Автори /
Оринка Хвилька (1980)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
сторінками-долями...
•
не лише про весну...
•
СонетоБа(ба)
•
Ода критикам
•
весняна фантазія
•
до запитання: вона - йому
•
віртуальний "світ"
•
Поетоїд
•
на Землі
•
контрасти. велика різниця
•
Коні не винні? (Щоденник живої та усміхненої. Запис 6)
•
загублений світ
•
Щоденник живої та усміхненої. Запис 5
•
Щоденник живої та усміхненої. Запис 4
•
Щоденник живої та усміхненої. Запис 3
Переглянути всі твори з цієї сторінки
і вчора і сьогодні й завтра
не знатиму всього про автора
не знатиму всього про автора
весна наступає на п’яти лютому
(не місяцю) – ворогу найщирішому
(не місяцю) – ворогу найщирішому
Чи літо бабине, чи вже тепер – сонет,
Вона ж бо й далі сипле Діє-словом,
Вона ж бо й далі сипле Діє-словом,
найперше люблю у критиках – крики ті
вигуки – «так не пишуть люба!»
вигуки – «так не пишуть люба!»
єдина проблема весни – депресія
чи то не весни – людини веснéвої
чи то не весни – людини веснéвої
...і раптом забуваєш з ким на ти
в самому серці темної кімнати…
в самому серці темної кімнати…
там річка більш синя, трава зеленіша,
на штучному полі пшеничка жовтіша,
на штучному полі пшеничка жовтіша,
він поет ніби справжній усе заримує
не залишить за кадром ні спеку ні сніг
не залишить за кадром ні спеку ні сніг
Иду, иду… Чуть звякает нога.
Снега – снега… Снега – снега – снега…
Снега – снега… Снега – снега – снега…
радіємо рейтингам вигукам «браво» як діти
свою популярність плекаємо вдень і вночі
свою популярність плекаємо вдень і вночі
сині вершники в житі
з прожилками білих вен
з прожилками білих вен
перебираєш в пам’яті паролі
любов-надія-віра-що-там-ще
любов-надія-віра-що-там-ще
не-божевільна хоч комусь здалась такою
тобі такóж? – не винна я у тім
тобі такóж? – не винна я у тім
та добре добре я тебе чекатиму
із воєн перемовин перемир’їв
із воєн перемовин перемир’їв
знову в путь – моя в твоїй руці
(що? – рука!) заснула й чи жива ще?!
(що? – рука!) заснула й чи жива ще?!