритті цієї вкрай непоступливої теми. До речі, з обох боків – семіти, то хто вони один одному?
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-06-25 14:44:07 ],
на сторінці поезії     "непрочитана жінка"   Осадко Ганна

Очевидно, складніші моделювання – від складності виразити свіжі, більш глибокі, ще невідомі світові переживання або думки, котрі не передаються (одразу) простими засобами. Якщо ж за усім тим не стоїть: перед написанням авторське «еврика!», а по прочитанню читацьке «ах!» – зачем же?)(
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-07-12 16:01:18 ],
на сторінці твору     "Аніна рибка"   Осадко Ганна

На словах «І рибку свою поклала по центру» закінчується «дівчинка і море» і починається «Ганна, і дівчинка і море». ІМХО, звичайно.:)

Абстрагуючись від всюдисущого дядечка Фройда, хочеться іноді запитати новітнє українське і, ширше, європейське письменство: «Діти, а які ще плани свідомості вам відомі?»
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-09-13 18:28:21 ],
на сторінці поезії     "ЖОВТОГАРЯЧА АКВАРЕЛЬка"   Корнієнко Сергій

Не втримався…Дізнався з новин на «5-му» про старт всеукраїнського пісенного туру «З Україною в серці» і…не втримався. Чимало маю зауваг і побажань (як виборець) до «Ю». Але побачивши поруч з О.Пономарьовим і Русланою – І.Білик і Н.Могилевську, пригадав свого ейфорійного «помаранчевого» вірша 2005.
Коментатор Сергій Корнієнко, [ 2009-12-01 17:55:42 ],
на сторінці поезії     "*-*-*-*-*-*-*-*"   Фульмес Юлія

Справжня Інь-поезія. Притягує...
1   ...   8   9   10   11   12   13   14