ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оринка Хвилька (1980) / Вірші

 весняна фантазія
єдина проблема весни – депресія
чи то не весни – людини веснéвої
авітамінозна апато-сесія
о дайте подушки кисневої!

весна наступає на п’яти лютому
(не місяцю) – ворогу найщирішому
із викликом кидає «я-люблю-тебе!»
і тисне – аби він вже щось вирішував

рішуче зриває покрівлі й нáкривки
випростує душу нáвчену
летіти й сідати на злоті маківки
виводити білі зáчини




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-03-30 22:18:07
Переглядів сторінки твору 3273
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.869 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.754 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.870
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.11.03 00:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 09:21:21 ]
друга строфа - дуже класн!!! лише заради неї я би радила переробити цей вірш, бо перша і третя нікуди не годяться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 20:28:16 ]
Прикольно!..

Колись, коли я ще вчилася на "редактора", ще на першому курсі нам виголосили найперші поради, одна з яких так звучала: "...Найбільшого обгрунтування потребують "негативні" моменти реагування на авт.оригінал, себто зауваження"!!!

Чи не важко Вам, шановна Юліє, пояснити своє категоричне твердження "...перша і третя нікуди не годяться"?

Дякую за небайдужість!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-01 09:13:08 ]
привіт :)

я, звісно, поясню, якщо є цікавість, але ж це лише моя думка.

єдина проблема весни – депресія - банальний, нецікавий початок вірша, не спонукає читати далі


чи то не весни – людини веснéвої - тут вже особисто моє - не люблю такий вигаданий авторський словотвір

римування нікудишнє - депресія-сесія, весневої-кисневої
о дайте подушки кисневої! - подушКИКИсневої.

у третій строфі мені не подобаєтьяс лексика (але ще раз повторю, що це особисте сприйняття)

душу нáвчену летіти й сідати на злоті маківки - що це за "злоті"? які маківки? чому туди сідає душа? хіба душа кудись сідає?

виводити білі зáчини - закінчення вірша взагалі провальне, і таке саме нецікаве, як і початок.

тому ці дві строфи дуже програють по всіх показниках середній, і якби б не було середньої, я би взагалі не коментила цей вірш.

немає цілісності, вірш наче зліплений з трьох окремих шматків. нмд, вірш має бути цілісним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-01 09:15:13 ]
"дайте подушки" - мало би бути "дайте подушку", тому що дайте подушкИ - семантично означає дайте (частину, трохи) подушки. Але ж ЛГ хоче цілу кисневу подушку.

;)

думаю, якщо написати дайте подушку кисневу, вірш від цього лише виграє, бо римування стане витоншенішим


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 21:27:44 ]
щастить весні - лише єдина проблема )

а ритм тут у вас різний в кожній строфі - спеціально чи випадково вийшло так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 21:54:38 ]
...а мені ніби ритм один, але от довжина рядків у третій строфі чомусь менша...

Згалом ніби і непогано, лише різне емоційне наповнення строф "інтригує".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-01 17:15:52 ]
Дякую, Юліє, за аргументований розбір вірша!
Єдине - дивно, що такому "іграшковому" віршику, написаному (зізнАюся) на дві хвилини, і (згодна) складеному із клаптиків... і раптом - стільки уваги такого талановитого автора і критика...
Але ж - приємно! (я не іронізую)

Не згодна хіба що зі ставлення вашим до авт.новотворів, і до лексики (як такої)...
Людина "веснЕва" - викликає багато асоціацій (можливо, лише в мене і в ЛГ?) - на противагу - "вересневої"... А остання строфа більш насичена справжнім змістом (душа - то птаха, що летить і справді сідає на "злоті" маківки...), можливо, форма потребує вдосконалення (бо перше-ліпше було взято, вибачте, читачі!)...
БО в другій строфі - лише гра слів, гра уяви, гра видами рим - і ВСЕ. Але нині на це всі "ведуться", на жаль...

Але то вже роздуми не для цього формату.

Дякую за Вашу думку, Юлю!!!