Автори /
Олексій Тичко (1961)
Рубрики
• Поезія
Огляди
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
перистий ведмедик
•
Недопите глясе (аудіо - версія)
•
ЗИМОВЕ КОХАННЯ
•
Недопите глясе(тільки для дорослих)
•
Три кроки до прірви
•
Невиправні 2
•
Новий рік
•
Друзям
•
Очі дружини
•
Бранець самоти
•
Задощило
•
Дорога у дитинство
•
нічна ностальгія
•
***
•
Однокласниця
•
Умань літфест. Фото на прощання
•
Перон
•
***
•
Титри у кадрі
•
Дід
•
Ера злоби і гніву.
•
Бій під Крутами
•
Не стало слів
•
Ти хто така?
•
В таку погоду можна тільки пити
•
П'яний сон
•
В мареві бажання
•
Осінні рани
•
Незваний друг
•
Ми були у раю
•
Не жона
•
Нас минулих ніколи не буде.
•
Відпускаю
•
Знову осінь
•
Поети
•
Вишнева наливка.
•
Оберіг
•
Біла ворона.
•
Ностальгія
Т. Ш.
•
Без натхнення
•
Ловець останнього променю
•
У світлі торшера
•
Я порахую зорі...
•
Монах
•
Слово колись уб'є
•
Гра в чотири руки
•
Бал
•
Дякую тобі
•
***
•
Дзвінок у минуле
•
Колола чорним голка льон
•
Заручник стихії
•
Дежавю
•
Обридле олів’є
•
Вітер
•
Останній епікриз
•
Печальний маестро
•
Жестом чи словом...
•
Прощай
•
Осінній гість
•
Створений образ
•
Прозорі гардини.
•
Після Голгофи
•
Ранкова кава
•
Прохання до осені.
•
Осіння гіркота
•
Осінні розмови під кленом
•
Осінні замальовки
•
Нас не вінчали небеса
•
Шлях до істини.
•
Перистий ведмедик
•
Березовий сік
•
Я лордом уже не стану....
•
Літо - осінь.
•
Хоспіс
•
Зіркова безодня.
•
Солдатських душ поводирі
•
Вишиванка
•
Інтернет - роман
•
Жіночий інтернет.
•
Волошкові згадки
•
Втома
•
Піаніно
•
Абрикосовий цвіт
•
Поезія
•
Слова
•
Зустріч
За основу взятий цей вірш-
Недопите глясе
Червоним сідає в околиці білій,
Недопите моє глясе.
В шибку стукає ніч і злива.
В шибку стукає ніч і злива.
Три кроки до прірви. У шумах банкету
Ведуть нас сліпих попід руки вожді.
Ведуть нас сліпих попід руки вожді.
Невиправні
"Ігристе шампанське" і келих вина.
На гостях одежі святкових покроїв.
На гостях одежі святкових покроїв.
Торшер поділить ніч на світлі й темні зони.
І знову прозвучать слова, як у той день.
І знову прозвучать слова, як у той день.
Немає слів і не турбують рими.
Панує втома. Неприємностей гарем.
Панує втома. Неприємностей гарем.
У натовпі щасливих це не я!
То тільки маска радості на шкірі,
То тільки маска радості на шкірі,
Закружляли легкі водевілі,
ще невинні, неначе, як флірт,
ще невинні, неначе, як флірт,
Поле зліва, поле справа, мак у житі,
Йду по стежці - у минуле мій маршрут.
Йду по стежці - у минуле мій маршрут.
Щоночі настирливо сниться
Калини похилений куш,
Калини похилений куш,
У жовтім капризна пані,
Мене не відпустить, ні,
Мене не відпустить, ні,
Абрикосовий джем, в ньому цукру по нормі,
Він солодких плодів нам зберіг аромат.
Він солодких плодів нам зберіг аромат.
Готельні східці нам слугують п'єдесталом,
І буде фото не портретне, групове.
І буде фото не портретне, групове.
Не міжсезоння, а уже пора осіння,
Тож листя падає, танцює вальс-бастон,
Тож листя падає, танцює вальс-бастон,
Цвинтар для мрій, їх багато лежить під хрестами.
