ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2025.06.21 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ілюзія

О

Хельґі Йогансен
2025.06.21 15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олексій Тичко (1961) / Вірші

 Хоспіс

Чи день чи ніч, нема кордону
в палаті світло -голубій.
Лиш медсестра турбує сонну,
цю атмосферу без надій.

Були надії , але вмерли.
Болюче тіло теж туди....
Пігулка,шприц в надриві нерви,
широкий крок до пустоти.

Казенний дух чужих приміщень,
і запах ліків...Скоро смерть.
Безсилість медиків їх рішень,
і слів неправди круговерть.

Вже й ніби смерть як нагорода,
не буде більше болю й мук,
і невблаганна сива й горда,
обірве серця слабий стук.

А в несвідомості- заграви,
тікає промінь із під ніг.
Зелений гай, високі трави ,
дитячі посмішки і сміх.

Життя і смерть , логічні дії,
хто народився той помре.
Приходять в згадках всі події,
що було добре і що зле...
10.06.2009р.




Найвища оцінка Володимир Замшанський 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ніна Омельчук 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-10 17:01:59
Переглядів сторінки твору 4567
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.494 / 5.42  (4.856 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.687
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.10.24 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2009-06-11 12:57:05 ]
Можливо хтось інший знайде слова щоб прокоментувати вірш...
Я не знаходжу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2009-06-11 23:05:05 ]
тема дійсно дуже серйозна і мабуть не всю розкрив до кінця, написана швидко , спонтанно той вирішив хай буде як буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2009-06-11 23:05:28 ]
тема дійсно дуже серйозна і мабуть не всю розкрив до кінця, написана швидко , спонтанно той вирішив хай буде як буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 22:09:49 ]
...невблаганна, сива й горда... – не надто доброзичливі і суперечливі означення у цьому випадку ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2009-06-11 23:08:17 ]
невблаганна - бо дійсно невблаганна, сива бо вічна і тому мабуть стара, а горда тому що невблаганна я мав на увазі -смерть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 22:37:00 ]
Сумно і мужньо.
Можливо не в "несвідомості", а десь, в надсвідомості?
Хай втішаться, хто втрачає...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2009-06-11 23:11:06 ]
Дякую за коментар!Несвідомість тому що частково вона втрачається , а потім в якісь моменти повертається знову..До реальності до пам'яті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Омельчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-17 12:23:56 ]
Нічого доробляти непотрібною
ВРАЖАЄ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2009-06-19 14:09:28 ]
дякую за коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 17:59:59 ]
... У кожного випробувань чимало.
Але де сили брати, щоб стерпіть
біль близької людини?
Слізьми й жалем
вже не зарадиш.
Все одно болить.
І знаєш, що кінець уже близенько,
що смерті яд останні сили ссе.
І ніби — то твоє змовкає серденько!
І ніби — то тобі уже несе
настирна темрява свої похмурі шати!
Немає слів про рани глибину!
Ми можемо про горе геть не знати
і раптом взнати все у мить одну!
Непередбачуване ти, житейське море!
Молімося в біді завжди:"Дай, Боже,
терпіння, мудрості, незламності у горі,
щоб пережити те,
що вже змінить не можем".

Це уривок із моєї поеми "Пісня про горе".
Про важке поет теж мусить писати.
Я рік не могла із чернетки переписати у чистовик - дах зривало. Зараз уже стишилось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 17:25:41 ]
Дякую Ірино!Тема прийшла спонтанно, написав по дорозі на роботу, за 15 хвилин у голові, потім тільки записав на аркуш паперу.Вірш сирий, треба доопрацювати, але чомусь більше до нього не тягне...Почекаю натхнення.Дякую за коментар!