Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Василь Баліга (1991)
Стою на лезі прірви,
Втрачаючи себе,
Серед пустот безмірних
Надія ще веде.


Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Війна
    Вродлива, спокуслива діва,
    Яку так жадають, бояться.
  •   Чорно-білий абсурд
    Криве споглядання реалій
    І треш у розмові абсурду.
  •   Ляльки
    Все тіло пронизане нитками,
    Що дико і хтиво звучать на дні
  •   Непотрібна війна
    Небо оповите сонячним теплом;
    Світлом, кров'ю захлинається земля.
  •   Вбивця
    Пустеля очей
    Уся у крові —
  •   Куб із дзеркал
    Бийся у дзеркала!
    Розбивай кришталь сну.
  •   Фантом ейфорії
    Смак відчув я ейфорії
    І за мить уже в екстазі.
  •   Ілюзія
    Примарна ілюзія світу цього
    Туманом примари дарує життя.
  •   *****
    Лише в божевіллі прийде розуміння;
    Тільки в глухоті отримуєш слух.
  •   Храм поета
    Храм повстав нерукотворний.
    Чарівним засяяв блиском.
  •   Моя еволюція (24.10.10)
    Де я? Де я? Де я?
    Повитий мороком.
  •   Світ зрушив з місця (18.03.10)
    Давно світ зрушив з місця;
    Все не так як колись.
  •   Люди (6.03.09)
    Слово. Світло. Земля.
    Люди. Час. Пітьма.

  • Огляди

    1. Війна
      Вродлива, спокуслива діва,
      Яку так жадають, бояться.
      За неї зрікаються рідних,
      Для неї вбивають на щастя.

      Наге до вульгарності тіло
      Безумні навіює думи,
      Звертає до зброї уміло,
      Цілує смертельно у губи.

      Шепоче до кожного ніжно —
      Пробуджує мрії криваві.
      Приходиш до тями — та пізно,
      І бачиш розтерзану Маму.

      (02.05.17)



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Чорно-білий абсурд
      Криве споглядання реалій
      І треш у розмові абсурду.
      Ти чуєш своє лиш і далі
      Торкаєшся фікцій у сутрах.

      І чорні ці барви палаців,
      Як білі здаються хороми.
      Пустими очима карати,
      Як ліки хапаєш в хворобі.

      Оглухлими вухами чуєш
      Всі крики абсурдні зі світу
      Яскравих блукань і дзен-мрії,
      Що смог випускає на віти.

      (05.04.16)



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    3. Ляльки
      Все тіло пронизане нитками,
      Що дико і хтиво звучать на дні
      Душі, за які хтось так смикає,
      Аж тіла зриває шматки; і всі

      Так дивно кидаються в приступах
      І сліпо згинаються дугами,
      Не вміючи мислити. Постити
      Чужі забаганки і збудники

      Хвороби лише їм дозволено.
      Не знаючи волі, вже падають
      Поклоном; нарікши млу долею,
      Як зомбі ідуть, та лиш парами.

      (20.06.15)



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Непотрібна війна
      Небо оповите сонячним теплом;
      Світлом, кров'ю захлинається земля.
      Де пропало те безмежне добро,
      І чому невинна молодь гине ця?

      Повна тиша, подих вітру, жодних слів,
      Тільки чорні крики зброї диких мрій.
      В'язні глупості чуттів й гіпнозу ЗМІ
      Нищать ниті світла, а самі лиш збій.

      Знову постріл, знову смерть і тільки прах
      Вітром піднятий у полі — вже нема,
      Дух героя зник, і смерть — погиблий брат
      На землі лежить, марніє — вже мана.

      (12.04.15)



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Вбивця
      Пустеля очей
      Уся у крові —
      Не бачиш людей
      І світла в кінці.

      Так вітер пустий
      У твоїх словах
      Будує світ мрій
      На зламаних снах.

      Чарує міраж
      Кровавий в руках —
      Приймаєш за знак,
      Радієш в гробах.

      Уламки душі,
      Від зниклих обіт,
      Чорніють усі
      Й нездатні на зліт.

      Ти станеш нічим,
      Перейдеш в ніщо;
      Твій спадок незрим —
      Це спадок пустот.

      (18.04.14)



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Куб із дзеркал
      Бийся у дзеркала!
      Розбивай кришталь сну.
      Знову й знову мало —
      Викидай ножі з рук.

      Присмак мрії в роті
      Зниклої у шлунку.
      На губах вже дотик
      Тіні з-за лаштунків.

      Манить білий пластик,
      Збуджує химера —
      Хоче душу вкрасти,
      Щоб вона померла.

      Закриваєш очі
      На реальність тіні,
      Відкидаєш досі
      Всі життєві цілі.

      Ти збираєш друзки
      Від дзеркал побитих —
      Хочеш дуже хутко
      Куб цей відновити.