Цифри на дощечках - смерті і дні, і роки.
Цифри на дощечках - смерті і дні, і роки.
Липне ніч. І мислі – до душі,
нібито метелики – до світла.
нібито метелики – до світла.
Немилосердна ера, ера злоби і гніву.
Болі у грудях, давлять тонни бетонних плит.
Болі у грудях, давлять тонни бетонних плит.
Нерівність сил у чистім полі,
Розтанув сніг від теплих гільз.
Розтанув сніг від теплих гільз.
Дощі загнали нас під дах у листопаді.
Ввійшла, нервово шарф затиснула в кулак.
Ввійшла, нервово шарф затиснула в кулак.
Ти хто така? Ввійшла без стуку,
Не запитала «Так» чи «Ні».
Не запитала «Так» чи «Ні».
В таку погоду можна тільки пити:
Під шум дощу - на стіл вино, лікер.
Під шум дощу - на стіл вино, лікер.
Стою у білому палаці.
На пальцях рук блищить рубін.
На пальцях рук блищить рубін.
На руках без втоми я несу міледі,
Східцями угору до м’яких перин.
Східцями угору до м’яких перин.
Відкриє осінь чорні рани.
Не наша є тому вина.
Не наша є тому вина.
Ну що, сумний бродяга міста?
Розумні очі повні сліз.
Розумні очі повні сліз.
http://www.youtube.com/watch?v=o_JQh45Xm9U - послухати і подивитися.
Дотик рук серед білого дня.
Хай шушукають недруги в спину!
Хай шушукають недруги в спину!
Все минуло, пройшло. Нас минулих ніколи не буде.
Де та юність бурхлива? Немає повторень на біс.
Де та юність бурхлива? Немає повторень на біс.
Ти не будеш моя. Відпускаю як птаху на волю.
Вже долоні спітніли і пальці обм’якли – Лети!
Вже долоні спітніли і пальці обм’якли – Лети!
Осіння гіркота вдягає жовті ризи,
нахлинула всерйоз, не відпускає вмить.
нахлинула всерйоз, не відпускає вмить.
Слів павутина і ночі безсонні.
Жовтий папір як осінній пейзаж.
Жовтий папір як осінній пейзаж.
Вишнева наливка тягуча, солодка,
міцніша текіли і краща за ром.
міцніша текіли і краща за ром.
Сумні думки мої, меланхолійні,
Печуть мене до болю без вогню.
Печуть мене до болю без вогню.
"Ти Дон Кихот" – так пролунало від поета,
І паралелі малював, що я - це він.
І паралелі малював, що я - це він.
Т. Ш.
Я рими ґвалтую при світлі торшера.
Строфа не лягає, ні ямб, ні хорей.
Строфа не лягає, ні ямб, ні хорей.
Чіткий і яскравий нав’язливий спогад.
Я в штанцях коротких біжу по стерні.
Я в штанцях коротких біжу по стерні.
Це я торкаюся до тебе,
Волосся гладжу в тишині.
Волосся гладжу в тишині.
Я порахую хмари
І пішки піду по них.
І пішки піду по них.
Я стану братом для монаха,
Колишній знову буде стан.
Колишній знову буде стан.
Образ чомусь розмитий, як силует в тумані.
Вірші свої гортаю - просто паперу хруст.
Вірші свої гортаю - просто паперу хруст.
Дві пари рук і піаніно.
Гра, ніби співи в унісон.
Гра, ніби співи в унісон.
Тут дами горді, недоступні,
Все реверанси та кадриль…
Все реверанси та кадриль…
Я щиро дякую тобі
За ті слова, що ти сказала.
За ті слова, що ти сказала.
Я пальчики ніжні, маленькі долоні
Зігрію теплом нерозтрачених сил.
Зігрію теплом нерозтрачених сил.
Той самий будинок, похилена вишня.
Той самий дзвінок, і такий голосний -
Той самий дзвінок, і такий голосний -
Ти натрудила очі, спину,
Втомились руки. Спочивай!
Втомились руки. Спочивай!
Довга вічна зима. Білі сніжні замети.
