Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олександр Христенко (1958)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Лідія Арджуна, [ 2011-04-28 11:58:15 ],
на сторінці поезії     " ПО ЛЮБВИ"   Христенко Олександр

Коментатор Алексий Потапов, [ 2011-04-28 14:43:33 ],
на сторінці поезії     " ПО ЛЮБВИ"   Христенко Олександр

Мне кажется, что Ваше, безусловно, глубоко интимное стихотворение написано не без переживаний лирического героя, связанных с прослушиванием песни со словами "Полюби меня такой". Она и мне по душе.
Они могли быть своеобразным толчком, что ли, неким 25-тым кадром - и возникла запевная строка Вашего, как я заметил выше, глубоко интимного стихотворения.
А дальше - больше:
- отнекивание от сладостных безумий;
- отнекивание от чьих-то непонятной принадлежности ног;
- совершенно логичные советы беречь Любовь, чье-то дитя наверняка непорочного зачатия;
- спустившись ниже, я обнаружил упоминание о жадных губах - и мне стало жаль, что стихотворение, переросшее из глубоко интимного в эротическое, закончилось.
Так бывает. Завели, заласкали, зацеловали, занежили - и пф-ф-ф. Красивый воздушный шар сдулся.
Я, конечно же, имею в виду только лишь стихотворение. Оно кончилось тоже.
Коментатор Патара Бачія, [ 2011-04-29 11:55:24 ],
на сторінці поезії     " ПО ЛЮБВИ"   Христенко Олександр

Коментатор Олександр Христенко, [ 2011-04-29 12:08:41 ],
на сторінці поезії     " ПО ЛЮБВИ"   Христенко Олександр

Коментатор Олександр Христенко, [ 2011-05-16 15:32:03 ],
на сторінці твору     "Енштейн, здається, був правий"   Христенко Олександр

Коментатор Адель Станіславська, [ 2011-05-16 17:19:22 ],
на сторінці твору     "Енштейн, здається, був правий"   Христенко Олександр

Привіт, Сашо.:) Цікава замальовка вийшла, а головне є над чим замислитись, пошукати відповідь на питання, яке в сучасному світі постає щораз частіше. Прочитала Твою відповідь на коментар пані Любові, і дозволю собі теж сказати кілька слів. Не можу погодитись з думкою, що наявність вибору грає важливу роль. Вибір був колись, є зараз, і буде в майбутньому.
Мені здається, що проблема полягає в тому, що ми втрачаємо терпимість. Цивілізація, безумовно, неабияк цьому сприяє, бо виховуючи своїх дітей, прищеплюємо їм не ті цінності, не на те акцентуємо увагу, не той приклад подаємо. Гонитва за сучасним і модним, що, як відомо, далеко не є синонімами до поняття "добре", забуваємо про прості, щирі, природні потреби. Носимо маски і надягаємо їх на юні личка своїх дітей, та так старанно, що подекуди й самі не можемо відрізнити їх від власних облич.
А буденність незмінно зриває їх, бо вони, як будь-яке чужорідне тіло викликає відторгнення. Ось тоді і виникають "проблеми", до яких ми не готові, не готові й інші, бо тоді треба занурюватися у своє справжнє єство, а подорож ця складна і тривала.:)
1   ...   100   101   102   103   104   105   106   107   108   ...   116