Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олексій Кацай (1954)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олексій Кацай, [ 2008-07-26 23:29:57 ],
на сторінці твору     "Кельн: поміж небом і Собором Св. Петра та Марії"   Кацай Олексій

А що, кінець можна відрізнити від початку??? :)
Коментатор Макс Непорада, [ 2008-07-26 23:32:19 ],
на сторінці твору     "Кельн: поміж небом і Собором Св. Петра та Марії"   Кацай Олексій

Ой, та прям таки. А пливе сука, тьху ти - щука з КременчукА :))) Отож, Олексію батьковичу, отож :)))
Коментатор Ляна Лада, [ 2008-10-12 21:45:06 ],
на сторінці поезії     "Відлік"   Кацай Олексій

прочиталось на одному диханні... щось в цьому є
Коментатор Корній Ляуф, [ 2008-10-22 12:12:52 ],
на сторінці поезії     "Мисливець за астероїдами"   Кацай Олексій

клаааас!!! космічна романтика. клааас!))))
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2008-10-28 21:47:25 ],
на сторінці поезії     "Моя Земля..."   Кацай Олексій

Мені дуже подобається ця композиція, Спейсере, можливо останній рядок тільки потребує увиразнення - на кшталт "в серця (сонця і т.д.) силу"
Коментатор Олексій Кацай, [ 2008-10-29 10:18:57 ],
на сторінці поезії     "Моя Земля..."   Кацай Олексій

Спасибі за теплі слова :)
Щодо останнього рядка, то буду думати. Зауваження слушне, але річ в тому, що не хотілося б прибирати крапку перед "щосили". Бо мені хотілося наприкінці композиції зробити "ефект грудки, що застрягла в горлі" :))) Крапка сприяє саме цьому, як на мене. Але в "сонця сили" щось є... Тож "і голову схопивши в руки"... :)
Коментатор Тарас Кремінь, [ 2008-12-23 23:37:11 ],
на сторінці поезії     "Навколо"   Кацай Олексій

Оригінальні пошуки довкола болючих проблем буття.
Але десь там, на межі "чорної діри" та свтлого життя...
Коментатор Олексій Кацай, [ 2008-12-24 10:22:45 ],
на сторінці поезії     "Навколо"   Кацай Олексій

Спасибі за теплий відгук і маю вам позаздрити: адже ви, здається, знаєте, де проходить ота межа :)
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2008-12-24 10:34:14 ],
на сторінці поезії     "Навколо"   Кацай Олексій

Де межа? Ви ж самі написали, Олексію, де вона - "Навколо «чорної діри»". :)
Цікаво, що кожен за бажання може і в собі знайти, щонайменше, одну-дві чорні діри, куди можна втягнутися без остатку, і пропасти в них?

Відтак кружляють зорельоти
«Надія», «Віра» та «Любов»
оберігаючи клейноди
серцебудов. :)
Коментатор Василина Іванина, [ 2009-01-14 21:59:10 ],
на сторінці поезії     "Технофентезі"   Кацай Олексій

Ну, нарешті дочекалась! Не знаю чому, але я чисто запала на Вашу поезію:)) Цікава образність. Але кого це "їх" запускають за машинами вслід ?
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-01-15 14:26:13 ],
на сторінці поезії     "Технофентезі"   Кацай Олексій

Дякую за увагу до моїх опусів :) Дуже це приємно. Особливо коли ця увага йде з боку справжніх знавців: адже оте «їх» і мене дуже й дуже муляло, але поки що я нічого не придумав, як воно замінити.
Загалом, це злощасне «їх» стосується Маргарити та Майстра, але згодний, що цей смисл десь губиться :(
Може отак краще буде? З «й»? Хоча тут звукопис страждає, але може смисл доступніший?
Коментатор , [ 2009-01-20 17:56:21 ],
на сторінці поезії     "Час"   Кацай Олексій

1. Н.в. Тюбик
Р.В. Тюбика

2. Сумніваюся в "мозкІв". Зараз до словника гляну...