Сили злі чи природи черговий каприз
Сили злі чи природи черговий каприз
Відчуття дежавю - уявляю Париж.
Уявляю з французьким акцентом.
Уявляю з французьким акцентом.
І знов шампанське, Новий рік і олів’є.
Іде мобільне наше зближення поволі.
Іде мобільне наше зближення поволі.
Ти вільна, як вітер, кружляєш у полі,
Щоб пестить волосся, вмивати дощем.
Щоб пестить волосся, вмивати дощем.
Худа у чорнім балахоні скаже «годі»
Від пункту «А» до пункту «Б» доїхав віз.
Від пункту «А» до пункту «Б» доїхав віз.
Останні гастролі старого театру,
Костюми, валізи і грюкіт коліс.
Костюми, валізи і грюкіт коліс.
Я невільник у тебе в полоні,
раб обставин і звичок лакей.
раб обставин і звичок лакей.
Не раз в житті сказав: «Прощай»,
як проводжали у дорогу.
як проводжали у дорогу.
Слова живі, не паперові,
але й вони – то тільки звук.
але й вони – то тільки звук.
Я образ твій ліпив із глини,
чеснот добавив з голови.
чеснот добавив з голови.
На вікнах в кімнаті гардини прозорі,
Там, певне, веселощі, гамір і сміх.
Там, певне, веселощі, гамір і сміх.
Світанок не скоро. Мій погляд на стелі.
В руці, що тремтить, я тримаю портрет.
В руці, що тремтить, я тримаю портрет.
Гострий сонця промінь бігає по стінах,
Хоче доторкнутись шиї і руки.
Хоче доторкнутись шиї і руки.
Подаруй мені день. Я здалека приїхав сьогодні.
Як на зло, увесь шлях малював дощ картинки на склі.
Як на зло, увесь шлях малював дощ картинки на склі.
Осіння гіркота вдягає жовті ризи,
нахлинула всерйоз, не відпускає вмить.
нахлинула всерйоз, не відпускає вмить.
Мене питає пізня осінь привселюдно
під шум падіння пожовтілого листа,
під шум падіння пожовтілого листа,
http://www.youtube.com/watch?v=DvapjabRQvo - можна послухати і подивитися.
Ми не були з тобою в храмі.
Рушник весільний не для нас.
Рушник весільний не для нас.
Вечірня самотність і зоряна тиша,
найкращі моменти коли сам на сам.
найкращі моменти коли сам на сам.
Перистий ведмедик розпливчаті форми,
прикривши від сонця і берег і ліс.
прикривши від сонця і берег і ліс.
Береза сік дає повільно.
Холодні краплі і мутні
Холодні краплі і мутні
Герой не її роману.
Не принц і нема коня.
Не принц і нема коня.
Я опускаюсь на коліна,
вдихаю запах трав сухих.
вдихаю запах трав сухих.
Чи день чи ніч, нема кордону
в палаті світло -голубій.
в палаті світло -голубій.
Мерехтять затуманені зорі.
Загубився ведмедиці слід.
Загубився ведмедиці слід.
Читають пошепки молитви
небесних душ поводирі.
небесних душ поводирі.
Узор вручну, широка планка,
легенький запах ковели.
легенький запах ковели.
Я думав осінь. Пізня, сива,
що не повернеться весна.
що не повернеться весна.
Гламурні рамки і портрети.
Там серед них і твій в рядку.
Там серед них і твій в рядку.
Стежину протоптали волошкову.
Я з пам'яті її іще не стер.
Я з пам'яті її іще не стер.
Втомила сірість ця буденна
і метушня із дня у день,
і метушня із дня у день,
Блискуче темне піаніно.
Відкрита віко, клавіш ряд.
Відкрита віко, клавіш ряд.
Розквітли рясно абрикоси.
торкають гілками вікно.
торкають гілками вікно.
На крилах пам’яті й любові
у дні веселі і сумні
у дні веселі і сумні
Слова близькі, по змісту різні,
з віками сплетені в одне.
з віками сплетені в одне.
Двори весною цвітом пишні.
Густа ховає їх листва.
Густа ховає їх листва.
Огляди