Автори /
Михайло Карасьов (1949)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Стрітення.
•
Білка в сосновому лісі.
•
* * *
•
Осінь.
•
абетка відео
•
Котики.
•
Вечір у лісі.
•
Осінь.
•
Весняний ранок.
•
На світанку.
•
Вечір
•
Перед грозою.
•
Берізка.
•
Берізка.
•
Лісове озеро.
•
Класикам.
•
Акварелі.
•
Ріка.
•
Акварелі.
•
Захід сонця.
•
Струмок.
•
Хрущ_ненормальний.
•
Про рукописи і вогонь.
•
З невдалих перекладів.
•
Тунгуський метеорит.
•
Осінь.
•
Про початок кінця.
•
Голуби.
•
Літо.
•
АБЕТКА НАТУРАЛІСТА: Ц-Я
•
АБЕТКА НАТУРАЛІСТА: Р-Х
•
АБЕТКА НАТУРАЛІСТА: Л-П
•
Абетка натураліста: И-К
•
Абетка натураліста: Д-З
•
АБЕТКА НАТУРАЛІСТА: А-Г
•
Після дощу.
•
Зимою в полі.
•
Схід сонця.
•
Діалог з миттю.
•
Згадка.
•
Стрітення.
•
Митцям Обухівщини, що рано пішли з життя.
•
Доісторичний романс :)
•
Осіннє.
•
Плач посередності.
•
Дощ.
•
Хмара.
•
Вогонь
•
* * *
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Зима з весною стрілися.
Зима у мокрих валянках,
Зима у мокрих валянках,
Все сиве, в інеї зелене верховіття
І сіро-білі стовбури дерев ‒
І сіро-білі стовбури дерев ‒
Вже діти надівають окуляри,
Вже внуки поглядають на дівчат.
Вже внуки поглядають на дівчат.
Туман, моква.
Грибами пахне в лісі.
Грибами пахне в лісі.
Друзі! Тут автор читає "Абетку натураліста". Приємного перегляду!
http://youtu.be/vN4mDVFAdUA
http://youtu.be/vN4mDVFAdUA
Сонце весняне крізь хвою
Світлом і тінню мережить
Світлом і тінню мережить
Вечірнє плесо лісового ставу…
Закличне кумкання і скрекотіння жаб
Закличне кумкання і скрекотіння жаб
Осінь листя скинула із дуба,
До гілок, настирна, роздягла.
До гілок, настирна, роздягла.
Приречені, щоб завжди бути разом,
Жорсткий, покручений низенький абрикос
Жорсткий, покручений низенький абрикос
Червоний і яскравий повний місяць
До лісу хилиться щомиті незворотно,
До лісу хилиться щомиті незворотно,
Багряне й синє в хаосі сплелося.
У хмарах над полями
У хмарах над полями
Терпко запахла трава.
Різко окреслилась тінь від сосни на узліссі.
Різко окреслилась тінь від сосни на узліссі.
Берізка. Осінь.
Тонесенька, висока, білокора
Струнка берізка тягнеться угору
Струнка берізка тягнеться угору
Зелена ряска затягнула плесо.
Притоплений пеньок, покритий мохом,
Притоплений пеньок, покритий мохом,
І знов монголи – наче Божа кара!
Воскресли лиш – і знов іде Руїна,
Воскресли лиш – і знов іде Руїна,
Вітер.
За річкою аж ген до виднокраю,
До синього серпанку вдалині
До синього серпанку вдалині
Павутина.
Зникає Сонце. Вже не видно круга,
Лиш сяйво біле з жовтими крилами.
Лиш сяйво біле з жовтими крилами.
* * *
В ярку одвічно жебонить потік.
В ярку одвічно жебонить потік.
* * *
занудило від слова щі
занудило від слова щі
Вогонь читає по сторінці
І знищує в єдину мить
І знищує в єдину мить
О.Пушкін. Переклад з російської.
На землю, що серпанком оповита,
Летить, згоряючи, шматок метеорита.
Летить, згоряючи, шматок метеорита.
Сплелися у суцвіття кольори:
Зелені сосни, клени різнобарвні,
Зелені сосни, клени різнобарвні,
І сіро, і сіро…
Гримить за ногою ланцюг.
Гримить за ногою ланцюг.
Високо в небі, в зимному небі,
Зграя пташина, як сиза хмара,
Зграя пташина, як сиза хмара,
Галявина на схилі в нетрях лісу.
В спекотному повітрі запах хвої,
В спекотному повітрі запах хвої,
Цап зустрів царя звірів.
Цап від страху одурів:
Цап від страху одурів:
Равлик Раулю
Вчора дав дулю.
Вчора дав дулю.
Лисичка курочку спіймала.
Лисичка м’ясом ласувала.
Лисичка м’ясом ласувала.
Ич! – сказав сичисі сич, –
Я не мєсний, я москвич,
Я не мєсний, я москвич,
Дві криси, голодні і люті,
Прогризли дірки в парашуті.
Прогризли дірки в парашуті.
Антарктиду знають всі,
Там живуть пінгвіни.
Там живуть пінгвіни.
Дзижчать занудливо у хащі комарі.
Легкий туман пливе між верховіття.
Легкий туман пливе між верховіття.
Ріллю замерзлу присипає сніг.
Подекуди іще груддя чорніє,
Подекуди іще груддя чорніє,
Пташки, що бачать сонце з верховіть,
Ще на землі невидиме нікому,
Ще на землі невидиме нікому,
Завмерла мить. Стоїть і не ворушиться.
Чекає, поки істину зловлю.
Чекає, поки істину зловлю.
Жовтий пісок,
Світлий подалі і темний, зволожений морем.
Світлий подалі і темний, зволожений морем.
Зима з весною стрілися.
Зима у мокрих валянках,
Зима у мокрих валянках,
Що ж ви падаєте, хлопчики,
В п"ятдесят та в п"ятдесят?
В п"ятдесят та в п"ятдесят?
А я сиджу на березі
І бачу гладь води,
І бачу гладь води,
Осінь листя скинула із дуба,
До гілок, настирна, роздягла.
До гілок, настирна, роздягла.
Щось не склалося з Мойрами й датами.
Чи це бог Геліос за телят:
Чи це бог Геліос за телят:
В парку шумить
раптовий літній дощ.
раптовий літній дощ.
Ось небо. Вічне і завжди мінливе.
Над горизонтом - хмар хвиляста грива.
Над горизонтом - хмар хвиляста грива.
З-під купи хмизу в"ється цівка диму.
Дим стелеться і сіється між сосон,
Дим стелеться і сіється між сосон,
Мороз на вікні,
І гарно мені.
І гарно мені.