Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Лариса Коваль (1945)
Оце пишу я сповідь, як веснів’я,
Як подих степу на краю села,
Як ті слова, що чула уві сні я,
І так нікому й не розповіла.



Поеми ⁄ Переглянути все відразу

  • •  НЕ ЗРАДЬ СЕБЕ
    Кут зору визначено вже
    І видихають істину відтінки.
  • •  ФАТУМ
    Любов для неба і землі – святиня,
    І т
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки