ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.09.11 16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?

Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім

Ольга Садкова
2026.09.11 15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.

По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.

Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.

Марія Дем'янюк
2026.09.11 13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.

Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!

Борис Костиря
2026.09.11 12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.

Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,

Вячеслав Руденко
2026.09.11 11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.

Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,

Віктор Кучерук
2026.09.11 06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.

Артур Сіренко
2026.09.10 22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло

хома дідим
2026.09.10 21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс

Ольга Садкова
2026.09.10 21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.

Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,

Євген Федчук
2026.09.10 19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по

Вячеслав Руденко
2026.09.10 15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.

Борис Костиря
2026.09.10 12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.

Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети

Ірина Вовк
2026.09.10 08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється

Вячеслав Руденко
2026.09.10 08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.

Віктор Кучерук
2026.09.10 06:52
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.

хома дідим
2026.09.09 21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Баліга (1991) / Вірші / Моя еволюція

 Світ зрушив з місця (18.03.10)
Давно світ зрушив з місця;
Все не так як колись.
Він швидко вдаль однісся,
Він зник од нас кудись.

Дивна тепер мить кожна —
Яке все дивне стало.
Знайти вогню не можна!
Де істини начала?!

Багаття вже погасло;
Та тільки не ці іскри!
Чарівно сяють — нащо?!
Поглинуть чорні піски.

Навколо нас пустота,
І всюди ця темрява,
Породження болота;
Земля — це хаос, а я?!

Я бачу штучність всюди,
Чужий контроль над нами.
Заблукані ось люди.
Їх дурять всіх дарами.

Ви всі спите в дорозі,
Вас всіх везуть до прірви.
Ніхто вам не поможе,
Вуаль пітьми не зірве!

Виходьте швидше зі сну,
Зірвіть саван облуди!
Відкиньте думку пусту,
Закрийте шлях в нікуди.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-13 23:51:16
Переглядів сторінки твору 4548
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.607 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.134 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2018.07.27 21:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-20 23:44:14 ]
Василю, ти мислячий поет, у тебе є цікаві думки і цікаві образи. І це видно і з цього вірша, хоч в ньому ще дуже багато словесної руди, за висловом Маяковського, яку треба відкинути вбік, аби намити чистий золотий пісок поезії.
Щодо змісту. Цікавий розвиток образу у тебе, але на сьомій строфі ти стомився і я б сказав, вичерпався. Вона - дуже декларативна. Я б її або викреслив або переробив, продовжуючи шосту строфу, де є дуже цінний образ - вуаль пітьми. Я б його розвинув у сьомій строфі, і якщо закінчувати вірш закликом, то я б звернувся до людей із закликом - розвіяти туман брехні, чи зірвати саван облуди - дарую тобі ці образи, можеш використати, якщо не придумаєш своє щось краще. Хоча рядок "виходьте швидше зі сну" можна зберегти.
Далі. Деталі і форма. В плані милозвучності можна зробити таку правочку "він зник від нас кудись" - "він зник од нас кудись".
У четвертій строфі зміна ритму, хтось би написав - "збій". Якщо вже тебе понесло в інший ритм, кінцевий склад зробився наголошеним у першому рядку, то став цифру ІІ, наприклад, як другий розділ, і пиши в іншому ритмі, але вже витримуй його. Як Шевченко у "Перебенді", наприклад, там є зміна ритму з вузьких рядків на широкі.
Словом, треба "виструнчити" ритми, і відшліфувати образ, (можна навіть скоротити і першу строфу, висловити лаконічніше думку в другій, або зразу почати вірш з другої, від цього він тільки виграє!) але для цього спершу треба його чітко уявити, навіть продумати, виносити, а тоді - викладати на папері чи комп"ютері.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2010-07-14 11:12:27 ]
Дякую, що відгукнулись на моє прохання і відповіли таким багатим аналізом. Багато, що з нього стало для мене очищеною дорогою вперед, а дещо показало на мої помилки, які знаходились перед самим носом, але я їх не помічав. Як наприклад "збій" у четвертій строфі, де я на даний момент відрегулював ритм, помінявши наголос у останньому слові першого рядка та зробивши певні зміни у строфі загалом (на моє бачення сенс образу залишився незмінним). З останньою строфою ви потрапили в десятку - писалась вона чомусь важко, і вийшло не те, що повинно; з останньою строфою в мене завжди виникають якісь не зрозумілі проблеми. Використавши один із дарованих вами образів( жаль, що не вийшло придумати щось хороше своє)), цю строфу теж редагував.
Щодо першої строфи, то вона й справді відрізняється від інших, наче не з цього вірша; хоча в недавнім часі мені підкралось розуміння, що вона відіграє роль вступу. Змінювати її чи позбуватись не хочеться, тому що вона стала першою цеглиною цього вірша і довго крутилась в моїй голові.
Завдяки вашим порадам тепер буду знати над чим мені потрібно більше працювати, щоб вірші були віршами. Дякую.
P. S.
Будете недалечко гляньте на внесені мною зміни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даніель Поельєн (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-10 18:31:09 ]
Думки у віші заставляють задуматись.
Щодо змін, то четвертий стовпчик можна змінити так:
Навколо нас ""ПУСТЕЛЯ"",
І всюди ""ТЕМНОТА"",

бо погоджуюсь з Ярославом (наголоси у словах).
(моя суб'єктивна думка)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2011-07-12 21:41:13 ]
Погоджуюсь - із четвертою строфою є деякі проблеми; але можна прочитати ось так:
Навколо нас пустОта,
І всюди ця темрЯва,

тоді ритм відновиться, і все буде гаразд.
Щодо вашої пропозиції, то це цілком можливо, але тоді виникнуть проблеми з римуванням.
Дякую, завжди приємно почути чиюсь думку.
З повагою