      (29.12.13)



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    7. Фантом ейфорії
      Смак відчув я ейфорії
      І за мить уже в екстазі.
      На долоні мої мрії
      І збуваються всі зразу.

      Потопаю в насолоді
      Дотиків її по тілу.
      На прохання чую згоду,
      Посміхається так мило.

      Але бачу вже фантоми,
      І боротися не в змозі.
      Я блідий уже від втоми,
      Я прокинувся від дози.

      (16.08.12)



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Ілюзія
      Примарна ілюзія світу цього
      Туманом примари дарує життя.
      Пустельний оазис у серці того,
      Що бачить реальність у тіні буття.

      Навколо нас пустка сліпуча, густа,
      Омана солодка і хтиве ніщо.
      Чарує марою облуди мана
      І живить трухляве та бідне єство.

      Пітьма у вабливому сяйві мари
      Незрима для ока сліпого, коли
      Зомбує ілюзія демона. Вмри!
      Щоб очі побачити правду змогли.

      (24.07.12)



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    1. *****
      Лише в божевіллі прийде розуміння;
      Тільки в глухоті отримуєш слух.
      Лише в сліпоті одержуєш прозріння;
      Тільки в небутті відкриється дух.

      (11.11.09)



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Храм поета
      Храм повстав нерукотворний.
      Чарівним засяяв блиском.
      Позбігались люди сонні
      Перелякані із криком.

      Німі погляди усюди
      Споглядають чари храму.
      Повні їхні очі бруду ―
      Не цінують свого дару.

      Співи чути невимовні,
      Які линуть із споруди.
      Все дрижить споруди зовні,
      І число зростає люду.

      Живі ріки тут навколо
      Серед всіх людей розлились.
      І їх очі бачать знову,
      І життя тепер із ними.

      Це святиня, храм поета,
      Вежа мудрості без міри!
      В ній немає місця Леті,
      В ній живе безсмертна віра!

      (02.07.11)



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Моя еволюція (24.10.10)
      Де я? Де я? Де я?
      Повитий мороком.
      Чи виберусь? Хтозна,
      Прогнилий соромом.

      Хто я? Хто я? Хто я?
      Ланцем прив’язаний,
      І вибратись — дарма.
      Душа заражена.

      Боротись нема сил —
      Це тіло не моє,
      Його з путі хтось збив
      І в пустоту жене.

      Тут я буду повік,
      Вже сумнівів нема,
      Засну як і торік —
      Снитиметься трава.

      Що там удалині?
      Помітив світло я.
      Потрібно йти мені,
      Рветься душа моя.

      Це еволюція —
      Покину цю пітьму.
      Чужак — ось хто я,
      Між вами тут стою.

      Я був одним із вас
      І з вами гнив у тьмі.
      А тепер зрікся мас,
      Полишив сліпі дні.

      Несміло крок роблю.
      Цей оглядаю світ,
      Шукаю путь свою,
      Розвіюючи міт.

      В очах у всіх більмо,
      Лукаві ви сліпці.
      Вбиває вас воно —
      Рятунок не в мені.

      Нема на мені пут —
      Я вільний на Землі.
      Чекаю Божий суд,
      Коли прозріють всі.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Світ зрушив з місця (18.03.10)
      Давно світ зрушив з місця;
      Все не так як колись.
      Він швидко вдаль однісся,
      Він зник од нас кудись.

      Дивна тепер мить кожна —
      Яке все дивне стало.
      Знайти вогню не можна!
      Де істини начала?!

      Багаття вже погасло;
      Та тільки не ці іскри!
      Чарівно сяють — нащо?!
      Поглинуть чорні піски.

      Навколо нас пустота,
      І всюди ця темрява,
      Породження болота;
      Земля — це хаос, а я?!

      Я бачу штучність всюди,
      Чужий контроль над нами.
      Заблукані ось люди.
      Їх дурять всіх дарами.

      Ви всі спите в дорозі,
      Вас всіх везуть до прірви.
      Ніхто вам не поможе,
      Вуаль пітьми не зірве!

      Виходьте швидше зі сну,
      Зірвіть саван облуди!
      Відкиньте думку пусту,
      Закрийте шлях в нікуди.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Люди (6.03.09)
      Слово. Світло. Земля.
      Люди. Час. Пітьма.
      Життя. Допитливість. Війна.

      Ворожнеча. Крик. Постріл.
      Люди. Кров. Розстріл.
      Вітер. Пустеля. Кості.

      Затишшя. Бідність. Тривога.
      Страх. Безумство. Дорога.
      Вихід. Бог. Засторога.

      Диявол. Розпуста. Влада.
      Бездушність. Тіло. Зрада.
      Кара. Загибель. Нарада.

      Боротьба. Смерть. Кінець.
      Людина. Хвороба. Старець.
      Світло. Порятунок. Отець.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --