Усі коментарі - Літугрупування «Літавиці»

Коментатор Віва ЛаВіта, [ 2012-11-10 00:11:39 ],
на сторінці твору "мухи дрозофіли" Осадко Ганна

для мене це щось нове й незвичне, але цікаве)

Коментатор Ганна Осадко, [ 2013-01-15 10:28:08 ],
на сторінці твору "мухи дрозофіли" Осадко Ганна

ДЯКУЮ за відгуки і за прихильність, дорогі друзі!!!

Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2013-01-15 19:07:35 ],
на сторінці поезії "такі лапаті" Осадко Ганна

Дні закороткі, буцім підстрижена власноруч гривка - сподобалась метафора;
взагалі цей текст викликає асоціацію: в густий снігопад стати на пагорбі, розвести руки, заплющити очі, закинути назад голову з відкритим рот і відчувати, як тобі в рот падають сніжики, як вони тануть, остуддуючи дихання, а пара видиху, наче жар вогнища, який дотліває, а на нього бризнунули водою - ще більш заходиться і окреслюється; дякую за вірш, що викликав таку асоціації :)

Коментатор Ондо Линдэ, [ 2013-01-15 22:24:37 ],
на сторінці поезії "такі лапаті" Осадко Ганна

Густо :). И не-пейзажно, а так, что сопереживается.

Мне нравится, Ань.

Коментатор Любов Бенедишин, [ 2013-01-16 11:57:09 ],
на сторінці поезії "такі лапаті" Осадко Ганна

може б замість "противно" щось більш українське... на кшталт "огидно"...

Дякую за знаки. Завжди чекаю...)

Коментатор Любов Долик, [ 2013-01-16 12:39:10 ],
на сторінці поезії "такі лапаті" Осадко Ганна

Нині думала про твою пораду - пам"ятаєш, колись ти мені так казала - придивляйся до знаків... Так деколи ріже в очі отой нападаний, отой лапатий сніг, такий гарний за вікном і такий болючий, коли вийдеш на вулицю ... Мабуть те саме і зі знаками... Хоч бери і сама вичакловуй - а хай росте трава зелена і сонце, як пампух із золотистою скоринкою, смачне, та ще із варенням із кульбаби, з оти, що подарувала Аня... Теплих і ніжних тобі знаків, рідна моя!

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2013-01-17 10:46:39 ],
на сторінці поезії "такі лапаті" Осадко Ганна

На жаль, дорога Аню, вистачає необов"язкових збігів, і інші проблеми, як на мою скромну думку, все чіткіші...

Коментатор Жозефіна де Лілль, [ 2013-01-18 13:09:45 ],
на сторінці поезії "такі лапаті" Осадко Ганна

Пане Редакторе, а що таке "необов"язкових збігів", і які це проблеми все чіткіші? Можна трішечки конкретики? Як на мене, то рівень поезії Пані Осадко аж завеликий для мережевої літератури та сучасної української особливо.
Вірш якщо і не геніальний, то дуже талановитий.
Стосовно слова "противно" тут я згодна з пані Бенедишин. Хоча таке слово було і є в українській мові, але воно використовується в іншому значенні.

Коментатор Жозефіна де Лілль, [ 2013-01-18 14:48:46 ],
на сторінці поезії "такі лапаті" Осадко Ганна

Шановна редакціє, Ваш сайт містить віруси. Мій антивірусник про це КРИЧИТЬ! Зробіть щось!!!

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2013-01-18 15:36:32 ],
на сторінці поезії "такі лапаті" Осадко Ганна

Ваш антивірус може кричати і просто так, згідно ваших налаштувань безпеки, прошу повідомити, про який саме вірус йдеться, вам про нього напевно повідомляють?

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2013-01-18 15:59:14 ],
на сторінці поезії "такі лапаті" Осадко Ганна

Звичайно, у вас достатня освіта, шановний користувачу, щоби знати, що таке "геніальний" чи "геній", тому зупинимося просто на "вірш".
Щодо необов"язкових збігів, то, як на мене, ось вони "результа(т т)ой", "чекає(ш з)наків", "розрули(ть т)а", "летя(ть – т)акі"... і це швидше виглядає, як певна неуважність до власного тексту, як поспішність...
Щодо іншої можливої проблематики, то вона дещо тонша, і не настільки явна, бо, безумовно, Аня нині одна із кращих наших майстринь поетичного слова, та ще й вправна художниця, але і питання великих обріїв для великого автора ніхто не знімав, - дуже б хотілося аби ці обрії відчувалися чіткіше, і не звужувалися... Тобто, як і перед кожним, чи не завжди, мали би й відчуватися контури авторського надзавдання - це і тематика, і "перебування на нових територіях", і новостворені слова-означення, як результат пошуку і знахідок, і, безумовно, самостійність, впізнаванність характерного авторського шляху, і, бажано, не по колу. Словом, відчуваючи натяки на деякі загрози і в творчості улюбленої нами спільно авторки, переживаю, ділюся відчуттями...