А вірш мені дуже сподобався!
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-01-20 18:02:34 ],
на сторінці поезії     "Час"   Кацай Олексій

Угу, угу... :))) Засумнівався. Теж зазирнув в словник. З "тюбиком" згодний, зараз виправлю. А "мозку" таки правильно. Спасибі :)
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2009-01-26 12:37:30 ],
на сторінці твору     "Зрозуміти Ітаку (Проблема втечі в романі О.Левченка «Диявол добра»: Київ, «Дуліби», 2008)"   Кацай Олексій

Вельми цікава, пане Олексію, стаття. Звичайно, потрібно її більш уважно прочитати, аніж оце зробив я зараз, та сподіваюся, ще повернуся до її тематики, і до неї.
Утім, хотів деякі моменти, що потрапили в поле зору, увиразнити.
Йдеться певно про філософію питання.
"Впровадження Добра в повсякденне життя Всесвіту" - безумовно цим прикриваються і будуть прикриватися будь які силові утворення, достатньо не збалансовані внутрішніми слабкостями.
Тобто йдеться про свідомо перекривлення на "Впровадження Добра в повсякденне життя Всесвіту" іншого - "Дотримання законів Добра у повсякденному житті Всесвіту"?

Взагалі, підняті вами питання нагадують "загальномистецькі". На кшталт, куди далі і чи можливий подальший розвиток мистецтва взагалі?
Для мене очевидно, що якщо йти в напрямку Божественному - то шлях осягнення і здобуття нескінченно прекрасний.
Якщо йти колом прокрустових лож відомих на сьогоднішній день державно-цивілізаційних стандартів, то і справді - виходу не бачиш.

Можливо через вушко голки - "ми" далі не проходить - тільки "я"?
І пора говорити про нові "я" спільноти, що позбулися вчорашнього "ми"?
У цьому сенсі мандрівка Одіссея теж дуже показова.
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-01-26 16:21:22 ],
на сторінці твору     "Зрозуміти Ітаку (Проблема втечі в романі О.Левченка «Диявол добра»: Київ, «Дуліби», 2008)"   Кацай Олексій

Взагалі, в якості тупезного атеїста :)))) , я намагався відійти від якихось мудрувань не тему термінів «Добра» та «Зла» як таких, що не достатньо вивчені й визначені. Адже «добро» для окремої людини не завжди є таким для її родини, раціональне «добро» для родини не завжди є таким для територіальної громади, «добро» для громади часто-густо вступає в протиріччя з «добром для країни», те – з «добром для планети». Ну, а як співвідносяться раціональні «добри» :) планети Земля та навіть лише Сонячної системи ще взагалі невідомо. Мандрівник у Левченка є дияволом раціонального добра.

«Добри» ірраціональні є «любові». При чому в замкненій системі вони доволі раціональні (в системах окремої людини, родини і т.д.). Ірраціональність розпочинається в точках переходу з системи до системи. Коли менше підсистема шукає любові до більшої. Це є небезпечні точки біфуркації. Одна з них має назву «прогресорство».

Тема прогресорства, як на мене, є темою не «впровадження», не «дотримання», а «примушення до добра». Нічого не нагадує з всесвітньої історії минулого року? :)))

Коли елементарна підсистема (людина) любить найбільшу (всесвіт), тобто, розуміє вищі критерії добра, вона сама стає всесвітом. Більшості, до якої належу і я :( заважають на цьому шляху згадані вами «державно-цивілізаційні стандарти». Нестандартна людина Христос досяг більшого. Але це питання його етичного розвитку, внутрішніх мандрів, а не втечі. Він же не втікав від людей, ні? Мандри торують шляхи. З цієї точки зору – мистецтво дуже добре шляхобудівничне управління :))))))

Чи може збудувати модерний автобан окреме «я» без «ми»? Навіть пройшовши крізь вушко голки? Якщо його на іншому боці вушка не чекатимуть інші «я»? Яким знову потрібно проходити крізь нові й нові вушка.

Останнє підозріло нагадує теорію струн. Яка підозріло підозрює, що в основі світобудови лежать елементарні одновимірні «петельки». Або в іншій інтерпретації – вихори. Це може здатися фундаментальним. Бо, якщо - замкнені петельки, то основа світобудови - зловісна втеча, а якщо розірвані вихори – то доброзичливі мандри :)

Адже непосидючий аргонавт Орфей був теж не лише музикантом :)))))))))))))
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-01-26 16:31:50 ],
на сторінці твору     "Зрозуміти Ітаку (Проблема втечі в романі О.Левченка «Диявол добра»: Київ, «Дуліби», 2008)"   Кацай Олексій

"...якщо - замкнені петельки, то основа світобудови - зловісна втеча, а якщо розірвані вихори – то доброзичливі мандри..."

