Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Лариса Коваль (1945)
Оце пишу я сповідь, як веснів’я,
Як подих степу на краю села,
Як ті слова, що чула уві сні я,
І так нікому й не розповіла.

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-04-08 21:22:40 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, Володимире! Хай і Вам щастить!
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-04-11 11:44:58 ],
на сторінці твору     "***"  

Вірш дуже сподобався, особливо "світанками кохана
Цей квітень квіточарий босоніж перейду...", тільки ливень,чи злива. Хай тобі щастить, Блакитна Кішечко!
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-04-11 18:24:44 ],
на сторінці твору     "***"  

Пане Володимире, я Вам вислала малюнок вірша і його образ на народі. Та не знаю чи він дійшов до Вас. Дякую.
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-04-11 20:13:25 ],
на сторінці твору     "***"  

Наче погано, що храм лежить. Якщо б все повернути.
А читати знизу вгору, наче піднімаючись до неба.Дякую.
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-04-11 20:24:19 ],
на сторінці твору     "***"  

На жаль!
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-04-14 09:30:18 ],
на сторінці твору     "***"  

Дуже сподобалось! Тільки "дзвінко лити пісню босу, як не буває в молодих дівчат"? Я думаю якраз дзвінко лити пісню босу буває в молодих дівчат. Може "це буває..."? Тоді логічно і світло.
І "зото"? Якщо поясниш, можна ставити 6. З повагою.
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-04-22 10:08:38 ],
на сторінці твору     "***"  

Привіт, Віро! Дуже рада тебе тут бачити. Хороший вірш. Хай щастить!
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-04-22 10:18:09 ],
на сторінці поезії     " Н."   Сазанський Анатолій

Вітаю, Володимире! Дуже сподобалось! Хай щастить!
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-04-29 13:05:51 ],
на сторінці твору     "***"  

Спасибі, Софійко, за прекрасний вірш! Образ ран якраз мені сподобався, а пальці вколоті тут нідочого, бо рани життя проколюються на полотні.І цей образ органічний. A от рядок "Хрести дзьобає до самого ранку –" дыйсно невдалий, як на мене.
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-04-30 16:41:01 ],
на сторінці твору     "***"  

Із задоволенням читала і чекала цікавішого закінчення.Успіхів, щасливої весни і любові!
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-05-01 08:58:23 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, пане Володимире! Поет може багато чого зробити (звичайно у віршах), навіть переплавити попіл від згорілої любові на щось таке світле, сяюче і чисте, як кришталь. Хай щастить!
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-05-15 11:13:19 ],
на сторінці твору     "***"  

Вітаю, Сергію! Добре коли дощова погода навіює оптимістичні настрої, та все ж таки позбавляйтесь збігу приголосних "із себе, в вічі". Успіхів і хай щастить!
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-05-22 10:53:17 ],
на сторінці твору     "***"  

Блакитна Кішечко, молодець! Дуже сподобалось!
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-05-25 18:02:47 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, Олександре!
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-05-25 18:02:49 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, Олександре!
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-06-16 19:19:27 ],
на сторінці твору     "***"  

Надійко! В нас не тільки прізвища однакові, але є і спорідненість у віршах. Як доказ:
Заколисує знов, заколише
Загадковими звабами осiнь.
Чи наснилось? О нi, вiдбулося...
Визнаю i не каюсь. Залишу
Дивнi спогади, марення лiтом.
Тiльки попiл в руцi наостанок,
I п’янить листопадовий танок.
I немає повернення звiдти...
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-06-16 19:32:03 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую,Олександре!
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-06-17 09:15:07 ],
на сторінці твору     "***"  

Оксано! Це дуже дивно. я Ваших віршів ніколи не бачила, але мабуть в нас однакове світосприйняття, бо навіть вчителі і уподобання в нас одні й ті ж. Дякую, що зайшли на мою сторінку і хай Вам (нам) щастить!
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-08-24 15:55:16 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую і вітаю всіх зі святом! Хай нам щастить!
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-08-25 16:06:39 ],
на сторінці твору     "***"  

Ярославе! Вірш сподобався образами "Наче острів безлюдний поета",трохи вибився з ритму "Гір вершини там - думки злети". Вірш настроєвий. А в мене на цю тему:
САМОТА
Скресає крига у душi,
Бо в самотi є щось приємне.
I це вiд мене невiд’ємне,
Iду, як вiтер в комишi.

А самота – це ностальгiя,
Це блюз, пронизаний дощем,
Зiв’ялих квiтiв тихий щем,
I таїна, i Панагiя.

Немов на сповiдi святiй
Вiдмитись хвилями спокути,
Це як на цвинтарi побути
I розiп’ятись на Хрестi...

Так, є у самотi приємне,
Скресає туга у душi.
В складнiй життєвiй теоремi
Я – мов павук у споришi.
1   2   3