Коментатор Жозефіна де Лілль, [ 2013-01-23 16:20:15 ],
на сторінці поезії "такі лапаті" Осадко Ганна

Пане Редакторе,
мій антивірусник свариться і вказує на таке на Вашому сайті "tatchin.pisem.su/banner.gif" Це нормально?

Коментатор Леонид Борозенцев, [ 2013-04-20 06:14:31 ],
на сторінці поезії "...ма" Жінка Чорнява

* * *

Из сияющих бездн, говорят, изречен,
Тот пророк умолчаний над левым плечом,
Что сидит и тасует в глухой тишине
Откровений поток, приходящий извне.

Он — кальяновый призрак в рассветном бреду
Зажимает губами мундштук, как дуду,
И играет, смеясь, мириадами слов,
В дымных кольцах качая случайный улов.

Так во сне дорастаешь до чудных высот,
Над которыми ветер обрывки несет
Недосмотренных фраз, не разверзшейся тьмы
Из Монголии внутренней и Колымы.

Говорят, говоришь? Говорю, не уснуть,
Тем, кто пробовал огненный воздух вдохнуть,
Кто вжимался меж слов в упоительный стыд,
Где надежды глоток с безысходностью слит,

Где безвременный зритель — бесплотный сквозняк
Ослепительной ложью, как водкой, набряк,
Где в себя возвращаешься, как в кинозал,
Как в нору, из которой ты не вылезал,

Так кричишь: «Белый кролик, эй, там, впереди,
Не тащи в мое зеркало лет — пощади,
Пусть мой профиль с экрана стирают дожди —
Я останусь с Алисой, как с пулей в груди».

2013

© Леонид Борозенцев

Коментатор Леонид Борозенцев, [ 2013-04-20 06:39:49 ],
на сторінці поезії "...ма" Жінка Чорнява

* * *

Из сияющих бездн, говорят, изречен,
Тот пророк умолчаний над левым плечом,
Что сидит и тасует в глухой тишине
Откровений поток, приходящий извне.

Он — кальяновый призрак в рассветном бреду
Зажимает губами мундштук, как дуду,
И играет, смеясь, мириадами слов,
В дымных кольцах качая случайный улов.

Так во сне дорастаешь до чудных высот,
Над которыми ветер обрывки несет
Недосмотренных фраз, не разверзшейся тьмы
Из Монголии внутренней и Колымы.

Говорят, говоришь? Говорю, не уснуть,
Тем, кто пробовал огненный воздух вдохнуть,
Кто вжимался меж слов в упоительный стыд,
Где надежды глоток с безысходностью слит,

Где безвременный зритель — бесплотный сквозняк
Ослепительной ложью, как водкой, набряк,
Где в себя возвращаешься, как в кинозал,
Как в нору, из которой ты не вылезал,

Так кричишь: «Белый кролик, эй, там, впереди,
Не тащи в мое зеркало лет — пощади,
Пусть мой профиль с экрана стирают дожди —
Я останусь с Алисой, как с пулей в груди».

2013

© Леонид Борозенцев

Коментатор Володимир Сірий, [ 2013-06-14 17:47:48 ],
на сторінці твору "топінамбур" Осадко Ганна

Цікава біографія)))

Коментатор Олеся Овчар, [ 2013-06-14 19:39:28 ],
на сторінці твору "топінамбур" Осадко Ганна

Дитячі враження дуже сильні. Вони залишають відбиток на все життя. Тому мені особисто цікаво читати такі замальовки. І вдумуватися в них...

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2013-06-14 21:16:30 ],
на сторінці твору "топінамбур" Осадко Ганна

Хіба нутрії могли знати, що спасе їх майбутня Поетеса? Звичайно ж - ні. А таки так...

Коментатор Тетяна Флора Мілєвська, [ 2013-06-14 23:15:15 ],
на сторінці твору "топінамбур" Осадко Ганна

чесно, коли в дитистві хтось говорив про тобінамбур - я з розумним виглядом мовчала...)))

Коментатор Юлія Івченко, [ 2013-06-15 13:09:10 ],
на сторінці твору "топінамбур" Осадко Ганна

Ріднююня, моя, Аню.) Нарешті. А за вірш ти сама знаєш! Згадалося дитинство.)

Коментатор Роман Миронов, [ 2013-07-04 01:28:07 ],
на сторінці поезії "понад" Жінка Чорнява

Гарно ) коротко і влучно )

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?