Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Лариса Гурська (1955)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Лариса Гурська, [ 2009-04-27 20:16:12 ],
на сторінці поезії     "Дорога Аріїв"   Гурська Лариса

знову... як всім кортить побути вищою расою :)))
яка ще й досі... мантачить коси...:)))
Коментатор Лариса Гурська, [ 2009-04-27 20:17:42 ],
на сторінці поезії     "Дорога Аріїв"   Гурська Лариса

Дякую, Юліє! Хотілося б не розчарувати:)
Коментатор Лариса Гурська, [ 2009-04-27 20:42:12 ],
на сторінці поезії     "Дорога Аріїв"   Гурська Лариса

Приємно, що на поетичному сайті доброзичливо зустрічають нових авторів. Це заохочує до спілкування і нових публікацій. Дякую Вам!
Коментатор Лариса Гурська, [ 2009-04-28 18:32:29 ],
на сторінці поезії     "Дорога Аріїв"   Гурська Лариса

Приємно, що Вам сподобалось.
Коментатор Лариса Гурська, [ 2009-04-28 18:36:12 ],
на сторінці поезії     "***"   Терещенко Наталя

Циклічність життя, вічний кругообіг в природі - підтекст цього вірша про весняну казку. Я правильно зрозуміла?
Коментатор Лариса Гурська, [ 2009-04-29 21:24:51 ],
на сторінці поезії     "Німота"   Гурська Лариса

Так, Михайле, стовпи - не завжди прикраса степу...
Коментатор Лариса Гурська, [ 2009-04-29 21:27:44 ],
на сторінці поезії     "***"   Гурська Лариса

Дякую, Володимире, хоч оте Ваше (як для жінки-авторки) звучить дещо провокативно:)
Вдячна за теплі слова.
Коментатор Лариса Гурська, [ 2009-04-29 21:31:35 ],
на сторінці поезії     "8365 сонце"   Підгайний Михайло

Сонячного Вам настрою, сонячних віршів!
Коментатор Лариса Гурська, [ 2009-04-29 21:45:30 ],
на сторінці поезії     "БІС В РЕБРО"   Христенко Олександр

"А жінки підходящого віку
Мають цілий причеп на додачу:
Кілька шлюбів, романів – без ліку,
Чи дітей і знервовану вдачу."

А ліричний герой, очевидно
за собою не має причепа.
У багажник ховає провини
Від яких потерпають дурепи...
І отримують потім дилеми,
діточок, що зростають без тата,
зі здоров'ям нещадні проблеми,
і самотність у будні і свята.:(
Коментатор Лариса Гурська, [ 2009-04-29 21:59:53 ],
на сторінці поезії     "***"   Гурська Лариса

Так, особливо коли вже сумлінно попрацював лікар- час:(
Коментатор Лариса Гурська, [ 2009-05-06 21:50:49 ],
на сторінці поезії     "ВОРОЖІННЯ"   Гурська Лариса

Дякую, приємно чути це від авторки "оСіннЬоманії"

Мені насправді дуже імпонують Ваші твори, пані Ольго.
Коментатор Лариса Гурська, [ 2009-06-05 20:25:46 ],
на сторінці поезії     "ДЗВОНАР"   Гурська Лариса

Дякую, Юлю. Писати про таку людину і важко, і легко. Він наш, а ми - його.
Коментатор Лариса Гурська, [ 2009-06-05 20:28:19 ],
на сторінці поезії     "ДЗВОНАР"   Гурська Лариса

Іван Макарович ГОНЧАР (27.01.1911 - 18.06.1993) - видатний діяч культури, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став вогнищем українського національного відродження (нині - державний Музей І.М. Гончара).
Автор ряду пам'ятників діячам української культури: Г. Сковорода (1963, м.Переяслав - Хмельницький), С. Руданський (1967, с.Хомутець Вінницької обл.), К. Білокур (1967, с.Богданівка Черкаської обл.) І. Котляревський (1969, м.Полтава), І. Франко (1970, с.Копичинці Івано-Франківської обл.) та ін. Серед його робіт, присвячених Т.Г. Шевченку - мармурова статуя "Молодий Шевченко" (1949), придбана Третьяковською галереєю у Москвi (за цією роботою встановлено пам'ятник у м. Яготин) та погрудний пам'ятник Кобзарю (1965, с. Шешори Ів.-Фр. обл.). Вагоме місце у творчості І. Гончара-скульптора посідають героїчні образи козацької доби: Максим Залiзняк (1966, с. Медведiвка на Черкащинi), Iван Гонта (1967, с. Гонтiвка на Вiнниччинi), монумент “Переяславська рада” (1954, Переяславське шосе) та ін.
Поряд із мистецькою творчістю Іван Гончар протягом чотирьох десятиліть провадив титанічну збирацько-народознавчу роботу, результатом якої стала унікальна колекція народного мистецтва XVII - XIX століть: іконопис, народна картина, музичні інструменти, народний одяг, рушники, килими, кераміка, різьблення, писанки, стародруки та ін., що за своєю цінністю не поступається збіркам багатьох державних музеїв України.
Діяльність непідвладного офіційним структурам громадського музею не лишалася безкарною.
Господар музею та його відвідувачі перебували під пильним наглядом спецслужб і зазнавали репресій. Проте митець відстоював право людини доторкнутися до традиційної культури свого народу, і музей продовжував діяти.
На початку 1990-х рр., коли Україна здобула незалежність, було підняте питання про створення державного музею на засадах, запропонованих митцем. Але у червні 1993 року Івана Макаровича не стало. По смерті І.М. Гончара його зібрання та творча спадщина стали основою державного Музею І.М.Гончара, з 1999 р. - Українського центру народної культури „Музей Івана Гончара”.
Розробка ІПРІН © 2004 grin@iprinet.kiev.ua
Коментатор Лариса Гурська, [ 2009-09-23 20:07:03 ],
на сторінці поезії     "Нащадкам"   Сушко Олександр

Занадто багато пафосу. А пафос ще нікому не допомагав.Нічого нізвідки не впаде,
пане Олександре і тіні не допоможуть:(
Треба дивитися правді у вічі, чи немає винуватців між нас за згиджену землю?