Автори /
Володимир Назарук (1990)
|
Рубрики
/ Філософська лірика
Опис: Затертого минулого книжки
Зачинено за гратами архіву,
І тогочасних вироків рядки -
Ніякого не мають більше впливу.
Ти зайвого на серці не тримай.
Нажаль, ота біда, не є остання,
Але на ці слова не зволікай,
Такі ж вони одвічні нарікання.
Своє обличчя вгору підніми
І подивись, як в небі сяє сонце.
Енергію у нього перейми,
Яка до тебе лине у віконце.
Усе почати з чистого листа,
Ніколи не буває нам запізно.
Аби була в житті твому мета.
І ця, твоя мета, була залізна.
Зачинено за гратами архіву,
І тогочасних вироків рядки -
Ніякого не мають більше впливу.
Ти зайвого на серці не тримай.
Нажаль, ота біда, не є остання,
Але на ці слова не зволікай,
Такі ж вони одвічні нарікання.
Своє обличчя вгору підніми
І подивись, як в небі сяє сонце.
Енергію у нього перейми,
Яка до тебе лине у віконце.
Усе почати з чистого листа,
Ніколи не буває нам запізно.
Аби була в житті твому мета.
І ця, твоя мета, була залізна.
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Кардинал
•
Зміни
•
So what
•
Контрактова площа
•
Анх
•
Ошукані
•
Ошукані
•
Пектораль
•
Euphoria
•
Щось більше...
•
Душа
•
До Лесі Українки
•
Берегині слова
•
У сутінках ночі, як привид, блукаю
•
Казалось, последнее вырвано с корнем
•
Зірок горять іще вогні
•
Ты не спеши, постой
•
Во мне
•
Щоденник
•
На білому папері
•
Душа хворіє вже давно
•
Я душу, себе викладаю
•
Енергiя думок
•
Затертого минулого книжки
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Богеми сивий карнавал.
Проектор світить за лаштунки.
Проектор світить за лаштунки.
Уникнути спогад наступний,
Пройти крізь поверхні дзеркал...
Пройти крізь поверхні дзеркал...
Ці жеромеханізми...
Якої прагнеш правди?!
Якої прагнеш правди?!
Контрактова площа...
Солоний присмак пива...
Солоний присмак пива...
Розійшлися води Нілу…
Над Хамсіном, небосхил,
Над Хамсіном, небосхил,
Драматичний діалог
Ти віриш у казку?
А я більше - ні.
А я більше - ні.
Якщо мене завтра не стане:
Не треба, мій друг, не барись.
Не треба, мій друг, не барись.
Пройтись узбережжям,
Збирати краплини -
Збирати краплини -
Зацькована душа по саме денце.
Зачинені на штори вікна в дім.
Зачинені на штори вікна в дім.
Цінується відношення,
Не бірка, не ціна.
Не бірка, не ціна.
І що буде далі? Всесильна любов?
Якщо ненароком розіб’ється в кров
Якщо ненароком розіб’ється в кров
Слово – сила, ніжність, міць.
Слово – єдність, слово – крила.
Слово – єдність, слово – крила.
У сутінках ночі, як привид, блукаю
І вітер шалений назустріч летить.
І вітер шалений назустріч летить.
Хотелось забыться от горя скитаний,
Забиться в тот угол, где нет никого.
Забиться в тот угол, где нет никого.
Зірок горять іще вогні,
А в серці полум'я згасає.
А в серці полум'я згасає.
Ты не держи обид,
Не мучайся в сомненьях.
Не мучайся в сомненьях.
Во мне кипит все та же смесь,
Все те же чувства и желанья.
Все те же чувства и желанья.
Щоденнику відкриті всі бажання,
Думок моїх свaвільна течія,
Думок моїх свaвільна течія,
На білому папері
Прорізана емаль
Прорізана емаль
Душа хворіє вже давно,
У співі біль її лунає.
У співі біль її лунає.
Я душу, себе викладаю
На цей ніби тільки листок.
На цей ніби тільки листок.
Які думки ти обираєш?
Про що міркує мозок кожен час?
Про що міркує мозок кожен час?
Затертого минулого книжки
Зачинено за гратами архіву,
Зачинено за гратами архіву,