Тобто, навпаки, вибачаюсь :)
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2009-01-26 16:54:04 ],
на сторінці твору     "Зрозуміти Ітаку (Проблема втечі в романі О.Левченка «Диявол добра»: Київ, «Дуліби», 2008)"   Кацай Олексій

:)
Я так розумію, пане Олексію, що істина навряд чи залежить від наших поглядів на неї, принаймні на нинішньому рівні розвитку нашого "я" :)
Але істина явно включає в себе будь які наші висловлювання, інакше б вони і не народилися?
А раз так, то цілковито ймовірним є існування оберненої пропорції - мінімальна кількість вимірів (світу фіз.існування)-максимальна кількість можливих у подальшому варіантів?

Тобто, коли міжзоряну швидкісну автомагісталь неможливо втілити - можна переглянути безліч варіантів її здійснення. А коли вона втілюється - легко і невимушено, і одним-єдиним чином - наприклад, як повітря входить нам у груди, то про неї і говорити без сенсу.
Тобто, після вушка голки настає інша реальність, де рудиментарні речі на кшталт цивілізаційного "ми" - не відіграватимуть значення.
Тобто, фантастика, у старих, класичних рамках тривимірної реальності, приречена на девальвацію.
Глибини відкритих людських здатностей та і глибини відкритих ящиків Пандори штовхають світ, як на мене, лише в одному природному напрямку.
І нам у нинішніх умовах дитячого земного садка, потрібно тільки вимріяти собі бажане майбутнє і заслужити його.

Утім, на перший погляд видається, що нам з вами важко дійти до спільного знаменника - бо я не атеїст.
Але якщо ви поряд із безмежним хаосом бачите і безмежний порядок, чи хоча би будь який прояв невипадкової упорядкованості - то ви теж не атеїст. :)

А щодо "добра" і "зла", то я переконаний, людство вже дослідило все, що тільки можна. Далі іспити і "залік", або "незалік".
Коментатор Олександр Комаров, [ 2009-01-27 13:05:26 ],
на сторінці поезії     "Володимир Висоцький: Він не повернувся з бою"   Кацай Олексій

Якось не зручно Вам сказати, Ви як дока в поезії. Все ж можливо "не повернувся із бою"? Надзвичайно гарний переклад як на мене. Надзвичайно.
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-01-27 13:38:46 ],
на сторінці поезії     "Володимир Висоцький: Він не повернувся з бою"   Кацай Олексій

Дякую :) Але - чотири позициї:

1. Я є технарем, який намагається писати вірші. Не більше. Тобто, не обзивайте мене "докою" :)))) "Дока", як на мене, повинен мати базову гуманітарну освтіу. Але головніше, що, як на мене, "дока" - термін не порівняльний, а часовий. Поки ваша творчість не пройде випробування часом - усе інше мішура.

2. Саме на сайті з чудовою назвою "Поетичні Майстерні" і треба висловлювати будь-які зауваження, тобто, майструвати :) А де ж іще ?!

3. Я особисто приймаю будь-які зауваження, висловлені в нормальній тональності. На ненормальну - починаю вібрувати :)))

4. Щодо вашого супернормального зауваження, то я таки засумнівався :) і поцікавився в "доків" :))) Такими для мене є, по-перше, он-лайновий "Великий тлумачний словник сучасної української мови", в якому за адресою http://www.slovnyk.net/?swrd=з йдеться про наступне:

"З, ІЗ, ЗІ, рідко ЗО, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: … 35. з род. в. Вказує на місце, середовище і т. ін., звідки походять, з якими пов'язані особа, предмет…"

По-друге, певною "докою" для мене є «Россійсько-український словник» (в трьох томах) – К., Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1987

Відкриваємо його й дивимось:

"Вернуться – повернутися, повернути, вернутися… ; -ться из отпуска – повернутися (повернути, вернутися, вернути) з відпустки…"

Здається, я викрутився :))) Ще раз - величезне вам спасибі і за те, що я з цікавістю попорсався у відповідній літературі, так і за вашу оцінку перекладу.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2009-02-02 23:01:55 ],
на сторінці поезії     "Оптична пам‘ять кришталю..."   Кацай Олексій

Шалена композиція, Олексію!
Розповідав мені тут один, що скоро спеціально для вас опублікує оповідання про космічного привида, цікаво буде. :)
1   2   3   4   5   6   7   ...   17