Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Василь Баліга (1991)
Стою на лезі прірви,
Втрачаючи себе,
Серед пустот безмірних
Надія ще веде.

Рубрики

  • • Хаос
  • • Моя еволюція
  • • Чорно-білий абсурд
    • Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Війна
    Вродлива, спокуслива діва,
    Яку так жадають, бояться.
  • •  Чорно-білий абсурд
    Криве споглядання реалій
    І треш у розмові абсурду.
  • •  Ляльки
    Все тіло пронизане нитками,
    Що дико і хтиво звучать на дні
  • •  Непотрібна війна
    Небо оповите сонячним теплом;
    Світлом, кров'ю захлинається земля.
  • •  Вбивця
    Пустеля очей
    Уся у крові —
  • •  Куб із дзеркал
    Бийся у дзеркала!
    Розбивай кришталь сну.
  • •  Фантом ейфорії
    Смак відчув я ейфорії
    І за мить уже в екстазі.
  • •  Ілюзія
    Примарна ілюзія світу цього
    Туманом примари дарує життя.
  • •  *****
    Лише в божевіллі прийде розуміння;
    Тільки в глухоті отримуєш слух.
  • •  Храм поета
    Храм повстав нерукотворний.
    Чарівним засяяв блиском.
  • •  Моя еволюція (24.10.10)
    Де я? Де я? Де я?
    Повитий мороком.
  • •  Світ зрушив з місця (18.03.10)
    Давно світ зрушив з місця;
    Все не так як колись.
  • •  Люди (6.03.09)
    Слово. Світло. Земля.
    Люди. Час. Пітьма.
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки