ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.05.12 13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.

Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,

Тетяна Левицька
2026.05.12 12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.

Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,

Світлана Пирогова
2026.05.12 11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.

Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.

Юрій Гундарів
2026.05.12 10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!

Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від

Вячеслав Руденко
2026.05.12 09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають

хома дідим
2026.05.12 08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні

Ірина Вовк
2026.05.12 07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не буденна оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути

Віктор Кучерук
2026.05.12 05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і

С М
2026.05.11 20:20
Як на Сайпрес Авеню
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар

Юрій Гундарів
2026.05.11 19:49
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,

Артур Курдіновський
2026.05.11 13:55
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.

У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим

Борис Костиря
2026.05.11 12:42
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.

Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Карасьов (1949) / Вірші

 Про початок кінця.

І сіро, і сіро…
Гримить за ногою ланцюг.
Чотири стіни, і кільце на четвертій стіні.
І страшно, і страшно…
І вже не тому, що завершиться круг,
А страшно тому, що цей круг
Не вдалось розірвати мені.
*
Лисий потяг, лиса тьотя,
Облисілий ліс.
Хтось у носа пізню осінь,
Наче грип, заніс.

Я шкребуся в двері раю,
Почекай, таксі.
Там, у Раї, скрипка грає,
Відчепіться всі!

Доти, дзоти по болоту,
Мертві журавлі…
Ластівка з відкритим ротом
На рожевім склі.

Хоч і встану – не дістану,
Омертвів-бо лист.
А на ганку став із ранку
Молоденький лис!

Лисий потяг…
*
Вже нема мене між нами,
І мені вже нас не жаль…

Він лежав вперед ногами,
Елегантний, як рояль.

* * * * *




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-16 14:43:07
Переглядів сторінки твору 4365
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.686 / 5.5  (4.656 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.04.18 07:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 15:12:57 ]
Арештансько-штрафбатський блюз.
Рубрика "Епітафія".
ПС. А птічку жалко :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 09:25:09 ]
От тобі й на! А я весь час думав, що це веселий вірш. Мабуть, перестарався. Однак, дякую за відгук. Якщо світ уявити собі як тюрму (чи там штрафбат), то Ваш коментар надає моєму віршу неабиякого смислу, правда? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 14:15:34 ]
Звісно, надає. Чомусь саме такий образ я й уявила. А "легке божевілля", про яке Ви писали в іншому коменті,- буває ефективним знеболювальним від "ласкавих" доторків цього "нормального" світу, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 10:34:10 ]
Таки да.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 20:55:56 ]
отак і все даремно, виходить – круг не розірвати
:((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 09:35:18 ]
Ні, Василинко! Це ж лише спроба посміхнутися над декотрими поетами, які зловживають у своїх творах незрозумілими образами і легким божевіллям. Так що авторського бачення перспективи там немає. Автор оптиміст. А від Вас теж хотів би отримувати лише :))) Гаразд?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 22:09:08 ]
Чудово! Найбільше мені імпонують перший і третій вірші. Коли прийде час підводити підсумки, мабуть і справді страшно, що не зміг злетіти туди, куди рвалась душа, а залишився у веригах сірої буденності. (Не втримаюсь від невеликого "гав!" У пріснопам*ятні часи сказали б: декаденство-с! Хоча ви можете легко парирувати: то ти ще не читав тут справжнього декадансу!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 09:47:28 ]
Пане Валерію! Мені здається, Ви недооцінили другої частини моєї поезії. Це чи не найважливіша складова у розкритті заголовка ("Початок кінця"). Адже після розуміння того, що з буденності цього світу тобі не вирватися (як Ви правильно зрозуміли з першої частини), наступає період вживання наркотиків - у прямому чи переносному значенні цього слова, не має значення. А саме друга частина поезії через образи лисої тьоті і тому подібної маячні і прикликана максимально наблизити читача до такого стану. Радий буду почути Вашу думку на поезію під таким кутом зору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-29 00:05:58 ]
Так, після вашого роз*яснення я згоден, але без комента, (вибачаюсь за недалекість), фішку не просьок. Можливо, між першим і другим віршами невистачає якогось рядочка типу "та гори воно все пропадом!", чи що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 11:11:42 ]
Непогано, чудливо. Тільки от з роялем щось не доберу. Або рояль лежить боком, або персонаж мусить стояти. Позиції нетотожні. А може я чогось не зрозумів?