Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олександр Христенко (1958)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олександр Христенко, [ 2012-08-14 13:44:55 ],
на сторінці твору     "***"  

Привіт, Ярославе!
Розділяю твої почуття, що до вакханалії багатіїв і "властьимущих". Однак, у цьому питанні нічого не зміниться, доки народ терпітиме і не скаже своє слово.
Що до коментарів, дуже жалкую, що ти відмовився отримувати коменти Ніки. Критика, навіть коли вона дуже дошкульна має бути використана автором для його ж користі. Я і сам зламав не один спис у подібних дискусіях з Чорі, Нікою та іншими. Вони ще ті "дівчатка" - палець в рот не клади. Але й уникати "поєдинку" - це якось не красиво виглядає, тим більше для такого красеня і мужнього чоловіка, як ти.( Принаймні мені вдалось розійтись з опонентками з миром, чого й тобі бажаю)
Що до спрощених рим - кілька з них і мені вухо зачепили. Та я не сумніваюсь, що ти легко можеш обійтись і без них. Тут питання в пріоритетах: якщо виразність і наповненість вірша вимагають "жертв" у вигляді спрощених рим - то хай так і буде. Якщо ж є можливість обійтись без спрощених рим, не втрачаючи інших якостей вірша - варто таких рим позбутись. Ось і все.
Сподіваюсь, мій коментар трохи заспокоїть твою розбурхану душу, аби ти міг адекватніше (без образ і переходу на особистості,національні відмінності і т.і.) реагувати на коментарі.
З повагою і побажанням миру і злагоди, Олександр.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-04 13:30:34 ],
на сторінці твору     "***"  

Згоден: Донкіхоти - мрійники і романтики - були, є і завжди будуть.
Коли помирають одні, на зміну їм приходять інші.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-12 11:28:10 ],
на сторінці твору     "***"  

Напрчуд душевно і зріло.
Сподобалось.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-18 15:13:35 ],
на сторінці твору     "***"  

Шановна Майстерень Редакція!
Я на ПМ вже майже 5 років. Бувало всяке: і необ’єктивне оцінювання, як помста за критику, і відгуки, на межі пристойності і схвальні овації - все, як у житті. Мені тут подобається: отримую свою порцію похвали, розуміння, порад і зауважень. Відповідно - і сам ділюсь.
Останнім часом майже не пишу вірші. Якось вузько мені стало у рамках поезії. Переважно пишу прозу. Нажаль, проза на ПМ не фіксується на головній сторінці автора, як останній твір. На моїй сторінці висть вірш річної давнини, як остання публікація, приховуючи з десяток більш пізніх прозових. Розумію, що сайт називається ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ, Але, якби проза отримала рівні з поезією права - був би радий.
В будь-якому випадку - дякую за те, що ПМ існує.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-19 17:48:13 ],
на сторінці твору     "***"  

Чудовий вірш!
Я зі своїм світосприйняттям зроби в би де-які корективи:
1."Колись все було простіше:
Живи чи ставай на коліна.."
2.""Во ім`я Отця і Сина,-
молилась тоді країна
за тих,
хто так легко вибрав
між "за батьківщину - смерть"..
3."- А я їх УСІХ пам`ятаю,-
гукнути надривно хочеться,-
відважних героїв,
що вибрали
померти...заради нас!"
Не згоден з рядками:"Від вчинків безбарвних лишилась
хіба що зотліла дерть..."
Принаймні, мені не соромно за своїх пращурів. І я гордий історією нашого народу.
"
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-03-19 17:49:56 ],
на сторінці твору     "***"  

Перепрошую за помилку. Мало бути так:
"""Во ім`я Отця і Сина,-
молилась тоді країна
за тих,
хто так легко вибрав
"за батьківщину - смерть"..
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-04-04 15:27:22 ],
на сторінці твору     "***"  

Повчальна історія.
Напевно, що сісадмін отримує більше задоволення від роботи, чим від кохання, сім’ї і т.і. Такі вже в нього потреби. З цим не варто боротись - це треба враховувати.
"Чоловік має задовольняти дружину, а вона його - надихати" - оце і ї "золоте правило" щасливого шлюбу.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-05-16 16:31:01 ],
на сторінці твору     "***"  

