ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оринка Хвилька (1980) / Вірші

 весняна фантазія
єдина проблема весни – депресія
чи то не весни – людини веснéвої
авітамінозна апато-сесія
о дайте подушки кисневої!

весна наступає на п’яти лютому
(не місяцю) – ворогу найщирішому
із викликом кидає «я-люблю-тебе!»
і тисне – аби він вже щось вирішував

рішуче зриває покрівлі й нáкривки
випростує душу нáвчену
летіти й сідати на злоті маківки
виводити білі зáчини




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-03-30 22:18:07
Переглядів сторінки твору 3432
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.869 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.754 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.870
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.11.03 00:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 09:21:21 ]
друга строфа - дуже класн!!! лише заради неї я би радила переробити цей вірш, бо перша і третя нікуди не годяться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 20:28:16 ]
Прикольно!..

Колись, коли я ще вчилася на "редактора", ще на першому курсі нам виголосили найперші поради, одна з яких так звучала: "...Найбільшого обгрунтування потребують "негативні" моменти реагування на авт.оригінал, себто зауваження"!!!

Чи не важко Вам, шановна Юліє, пояснити своє категоричне твердження "...перша і третя нікуди не годяться"?

Дякую за небайдужість!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-01 09:13:08 ]
привіт :)

я, звісно, поясню, якщо є цікавість, але ж це лише моя думка.

єдина проблема весни – депресія - банальний, нецікавий початок вірша, не спонукає читати далі


чи то не весни – людини веснéвої - тут вже особисто моє - не люблю такий вигаданий авторський словотвір

римування нікудишнє - депресія-сесія, весневої-кисневої
о дайте подушки кисневої! - подушКИКИсневої.

у третій строфі мені не подобаєтьяс лексика (але ще раз повторю, що це особисте сприйняття)

душу нáвчену летіти й сідати на злоті маківки - що це за "злоті"? які маківки? чому туди сідає душа? хіба душа кудись сідає?

виводити білі зáчини - закінчення вірша взагалі провальне, і таке саме нецікаве, як і початок.

тому ці дві строфи дуже програють по всіх показниках середній, і якби б не було середньої, я би взагалі не коментила цей вірш.

немає цілісності, вірш наче зліплений з трьох окремих шматків. нмд, вірш має бути цілісним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-01 09:15:13 ]
"дайте подушки" - мало би бути "дайте подушку", тому що дайте подушкИ - семантично означає дайте (частину, трохи) подушки. Але ж ЛГ хоче цілу кисневу подушку.

;)

думаю, якщо написати дайте подушку кисневу, вірш від цього лише виграє, бо римування стане витоншенішим


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 21:27:44 ]
щастить весні - лише єдина проблема )

а ритм тут у вас різний в кожній строфі - спеціально чи випадково вийшло так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 21:54:38 ]
...а мені ніби ритм один, але от довжина рядків у третій строфі чомусь менша...

Згалом ніби і непогано, лише різне емоційне наповнення строф "інтригує".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-01 17:15:52 ]
Дякую, Юліє, за аргументований розбір вірша!
Єдине - дивно, що такому "іграшковому" віршику, написаному (зізнАюся) на дві хвилини, і (згодна) складеному із клаптиків... і раптом - стільки уваги такого талановитого автора і критика...
Але ж - приємно! (я не іронізую)

Не згодна хіба що зі ставлення вашим до авт.новотворів, і до лексики (як такої)...
Людина "веснЕва" - викликає багато асоціацій (можливо, лише в мене і в ЛГ?) - на противагу - "вересневої"... А остання строфа більш насичена справжнім змістом (душа - то птаха, що летить і справді сідає на "злоті" маківки...), можливо, форма потребує вдосконалення (бо перше-ліпше було взято, вибачте, читачі!)...
БО в другій строфі - лише гра слів, гра уяви, гра видами рим - і ВСЕ. Але нині на це всі "ведуться", на жаль...

Але то вже роздуми не для цього формату.

Дякую за Вашу думку, Юлю!!!