•  * * *

Душа мов посмугована.
За що?

•  Вітраж краси

Не завжди те, що справді любиш,
Тобі належить у житті,

•  Одна…

Одна серед розгойданого моря.
Ущент розбитий, тоне корабель,

•  Морозом по цвіту

… Морозом по цвіту, по цвіту, до світу…
Світанки розтали, як стоплені свічі.

•  Не під силу…

Не під силу мені, не під силу,
Хай комусь твоі маряться очі.

•  Засипало, завіяло

Засипало, завіяло, снігами занесло
Далеке, недосяжне, перемріяне село.

•  ... Гору щастя й криницю печалі

У світінні асфальтів чужих,
Ліхтарів, що байдуже мовчали,

•  Храм

Давно я входжу в цей розкішний храм.
Горять свічки довгасті, як лілеі,

•  Київ

...А білі сніжинки
сідали на вії

•  Степ

Марноцвітно гублять пір’я
Сподівання-гуси білі,

•  * * * Розпростерті крила степу

Розпростерті крила степу,
Далеч — синя корогва,

•  Осінні зорі, парк, акації...

Осінні зорі, парк, акації,
Сумні осінні інтонації,

•  В поїзді

Крізь ці сніги, пребілії сніги
І заметілі маєво прозоре

•  Білий танець

Світла музика. Дотик щоки
ледь бархатистої – так випадково,

•  Телефонний дзвінок

Розвішує закошланий хітон
У вікна снігопад утомлений.

•  Ніч

Диптих

•  Жінка

Втомилась я од вічної
 Незбутності бажань,

•  * * *

Осінній день
себе втопив у дощ.

•  * * *

Ноги ходять по землі, по асфальту,
руки миють, в"яжуть, чистять,

•  Я на шматочки...

Я на шматочки згадку рву,
Аби й не сміть про ту хвилину...

•  Тихо і сонячно

Тихо і сонячно, тепло і в затінку.
Пшінка жовтаво цвіте,

•  ВЕДМІДЬ-ГОРА БІЛЯ ГУРЗУФА,

Або Повість Про Вічну Любов

•  Як тихо печаль...

Як тихо печаль поселяється в серці...
Вітрами обносить

•  Вир черемховий

Випадкове обличчя з юрби
нагадало нараз

•  не губись...

Не губися, не...
не вбивай мене...

•  Морозом по цвіту

Морозом по цвіту, по цвіту, до світу,
До воску розтали світанкові свічі.

•  Мініатюри різних років

Стугна

•  Друзки думок

** Пахне сіно спекою, спокоєм, безпекою,
Клекотом лелеки.

•  Антонівки

Матуся моя щогодини встає -
На бідне дитя подивитись своє,

•  Ви так далеко

Ви так далеко, так далеко,
В розлуки руки й сни гіркі -

•  Марія

Моя душа живе тепер в пустелі,
У хижі, випаленій дочорна.

•  Вивірка

Глибинним рвонулась акордом
Нескорена течія -

•  Старий човен

Сталеві хвилі, вітер, хмари,
Гроза дугою день згина,

•  Осінньо...

Осінньо на душі, її заносить листям,
Ще трохи - й через край... Юніє травня день,