Автори /
Любов Долик (1965)
|
Рубрики
/ Перша заповідь трави
Опис: Видавництво "Сполом", 2004, 84 стр.
Як талісман удачі –
Вам вручаю
Цю “Першу заповідь трави”!
До сонця прагніть!
Будьте – лиш собою!
І не схиляйте голови!
Дякую за перегляд творів!
Як талісман удачі –
Вам вручаю
Цю “Першу заповідь трави”!
До сонця прагніть!
Будьте – лиш собою!
І не схиляйте голови!
Дякую за перегляд творів!
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Осіннє
•
Акварель
•
З електрички
•
Орда
•
До поезії
•
Крихти
•
Дитинство
•
Хмаротерапія
•
Пора
•
Високе небо
•
Заспокоєння
•
Пісня про біль
•
Божевілля літа
•
Купання на Купала
•
Серпень
•
До Львова розмова
•
Осінній струм
•
Звуки
•
* * *
•
Магія
•
Декорації
•
Сині чари
•
Жовті тюльпани
•
Прозора ваза
•
Іній
•
Чаклунка
•
Зірка
•
Молитва за траву
•
Осіння липочка
•
Листопад
•
Осіннє зачаття
•
Основи
•
Доля
•
О, як це красно!
•
Про подарунки
•
Весна
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Так жаль за літечком –
бо сонечка нема.
бо сонечка нема.
Подивіться –
вікно “запотіло” –
вікно “запотіло” –
Приїхала. Така сумна-сумна.
– Що сталось, донечко?
– Що сталось, донечко?
Думки, думки – насядуть, як орда,
столочать розум – і обпалять спокій.
столочать розум – і обпалять спокій.
Навіщо я тобі потрібна?
Чого мене весь час тривожиш,
Чого мене весь час тривожиш,
Я собі не дозволю любити –
ні тебе, ні тебе, ні тебе.
ні тебе, ні тебе, ні тебе.
Приходять у гості
до мене з дитинства казки,
до мене з дитинства казки,
В електричці три години – хмаротерапія.
Не для кожної людини –
Не для кожної людини –
Моїй доні –23.11.2004
Дівчинка сіроока – незнайома.
Дівчинка сіроока – незнайома.
А небо – високе.
Воно собі небо та й небо.
Воно собі небо та й небо.
Відходить душа
від нервового стресу,
від нервового стресу,
Моїй подрузі
“нечеловеческая сила
“нечеловеческая сила
Божевілля літа –
круговерті сонця –
круговерті сонця –
Ми, як язичеські боги,
купались в річці на Купала.
купались в річці на Купала.
На схилах літа серпень проступив
і котить яблука з медовим ароматом.
і котить яблука з медовим ароматом.
Мій дивний, рідний,
древній і новітній,
древній і новітній,
Ця підтягнута стрункість
і ця строга поважність!
і ця строга поважність!
Є звуки – важкі,
як туман непроглядний, –
як туман непроглядний, –
Білі сни
Ти магічний,
як хвиля,
як хвиля,
Швидка й нестримна
Зміна декорацій...
Зміна декорацій...
А я із тих дресирувальників,
що з ласкою ідуть на звіра.
що з ласкою ідуть на звіра.
Жовті тюльпани –
сонячні панни –
сонячні панни –
Прозора ваза
в березневому вікні.
в березневому вікні.
Краса мереживна – так біло-біло ткана,
краса кришталю, сяйва і небес.
краса кришталю, сяйва і небес.
я якась чаклунка,
і тебе причарувала ?
і тебе причарувала ?
Дайте поплакати –
дайте поплакати
дайте поплакати
Мені уже і віршів не зосталось –
сховались в осінь, зимно на душі.
сховались в осінь, зимно на душі.
Оця ось липочка –
така цікава дама.
така цікава дама.
За вікном –
осінні
осінні
Це не біда, що холод і сльота!
Ви придивіться – це звучить органно
Ви придивіться – це звучить органно
Загублені думки,
утрачені пориви,
утрачені пориви,
Які неспинні каруселі долі –
Американські гірки – вверх-униз.
Американські гірки – вверх-униз.
О, як це красно,
о, як прегарно,
о, як прегарно,
А як потрібно – крапельку тепла,
усмішку сонця, завеснілі очі!
усмішку сонця, завеснілі очі!
Яка ж вона нестримана і юна,
яка жива, бурхлива, бунтівна!
яка жива, бурхлива, бунтівна!