Цікавий, глибокий вірш.
Я висловлю свої відповіді на поставлені Вами запитання. Багатьом вони не сподобаються, однак я все ж спробую.
"Нам рабський раб уївся у кістки" - бо Християнство, - релігія рабів - вже понад 1000 років виховує нас, наче стадо овець: покірних, мовчазних,терпеливих, боязливих і т.д.
А якби нашому народу вистачило сил зберегти язичницьку віру (а разом з нею і культурну, літературну, історичну і духовну спадщину предків, нещадно знищувану християнською церквою , "То й мудрість була би своя" і самоповага, і національна гордість.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-05-17 11:16:57 ],
на сторінці твору     "***"  

"МИ ВСТИДАЄМОСЬ СВОЄЇ МОВИ, ЗВИЧАЇВ, ІСТОРІЇ, ПОХОДЖЕННЯ, БО НАМ ТАК ВТОВКМАЧУВАЛИ В ГОЛОВИ ВІДКОЛИ КИЇВСЬКА РУСЬ" була силоміць похрещена Князем Володимиром.
Докази?
Будь даска:
Дохристиянська Київська Русь була толерантною до різних віросповідань, культур і мов. Ніхто нікого не притісняв, не забороняв будувати храми. синагоги і т.і. А Християнська церква разом з киівськими князями заборонняли всяку іншу віру, знищували святилища, або ставили на них хрести, фізично розправлялись з волхвами, знахарями і навіть народними співцями, неодноразово спалювали старослов’янські бібліотеки в Києві, Новгороді та інших містах. Всі народні традиції і свята були під забороною. Більшість з них була підмінена християнським.Дреня істрія часів до Києвської Русі була "стерта" з пам’яті народу і підмінена Біблією - літописом Єврейського народу. І молитись примусили єврейським богам, а почитати єврейських пророків, З тих пір і зформувалось відчуття меншовартості українців: з кастрованою історією, згвалтованою культурою і понівеченою мовою. Кирило і мефодій почали "модернізацію" старослов’янської азбуки, в результаті якої вона втратила свою мудрість і образність. Тепер майже ніхто не знає, що так "азбучна істина". А до хрещення - це знали всі.
А все для чого?
Аби позбавитись конкурентів і сформувати монополію влади: аби ходили лише до християнської церкви і несли дари і пожертвування, святкували лише їхні свята, співали лише церковних пісень, читали лише одну книгу, забули свою історію, а вивчали історію єврейську, навіть лікувались не у народних цілителів, а у церковників.
А Володимира канонізувала та ж сама церква, з якою він співпрацював. Звичайна корупція. Бо є старовинні записи, де його називають "Кривавим". Бо саме з його насильного хрещення почалась громадянська релігійно-міжусобна війна, яка і првела до повного занепаду Киівської Русі. А ще при його названому батькові, князі Віщому Олегові, розгромившому Хазарію і прибившому свій щит на воротах Цареграда, Киівськ Русь була чи не наймогутнішою державою Європи. Ось так історія.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-05-20 11:48:03 ],
на сторінці твору     "***"  

Лірично, романтично.
Сподобалось.
Можливо, хотілось би трохи більше епітетів, метафор, порівнянь.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-05-30 16:18:07 ],
на сторінці твору     "***"  

Гарно!
Маю кілька порад:
1."в мені Звучать твої відверті фрази" - щоб розвести "мені твої".
2."Лечу до тебе у думках, як вітер,
Та поглядом боюся доторкнутись" - аби позбутись повтору "тебе".
3."На музику спокус кладеш свій голос" - важкувато звучить рядок та і з наголосами не все о.к.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-06-03 14:48:40 ],
на сторінці твору     "***"  

Цікаво, свіжо, не заштамповано.
Сподобалось.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2013-07-17 11:04:36 ],
на сторінці твору     "***"  

Надзвичайно тепло, чуттєво і різнобарвно!
Джерело кохання у твоєму серці і не збирається пересихати:)
Щиро за тебе радію.
Хотів поставити "6", але збивка ритму завадила.
Ось у цих двох рядках:
"Бо ще мислИвцем - не забитий лось",

"Пародії агУкає з колиски
І в`є лірИчні віршики з волось."

І ще, ось це місце бачиться мені так:
"Лише не знаю – син воно чи дочка

І чи рушник мені, а чи гарбуз…"
1   ...   20   21   22   23   24